- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Запитання для самоперевірки
- •1.5 Рекомендована література
- •2.1 Мета і завдання роботи
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Запитання для самоперевірки
- •2.5 Рекомендована література
- •3.1 Мета і завдання роботи
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.4 Запитання для самоперевірки
- •3.5 Рекомендована література
- •4.1 Мета і завдання роботи
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Запитання для самоперевірки
- •4.5 Рекомендована література
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 Побудова границь відбиття сейсмічних хвиль за даними годографів
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Геофізичні методи дослідження свердловин
- •8.3 Завдання та порядок виконання роботи
- •8.4 Запитання для самоперевірки
- •8.5 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9 Комплекс геофізичних методів при еколого-геологічних дослідженнях
- •9.1 Мета і завдання роботи
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Запитання для самоперевірки
- •9.5 Рекомендована література
4.2 Короткі теоретичні відомості
Рішення прямої задачі гравіметрії для тіл правильної геометричної форми є визначення гравітаційного ефекту від даних об’єктів. Якщо на досліджуваній ділянці на певній глибині знаходиться карстова порожнина, то за допомогою методу гравіметрії можна її оконтурити. А у випадку прове-дення режимних спостережень можна зробити висновок про інтенсивність розвитку карсту і навіть передбачити місця можливих провалів.
Для
прикладу розглянемо рішення прямої
задачі граві-метрії для елементарного
тіла – кулі. Аномалію
для про-філя, що проходить через центр
кулі, можна визначити за фор-мулою
(м/с2), (4.1)
де
-
надлишкова маса кулі, що визначається
за формулою
(кг), (4.2)
-
об’єм кулі (
)
(м3);
-
різниця щільності між оточуючими
порода-ми та породами об’єкту (кулі)
(кг/м3);
-
радіус кулі (м);
-
глибина залягання центра кулі (м);
-
координата по профілю (м);
(м3/кг·с2)
– гравітаційна стала.
Крива
над
кулею має вигляд, що показано на рис.4.1.
![]()



![]()
![]()

![]()
0

X
Х1
h
![]()
![]()
R
![]()
Рисунок
4.1 – Крива
над кулею
Обернена задача гравіметрії - це знаходження глибини залягання об’єкта, його радіуса та надлишкової маси. Глибина центра кулі знаходиться з рівності
,
(4.3)
де
- значення абсциси при половині максимуму
.
Надлишкова
маса визначається за відомим значення
та максимальним значенням
,
що знімається з побудованого графіка
(див. рис. 4.1)
. (4.4)
Якщо відома надлишкова густина даного об’єкта то можна знайти його радіус за формулою
, (4.5)
де
- різниця щільності між оточуючими
породами та геологічним об’єктом.
4.3 Порядок виконання роботи
1 Розрахувати гравітаційне поле, що обумовлене елементар-ним тілом (кулею), використовуючи формули (4.1) та (4.2). Розрахунки можна виконувати на ПЕОМ або за допомогою мікрокалькулятора.
2 При розрахунках використовувати такі дані:
R=50+5(n-1) (м), де n – номер студента по списку групи;
h=400 (м);
2100
(кг/м3);
1900
кг/м3;
змінюється від –1000 до +1000 (м)
з кроком 100 (м).
3 За
виконаними розрахунками побудувати
криві
над
кулею з різними значеннями
,
тобто
та
(на одному рисунку).
4 Для одного з графіків вирішити обернену задачу, тобто знайти радіус кулі, надлишкову масу та глибину залягання. Порівняти отримані значення з вхідними даними.
5 Звіт по роботі повинен містити:
- завдання на виконання лабораторної роботи;
- вихідні дані для свого варіанту;
- формули розрахунку та результати обчислень;
- побудовані графіки
та висновок про їх взаємне розта-шування.
