- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Запитання для самоперевірки
- •1.5 Рекомендована література
- •2.1 Мета і завдання роботи
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Запитання для самоперевірки
- •2.5 Рекомендована література
- •3.1 Мета і завдання роботи
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.4 Запитання для самоперевірки
- •3.5 Рекомендована література
- •4.1 Мета і завдання роботи
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Запитання для самоперевірки
- •4.5 Рекомендована література
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 Побудова границь відбиття сейсмічних хвиль за даними годографів
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Геофізичні методи дослідження свердловин
- •8.3 Завдання та порядок виконання роботи
- •8.4 Запитання для самоперевірки
- •8.5 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9 Комплекс геофізичних методів при еколого-геологічних дослідженнях
- •9.1 Мета і завдання роботи
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Запитання для самоперевірки
- •9.5 Рекомендована література
4.2 Короткі теоретичні відомості
Рішення прямої задачі гравіметрії для тіл правильної геометричної форми є визначення гравітаційного ефекту від даних об’єктів. Якщо на досліджуваній ділянці на певній глибині знаходиться карстова порожнина, то за допомогою методу гравіметрії можна її оконтурити. А у випадку прове-дення режимних спостережень можна зробити висновок про інтенсивність розвитку карсту і навіть передбачити місця можливих провалів.
Для прикладу розглянемо рішення прямої задачі граві-метрії для елементарного тіла – кулі. Аномалію для про-філя, що проходить через центр кулі, можна визначити за фор-мулою
(м/с2), (4.1)
де - надлишкова маса кулі, що визначається за формулою
(кг), (4.2)
- об’єм кулі () (м3);
- різниця щільності між оточуючими порода-ми та породами об’єкту (кулі) (кг/м3); - радіус кулі (м); - глибина залягання центра кулі (м); - координата по профілю (м); (м3/кг·с2) – гравітаційна стала.
Крива над кулею має вигляд, що показано на рис.4.1.
0
X
Х1
h
R
Рисунок 4.1 – Крива над кулею
Обернена задача гравіметрії - це знаходження глибини залягання об’єкта, його радіуса та надлишкової маси. Глибина центра кулі знаходиться з рівності
, (4.3)
де - значення абсциси при половині максимуму .
Надлишкова маса визначається за відомим значення та максимальним значенням , що знімається з побудованого графіка (див. рис. 4.1)
. (4.4)
Якщо відома надлишкова густина даного об’єкта то можна знайти його радіус за формулою
, (4.5)
де - різниця щільності між оточуючими породами та геологічним об’єктом.
4.3 Порядок виконання роботи
1 Розрахувати гравітаційне поле, що обумовлене елементар-ним тілом (кулею), використовуючи формули (4.1) та (4.2). Розрахунки можна виконувати на ПЕОМ або за допомогою мікрокалькулятора.
2 При розрахунках використовувати такі дані:
R=50+5(n-1) (м), де n – номер студента по списку групи;
h=400 (м);
2100 (кг/м3); 1900 кг/м3;
змінюється від –1000 до +1000 (м) з кроком 100 (м).
3 За виконаними розрахунками побудувати криві над кулею з різними значеннями , тобто та (на одному рисунку).
4 Для одного з графіків вирішити обернену задачу, тобто знайти радіус кулі, надлишкову масу та глибину залягання. Порівняти отримані значення з вхідними даними.
5 Звіт по роботі повинен містити:
- завдання на виконання лабораторної роботи;
- вихідні дані для свого варіанту;
- формули розрахунку та результати обчислень;
- побудовані графіки та висновок про їх взаємне розта-шування.