Тема 13. Цивільно-правова відповідальність. Завдання:

66. Мосін попросив водія таксі відвезти його у м. Дергачі. Водій, по­силаючись на серцевий напад, вийшов з машини до аптеки за медикаментами, за­лишивши ключ в замку запалювання. Скориставшись тим, що машина залишена без нагляду, Мосін сів за кермо, рушив з місця і скоїв наїзд на машину Гарківця, що стояла на узбіччі. Внаслідок наїзду таксомоторному парку та Гарківцю було заподіяно ма­теріальні збитки. Гарківець звернувся з позовом про стягнення з таксомоторного парку і Мосіна 6700 грн. (вартість ремонту автомобіля). Міський суд Київського району м. Харкова стягнув з Мосіна на користь Гарківця 6700 грн., звільнивши таксомоторний парк від матеріальної відповідальності. Не погодившись із рішен­ням суду, посилаючись на те, що шкоду повинен відшкодовувати власник дже­рела підвищеної небезпеки, Мосін оскаржив рішення суду.

Як слід вирішити цю справу? Який вид відповідальності має місце у цьому випадку?

67. За договором перевезення залізниця була зобов’язана доставити товари­ству з обмеженою відповідальністю «Одяг» (далі – ТОВ) три контейнери трикота­жних виробів на суму 4000 грн. Через аварію частина вантажу вартістю 2000 грн. стала непридатною до використання. Решта трикотажних виробів забруднилася, внаслідок чого вартість трикотажу склала 1000 грн. Залізниця претензію ТОВ задовольнила у сумі 3000 грн., а в частині стягнення неодержаного прибутку в сумі 2000 грн. від­хилила. У зв'язку з цим ТОВ, посилаючись на ст. 22 ЦК України та п.110 Ста­туту залізниць України, просило господарський суд стягнути з залізниці 2000 грн.

Чи підлягає позов ТОВ задоволенню? Визначте, в якому розмірі несе від­повідальність залізниця за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.

68. Харківське відділення акціонерної страхової компанії «Оранта» зверну­лося до суду з позовом до батьків Сашка (16 років) і Сергія (13 років) про відшкодування збитків. Позивач посилався на те, що внаслідок дій вказаних дітей, які роз­палили вогонь у будівельному вагончику і спричинили пожежу, було пошкоджено і знищено майно осіб, які мешкають поруч. За договорами страхування потерпі­лим було виплачено у сукупності 20000 грн. У зв'язку з цим позивач просив зазначену суму стягнути з відповідачів. Рішенням суду з батьків Сашка та Сергія на користь по­зивача була стягнена солідарно зазначена сума позову.

Чи правильне рішення прийняв суд?

69. Орендодавець - Харківське представництво Фонду державного майна України звернулося до суду з вимогами до орендаря ТОВ «Світанок» про відшко­дування збитків, які були завдані пожежею в орендованому складському примі­щенні. До складу збитків було віднесено: суму, на яку зменшилася вартість складського приміщення; орендну плату за час проведення необхідного ремонту приміщення; вартість ремонту згідно із кошторисом; суму страхового відшкодування, яку отримав би орендодавець, якщо б орендар застрахував складське приміщення на користь орендодавця відповідно до умов договору.

Суд встановив наявність вини ТОВ «Світанок» у пожежі в складському приміщенні.

Які збитки підлягають відшкодуванню?

70. Між товариством з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Мрія» (далі – ТОВ) та акціонерним товариством «Готель «Будапешт» (далі - АТ) 3 січня 2004 р. було укладено договір поставки партії меблів загальною вартістю 300 тис. грн. За прострочення виконання зобов’язання сторони передбачили в до­говорі відповідальність у формі неустойки в розмірі 0,5% суми боргу за кожен день прострочення. Згідно з умовами договору меблі були поставлені трьома рів­ними партіями, кожна на суму 100 тис. грн. відповідно 1, 15, та 25 лютого 2005 р. У той же час покупець (АТ) повинен був сплатити вартість кожної партії протя­гом 5 днів з моменту отримання меблів. Однак зобов’язання було виконано ним лише частково — 3 лютого на рахунок ТОВ надійшло 100 тис. грн., 18 лютого — 100 тис. грн., решту суму боргу АТ не сплатив.

4 березня 2006 р. ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з АТ в сумі 118 500 грн., а саме: 100 тис. грн. основного боргу, 18 500 грн. пені. Позивач також вимагав відшкодування інфляційних збит­ків. Відповідач проти позову в частині стягнення пені заперечував, посилаючись на те, що не зміг своєчасно розрахуватися з боржником внаслідок значного зменшення кількості клієнтів, відсутності запланованих дотацій з місцевого бюджету, скрут­ного фінансового становища. Тому він вважав, що прострочення сталося не з його вини. Крім того, відповідач просив суд у стягненні пені відмовити, оскільки позивач пропустив встановлений ст. 258 ЦК строк позовної давності.

Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

71. Банк «Південно-західний» (далі – банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Тувілея» (далі - ТОВ) уклали договір 22 березня 2004 р. про надання ТОВ кредиту в сумі 42 000 грн. строком на 6 місяців за умови сплати 37% річних за користування кредитом. За прострочення повернення кредиту та процентів за його користування встановлювалася пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення. Незважаючи на те, що згідно з умовами договору кредитні ресурси повинні бути надані ТОВ в день його укладення, сума кредиту була пере­рахована позичальнику лише 10 квітня. При цьому банк послався на відсутність вільних кредитних коштів внаслідок неповернення кредитів іншими боржниками. ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з банку збитків в сумі 150 000 грн., оскільки внаслідок несвоєчасного надання коштів вимушено було сплатити 12 000 грн. пені іншим кредиторам та взяти в іншому банку кредит під підвищений відсоток. Крім того, ТОВ просило стягнути кошти за заподіяну моральну шкоду.

Банк просив суд зменшити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, наполовину, врахувавши при цьому його складне фінансове становище і заперечував проти компенсації мора­льної шкоди, мотивуючи це тим, що, по-перше, юридична особа не може страж­дати і тому їй моральної шкоди не може бути завдано. По-друге, із договірних зо­бов’язань не випливає обов’язок компенсації моральної шкоди. Це можливо лише у недоговірних зобов’язаннях.

Чи підлягає позов задоволенню?

72. На прийомі громадян суддя отримав позовні заяви від сім’ї Волкових та від пенсіонера Гаврилова, де було зазначено наступне. Сім’я Волкових при­дбала в магазині кольоровий телевізор вартістю 1 800 грн. За місяць телеві­зор перестав працювати через технологічний брак кінескопа, що було встановлено експертизою. Волков звернувся до торгівельної організації з вимогою про заміну телевізора, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що телевізор є това­ром відомого виробника і його заміна може проводитися лише в спеціалізованих організаціях, які мають офіційний статус розповсюджувача продукції цього виро­бника, і тому створили спеціальний обмінний фонд для таких випадків. Всупереч вимогам, по закінченні трьох місяців Волков отримав від продавця тільки суму, необхідну для ремонту телевізора, причому на протязі цього часу сім’я Волкових, в якій виховується двоє неповнолітніх дітей, була взагалі позбавлена можливості дивитися телебачення, а діти – отримувати необхідні знання з освітніх програм.

В іншій заяві йшлося про те, що пенсіонер Гаврилов придбав телевізор чо­рно-білого зображення вартістю 600 грн., кінескоп якого виявився несправним, і при майже тотожних обставинах та строках, як із сім’єю Волкових, всупереч його вимогам відремонтувати або замінити кінескоп йому так само виплатили вартість необхідного ремонту. В своїй позовній заяві Гаврилов зазначав, що він є літньою хворою людиною і мешкає поза ме­жами населеного пункту, де придбавав телевізор, що кожен черговий приїзд до продавця в надії позасудового вирішення питання був пов’язаний для нього із значними труднощами. Судом також встановлено, що телебачення фактично є для Гаври­лова чи не єдиним засобом спілкування з зовнішнім світом, а несправний телевізор це унеможливлює.

Розглянувши вказані справи в один день, суд постановив рішення про стягнення з відповідача на користь Волкова та його сім’ї 300 грн. моральної шкоди, на ко­ристь Гаврилова – 800 грн.

Дайте своє бачення законності та обґрунтованості рішення суду.