4.Юридична діяльність та її види

Юридична діяльність – це різновид соц.. діяльності.

Поряд з юридичною діяльністю існують: виробнича духовна, політ.,дослідницька та ін.. Юридична діяльність здійснюється юристами-фахівцями, з метою отримання якогось правового результату, задоволення законних потер суспільства відповідно до вимог прав.

Діяльність юристів можна поділити на багато видів, і при чому цей поділ відбувається за певними критеріями:

1.За основними формами реалізації:

- практичну; - наукову; - освітню.

2.За соц.. сферами:

- економ; - політ; - духовні сфери.

3.За змістом діяльності:

- консультування;

- Тлумачення;

- Виступи в юр. Установах;

- введення юр. Справ та ін..

4.За кількістю уповноважених осіб,які здійснюють розгляд юр. справ:

- індивідуальну; - колегіальна.

5.За професійною спеціалізацією:

- адвокатську; - слідчу; - судову; - прокурорську та ін..

6.За змістом інтелектуальної роботи:

- пізнавально-пошукову;

- організаційну;

- реєстраційну та ін..

5.Юридична професія і соціальне призначення юриста у суспільстві та правоввій державі

Юрист – це людина яка знається в юриспруденції,тобто володіє професійними знаннями та уміє застосовувати їх на практиці.

Професійність знань юриста,що це мають бути фундаментальні та спеціалізовані,при чому їх володяр має розвинення юридичного мислення.

Фундаментальні знання – це основоположенні поняття та категорії в яких відображають закономірність виникнення та функціонування права.

Спеціальні знання – це конкретність, деталізованість юридичних знань і вони відрізняються між собою у слідчих,прокурорів,суддів, адвокатів,нотаріусів.

Важливою складовою діяльності юриста і професійних знань юриста є уміння застосовувати свої знання в практичній діяльності.

Юристи – професіонали,виконуючи певну соц.. роль,яка виражається в забезпечені ефективного функціонування правової системи, певної держави заради інтересів суспільства.

Місія юриста має також гуманістичну спрямованість, тому що в руках юриста життя,доля і здоров’я людини.

Основні риси юр.професії:

1.Тісний зв'язок юр.професії з правом.

2.Юр.професія один із видів соц..послуг,тому що потребує служінню суспільству.

3.Повязаність з політ., особливо проявляється у сфері державної служби і в ті чи ін..мірі притаманна в усіх юр. професіях.

4.Особиста відповідальність,неякісна робота юриста – це реальна загроза приватним та суспільним процесам,які охоплюються правом.

5.Точність

6.Творчий і глибоко інтелектуальний характер,тому що діяльність юриста – це певною мірою дослідницька діяльність,яка передбачає необхідність прогнозування подальшого розвитку подій,моделювання можливих ситуацій,відновлення фактів минуло та ін..

7.Наявність професійної,спеціальної культури. Культура для юриста є життєвою цінністю,що забезпечує здійснення діалогу людини і суспільства при виконанні службових обов’язків.

6.Система юридичної діяльності

Система юридичної діяльності має такі складові елементи: суб’єкти,об’єкти,засоби, форми,методи, ф-ції.

Суб’єкти юр.діяльності – юристи та їх державні і недержавні об’єднання, організація,які залежно від виду професійної діяльності кола питань,що розглядаються,мають за законом певні права та обов’язки, професійні юридичні знання,вміння їх реалізовувати.

Суб’єктами вважаються і учасники. Це окремі особи або їхні грипи,які сприяють діяльності юристів чи компетентних органів у професії вирішення юридичних справ ( свідки,експерти).

Об’єктами юр.діяльності – це явища,дії суб’єктів прав,процеси та предмет навколишнього світу,стосовно яких здійснюється правовий вплив. Серед об’єктів виділяють загальні та безпосередні:

Засоби юр.діяльності це перш за все норми права,правової категорії,юридичної техніки та різного роду предмети,які допомагають у досягненні мети юр.діяльності. Це засоби збору та обробки інформації засоби захисту охорони та нападу(речові докази).

Форми здійснення юр.діяльності – це освітньо-наукова,практична,усна,письмова, а також установча, правотворча, правоохоронна та ін..

Можуть бути і не правові форми інформуваннч,виховання,фінансування,організація співробітництва та взаємодії тощо.

Методи здійснення – це способи та прийоми які використовують для досягнення наміченого результату. Розрізняють два основні методи впливу на суспільні відносини: метод примусу та заохочення. Хоча в окремих випадках застосовуються методи попередження,індивідуального впливу,метод фотографування,метод проведення обшуку чи допиту тощо.

Ф-ції юр.діяльності традиційним є поділ ф-ції на загально соціальні та спеціально-юридичні. Це необхідно для виявлення більш значущих побічних напрямків впиливу цих ф-цій на відповідну ситуацію.

Загально-соціальні ф-ції завдяки багато причинності,багато аспектності юр.діяльності впливають на економ.,політ.,к-рні,ідеологічні відносини.

Соціально-юридична – це перш за все регулятивна і офорона ф-ція, в межах яких виділяють ще й дослідниць, виховну,судову, захисну тощо.