- •А.В. Ващенко
- •Новітня історія країн європи та америки.
- •Відповідальний редактор: доктор історичних наук, професор Ячменіхін к.М.
- •Анотація курсу “Новітня історія країн Європи та Америки”
- •Пояснювальна записка
- •Словник
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Версальсько-Вашингтонська система договорів та її вплив на світовий історичний процес.
- •Тема 2. Італія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 3. Німеччина у 1919-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 4 Іспанія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 5. Португалія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 6. Греція у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 7. Тоталітаризм як суспільно-політичне явище і половини хх ст.
- •Змістовий Модуль II країни європи та північної америки у 1918-1939 рр.
- •Тема 1 сша у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 2. Канада у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 3. Велика Британія у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 4. Франція у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Тема 6. Країни Північно-Західної Європи у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.
- •Змістовий Модуль iiі країни європи та америки у міжнародних відносинах 20-30-х рр. Хх ст. Іі світова війна.
- •Тема 2. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. Та її вплив на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси у світі.
- •Тема 3. Загальні тенденції розвитку суспільних рухів у Європі та Америці у першій половині хх ст. Робітничий рух.
- •Тема 4. Міжнародні відносини у 20-30-х роках хх ст.
- •Тема 5. Друга світова війна.
- •Тема 6. Загальні тенденції розвитку науки та культури у країнах Європи та Америки.
- •Структура курсу «Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.»
- •СТруктура Навчальної дисципліни “новітня Історія країн європи та америки. 1918-1945 рр.” за модульною системою
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
- •Шкала оцінювання якості знань студентів
- •Шкала оцінювання якості знань студентів за шкалою ects
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Заняття 2. Загальна характеристика нацистського режиму в Німеччині (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Заняття 3. Громадянська війна в Іспанії. Встановлення політичного режиму ф.Франко. (2 год.).
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Іі модуль Заняття 4.
- •Методичні рекомендації:
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Заняття 6 Угорщина у 1918-1939 рр.: особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку. (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Ііі модуль Заняття 7 Мексика у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку. (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Заняття 8 Друга світова війна. (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література
- •Завдання для самостійної роботи: Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Джерела та література до курсу
- •Питання до екзамену і модуль
- •Іі модуль
- •Ііі модуль
- •Список скорочень
Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
а) робота на лекції (за курс) (активність роботи, ведення зошитів
і написання конспектів) до 15 балів;
б) робота на одному семінарському занятті: до 7 балів;
-
Відповідь на семінарському занятті
-
Запитання на семінарському занятті
-
Рецензування та опонування
-
Доповнення на семінарському занятті
-
Реферат
в) самостійна робота (за один модуль) до 11 балів
г) модульна контрольна робота
І модуль до 26 балів
ІІ модуль до 26 балів
ІІІ модуль до 19 балів
Ведення конспекту лекцій оцінюється за наступними критеріями: повнота, охайність, грамотність. Наявність усіх компонентів лекцій, які відповідають усім вимогам, може бути оцінено до 15 балів; неохайне оформлення – до 8 балів; за відсутності конспекту окремих лекцій або недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті – 5 балів.
Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:
7 балів – студент у повному обсязі опрацював програмовий матеріал (основну і додаткову літературу, джерела), має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями, виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати, може аналізувати історичну інформацію, здатний презентувати власне розуміння, оцінку історичних явищ, має досить міцні навички роботи з історичною картою.
5-6 балів – студент вільно володіє навчальним матеріалом (опрацював основну і деяку частину додаткової літератури і джерел), узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручників, посібників історичних документів; може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; узагальнювати та застосовувати набуті знання.
2-4 бали – студент загалом самостійно відтворює програмовий матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питання, загалом правильно розуміє історичні терміни, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, виклад не самостійний (переказ підручника), є певні неточності як у матеріалі, так і у висновках, аргументація слабка.
0,5-1 бал – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неповна, в ній налічується багато неточностей, головний зміст матеріалу не розкрито.
Активна робота на семінарському занятті (запитання, опонування, доповнення, реферування тощо) за сумою робіт також може бути оцінена максимальною кількістю балів.
Самостійна робота студентів передбачає опрацювання проблем, котрі не були розглянуті у процесі аудиторних занять і оцінюється шляхом проведення комплексних письмових робіт, що включають тестові та аналітичні питання. На самостійну роботу виноситься 29 балів. Принципи оцінювання – аналогічно роботі на семінарському занятті. Максимальна кількість балів залежить від обсягу матеріалу, винесеного на модуль самостійної роботи й дорівнює: І модуль – 9; ІІ – 9; ІІІ – 11 балів.
Модульна контрольна робота включає комплекс аудиторних проблем, котрі розглядалися на лекціях та семінарах. За модульну контрольну роботу студент може отримати максимальну кількість балів, корі визначаються для кожного модуля (І-26, ІІ-26, ІІІ-19). У сумі три модульні контрольні роботи дають студентові можливість набрати за аудиторну роботу 71 бал. Якщо при написанні модульної контрольної роботи студент отримав бал вищий, ніж він мав за результатами роботи на лекціях та семінарах, то цей бал сумується із балом за самостійну роботу і виставляється як підсумковий за аудиторну роботу. Якщо ж студент показав нижчий результат, то у якості стартового балу береться початковий (робота на лекціях та семінарах) і додається бал за самостійну роботу – так обраховується підсумковий бал за модуль. Критерії оцінювання – аналогічно роботі на семінарському занятті.
Складання екзамену є обов’язковим для тих, хто набрав від 35 до 59 балів. За бажанням студентів, котрі отримали понад 59 балів, набраний бал автоматично переноситься до екзаменаційної відомості. Складання екзамену дає можливість підвищити підсумковий бал максимум на 25 балів. Студенти, котрі набрали менше 35 балів не мають права складати екзамен і проходять повторний курс.
семінарські заняття
з курсу «Новітня історія країн Європи та Америки». 1918-1945 рр.
І МОДУЛЬ
Заняття 1.
Фашистський режим у Італії. (2 год.)
-
Політична ситуація в Італії у 1922 р. Прихід фашистів до влади.
-
Політичний режим Б.Муссоліні (1922-1939 рр.).
-
Соціально-економічний розвиток Італії у 1922-1939 рр.
-
Особливості фашистського режиму в Італії.
Додаткові проблеми для обговорення *:
- роль Соціалістичної партії у політичному житті Італії;
- політичний портрет Б. Муссоліні;
- взаємовідносини фашистського режиму та Ватикану.
*проблеми для обговорення одночасно можуть виступати й темами рефератів.