68. Яка кислотність включає суму всіх видів кислотності?

– Активна.

– Гідролітична.

– Обмінна.

– Актуальна.

69. Які сільськогосподарські культури дуже чутливі до кислотності?

– Ті, які потребують рН 5,5–6,0 – це люцерна, картопля, щавель та ін.

– Це буряк цукровий, конюшина, буряк столовий, капуста та ін. (рН 7,0–7,5).

– Це ті культури, що потребують нейтральну реакцію ґрунтового розчину, наприклад, соняшник, картопля, льон.

– Сільськогосподарські культури які не реагують на кислотність ґрунту.

70. Правильна класифікація грунтів за обмінною кислотністю:

– надмірно кислі – рН <2; підвищенокислі рН 2,6–5,0; середньокислі рН 5,1–5,5; слабокислі – рН 5,6; близькі до нейтральних >рН7,5;

– кислі ґрунти поділяються на підвищенокислі, солончаки, солонці, солоді;

– надмірно кислі – рН <4; сильнокислі 4-4,5; підвищенокислі рН 4,6–5,0 4; середньокислі рН 5,1–5,5; слабокислі – рН 5,6–6,5; близькі до нейтральних рН >6,5;

– надмірно кислі – рН <4; сильнокислі 4–4,5; підвищенокислі рН 4,6-5,6; слабокислі – 5,6–7,0; близькі до нейтральних >7,0.

71. Яке забарвлення на картограмі мають дуже кислі ґрунти?

– Червоне.

– Голубе.

– Зелене.

– Жовте.

72. За допомогою гідролітичної кислотності можна встановити:

– повну норму вапна;

– суму обмінних основ;

– обмінну кислотність;

– норму гіпсу.

73. У чотирьох полях сівозміни значення обмінної кислотності однакове і становить 5,0 од. рН. Вкажіть на якому полі необхідно провести вапнування в першу чергу, якщо ступінь насиченості основами різний і становить, %:

– 75;

– 70;

– 65;

– 60.

74. За яким показником визначають потребу у вапнуванні?

– Ємністю вбирання.

– Вміст натрію.

– За обмінною кислотністю.

– За гранулометричним складом.

75. Шлях поліпшення кислих ґрунтів?

– Гіпсування.

– Вапнування.

– Бонітування.

– Зрошення.

76. Які з вказаних ґрунтів необхідно гіпсувати?

– Дерново-підзолистий.

– Кислі.

– Чорноземи опідзолені.

– Солонці.

77. Яка характерна особливість засолених ґрунтів?

– Наявність у ГВК іонів Nа^–.

– Наявність у ГВК іонів Н^– і АІ^3–.

– Наявність у ГВК іонів Fe^3–.

– Наявність у ГВК іонів Mn^3–.

78. За якою формулою визначають норму вапна для нейтралізації ґрунтової кислотності?

– CaCO₃=S–Hr.

– CaCO₃=Hr·1,875.

– CaCO₃=0,1pH.

– CaCO₃=Hr·1,5.

79. Зовнішні ознаки азотного голодування рослин:

– молоді рослини жовтіють, потім буріють і відмирають; відмирання більш старих листків починається з верхівки, поширюється донизу вздовж країв, а потім між жилками; характерна ознака – "опіки" країв листків;

– затримується ріст і розвиток рослин, запізнюється цвітіння і дозрівання; нижні листки стають тьмяно-сірі, темно-зелені з пурпуровим або фіолетовим відтінками; потім вони скручуються і передчасно відмирають;

– листки стають світлими, дрібними, передчасно старіють, стебла стають тонкими, слабо розгалужуються, погіршується формування та розвиток репродуктивних органів і налив зерна;

– молоді рослини жовтіють і відмирають, нижні листки скручуються і відмирають.

80. Фізіологічну роль азоту:

– входить до складу нуклеїнових кислот (РНК, ДНК), а також АТФ, "елемент життя і мислення";

– входить до складу амінокислот і амідів, без яких немає білка і немає життя;

– сприяє морозо- і засухостійкості рослин, регулює обводнення плазми клітин;

– сприяє стійкості до хвороб і вилягання.

81. Що означає нітрифікація?

– Коли амоній в аеробних умовах окиснюється до нітритів і нітратів за участю нітрифікуючих бактерій із групи нітробактер.

– Коли амоній розкладається в анаеробних умовах до молекулярного азоту.

– Коли білки розкладаються до аміаку.

– Коли аміак розкладається до молекулярного азоту.

82. Що означає амоніфікація?

– Коли аміак розщеплюється до вільного азоту.

– Коли білки і гумусові речовини під впливом протеолітичних ферментів і грибів розкладаються з утворенням аміаку.

– Коли органічна речовина в ґрунті розкладається без доступу повітря з утворенням амонійних і нітратних солей.

– Коли амоній в аеробних умовах окиснюється до нітритів і нітратів.

83. Що таке денітрифікація?

– Перетворення недоступного азоту в доступні форми.

– Утворення аміаку під час розкладу органічних речовин мікроорганізмами.

– Відновлення нітратів біологічним або хімічним шляхом до молекулярного азоту або його оксидів.

– Коли аміак розщеплюється до вільного азоту.

84. Форма азоту, найбільш доступна для живлення рослин:

– азот гумусу;

– азот негідролізованих сполук;

– азот мінеральних сполук;

– азот бітумів.

85. Що являє собою азот важкогідролізованих сполук?

– Це азот мінеральних сполук.

– Це азот амінів, амідів, амінокислот, частина фіксованого амонію.

– Це азот, наявність якого в ґрунті вказує на забезпеченість рослин азотом упродовж вегетаційного періоду.

– Це азот який залишається в ґрунті після відмирання мікроорганізмів.

86. Що являє собою азот легкогідролізованих сполук?

– Це найближчий резерв для поповнення мінерального азоту. Він складається з нітратів, нітритів, амонію, амідів, амінокислот, аміноцукрів.

– Це азот мінеральних сполук, який найбільш доступний для живлення рослин.

– Це основна частина валового азоту.

– Це сумарний уміст азоту нітратів і амонію.

87. Скільки відсотків азоту може втрачатися в результаті денітрифікації?

– 10-20 %.

– 30-60%.

– > 60 %.

– Азот у процесі денітрифікації не втрачається.

88. Який уміст загального азоту в різних ґрунтах?

– 0,001–0,01%

– 0,05–0,3 %

– 1–5%

– 5–10%.

89. Що таке іммобілізація азоту?

– Це процес розкладу органічних сполук до утворення вільного азоту.

– Це процес перетворення мінерального азоту в органічні азотні сполуки в результаті використання його мікроорганізмами.

– Це відновлення аміаку до нітратів і нітритів.

– Це утворення мінеральних сполук з органічних.

90. Вміст нітратного азоту в шарі 0–20 см становить 12 мг/кг ґрунту, а в шарі 20–40 см на 50% менше. Визначити запаси нітратного азоту в шарі 0–40 см, кг/га:

– 720;

– 72;

– 36;

– 7,2.

91. Яка кількість нітратного азоту в шарі 0–30 см на площі 1 га, якщо його вміст 10 мг/кг ґрунту?

– 10 кг/га.

– 30 кг/га.

– 150 кг/га.

– 300 кг/га.

92. Ґрунт характеризується низьким вмістом мінерального азоту якщо його кількість в мг/кг ґрунту становить:

– 10-20

– 30-40

– 40-50

– понад 50

93. Що таке інгібітори нітрифікації?

– Хімічні сполуки, що активізують життєдіяльність нітрифікуючих бактерій.

– Хімічні сполуки, що пригнічують життєдіяльність нітрифікуючих бактерій.

– Це одна із форм азотних добрив.

– Це хімічні сполуки, які перетворюють амонійний азот у молекулярний.

94. У якій формі азот надходить у рослини?

– У вигляді NO₃^– і NH₄^–.

– У вигляді NH₃ і NO₂^–,

– У вигляді N_2.

– У вигляді NO.

95. Яку кількість азоту в ґрунті за рік (кг/га) можуть фіксувати багаторічні бобові трави?

– 5–10.

• 20–50.

• 60-100.

– 150–300.

96. Який процес відбувається в ґрунті під час внесення в нього бідних на азот органічних речовин?

– Іммобілізація.

– Мобілізація.

– Денітрифікація.

– Нітрифікація.

97. Фізіологічна роль фосфору?

– Входить до складу нуклеїнових кислот (РНК, ДНК), а також АТФ, "елемент життя і мислення".

– Входить до складу амінокислот і амідів, без яких немає білка і немає життя.

– Сприяє морозо- і засухостійкості рослин, регулює обводнення плазми клітин.

– Сприяє зменшенню захворювання та пошкодження рослин шкідниками.

98. Вкажіть (кодом) зовнішні ознаки фосфорного голодування рослин:

– молоді рослини жовтіють, потім буріють і відмирають; відмирання більш старих листків починається з верхівки, поширюється донизу вздовж країв, а потім між жилками; характерна ознака – "опіки" країв листків.

– затримується ріст і розвиток рослин, запізнюється цвітіння і дозрівання; нижні листки стають тьмяно-сірі, темно-зелені з пурпуровим або фіолетовим відтінками; потім вони скручуються і передчасно відмирають.

– листки стають світлими, дрібними, передчасно відмирають.

– стебла стають тонкими, слабо розгалужуються, погіршується формування та розвиток репродуктивних органів і налив зерна.

99. Вкажіть (кодом) за якого вмісту (мг/кг) рухомих сполук фосфору в ґрунті підвищений рівень забезпеченості рослин фосфором:

– 10–20;

– 20–50;

– 50–90;

– 100–150.

100. Що означає реутилізація фосфору?

– Це повторне використання фосфору рослиною.

– Це перетворення важкодоступних сполук у легкодоступні.

– Це процес утворення необхідних для живого організму фосфоровмісних сполук.

– Це процес утворення важкодоступних сполук.

101. Що є основним джерелом живлення рослин фосфором?

– Органічні речовини ґрунту.

– Первинні мінерали.

– Аніони ортофосфорної кислоти: Н₂РО₄^-, НРО₄^2-, РО₄^3-.

– Аніони ортофосфорної кислоти: РО₄^3-.

102. Охарактеризуйте шкідливий вплив нестачі фосфору на ріст і розвиток сільськогосподарських культур?

– Міжжилковий хлороз, який починається з нижніх листків. Передчасне опадання листя плодових дерев. На нижніх листках кукурудзи між паралельними жилками з`являються світло-жовті і навіть білі смужки, такі листки передчасно відмирають.

– Відмирання точки росту. У цукрових буряків виникає захворювання – гниль сердечка, а пізніше виявляється чорна суха гниль коренеплоду.

– Уповільнюється розвиток рослин, утворення репродуктивних органів. Листя утворюється дрібне, вузьке, вздовж жилок виникають червонуваті або фіолетові плями чи смуги. У зернових спостерігається слабке кущіння.

– Міжжилковий хлороз, який починається з верхніх листів.

103. Який з аніонів ортофосфорної кислоти найбільш доступний для засвоєння рослинами?

– РО₄^3-.

– Н₂РО₄^-.

– НРО₄^2- .

104. Який період у живленні рослин фосфором вважається найбільш критичним?

– У початковій фазі розвитку рослин.

– Фосфор рослині необхідний у період від початку цвітіння до збирання.

– Під час накопичення цукрів та крохмалю.

– У середині вегетації.

105. Що таке ретроградація фосфатів?

– Це процес переведення доступних фосфатів у важкодоступні.

– Це заміщення атомів водню в молекулі неорганічних і органічних сполук.

– Це повторне використання фосфору рослиною.

– Це перетворення важкодоступних сполук у легкодоступні.

106. Щоб підвищити вміст рухомих фосфатів на 10 мг/кг у ґрунті скільки необхідно внести Р₂О₅ з фосфорними добривами на важкосуглинистих ґрунтах:

– 10–23 кг/га;

– 90–120 кг/га;

– 200–300 кг/га;

– понад 500 кг/га.

107. В яких органах рослин найбільше міститься фосфору?

– У кореневій системі.

–У стеблах.

– У репродуктивних.

– У генеративних.

108. За якого вмісту рухомих сполук фосфору в ґрунті врожаю від внесення фосфорних добрив майже не підвищується?

– 50 м/кг ґрунту.

– 40 мг/кг ґрунту.

– 60 мг/кг грунту

– 150 мг/кг ґрунту.

109. Культури, які можуть використовувати фосфор важкодоступних сполук:

– люпин, гречка, пшениця озима, огірок;

– гречка, люпин, горох, гірчиця;

– буряк цукровий, картопля, овес;

– соняшник, буряк цукровий, ячмінь.

110. Вміст рухомих сполук фосфору в дерново-підзолистому ґрунті становив 30 мг/кг ґрунту. Які запаси його в шарі 0–20 см на 1 га?

– 60 кг/га.

– 80 кг/га.

– 100 кг/га.

– 120 кг/га.

111. Який оптимальний для рослин вміст рухомих сполук фосфору в чорноземах (метод Чирікова)?

– 25–50 мг/кг.

– 50–100 мг/кг.

– 100–150 мг/кг.

– 300–350 мг/кг.

112. Вміст рухомих сполук фосфору в чорноземі типовому становить 150 мг/кг ґрунту. Обрахуйте запаси його в шарі 0–40 см на 1 га, якщо об’ємна маса ґрунту становить 1,25 г/см³?

– 120 кг/га.

– 250 кг/га.

– 620 кг/га.

– 750 кг/га.

113. Вміст рухомих сполук фосфору в сірому лісовому ґрунті становить 80 мг/кг. Які запаси доступного для рослин фосфору в шарі 0–30 см.

– 110 кг/га.

– 160 кг/га.

– 240 кг/га.

– 320 кг/га.

114. Масова частка в орному шарі чорноземних ґрунтів валового калію (у перерахунку на К₂О), %:

– 0,05..0,15.

– 0,1...0,2.

– 0,2...0,5.

– 2,0...3,0.

115. У результаті яких реакцій у ґрунті калій добрив вбирається ґрунтом?

– Обмінних.

– Комплексоутворювальних.

– Фізичних.

– Ендогенних.

116. Ґрунти, де вміст калію найбільший:

– дерново-підзолисті;

– каштанові;

– чорноземи;

– торф’яні;

– глинисті.

117. За вмістом якої форми калію в ґрунті визначають забезпеченість рослин цим елементом?

– Необмінної.

– Рухомої.

– Валової.

– Біологічно фіксованої.

118. На безкарбонатних чорноземах забезпеченість доступним рослинам формами фосфору та калію визначають за методом:

– Чирікова;

– Каппена-Гільковиця;

– Мачигіна;

– Олсена.

119. Як впливає оптимальне забезпечення грунту калієм на життєздатність сільськогосподарських культур?

– Підвищує стійкість проти посухи, дії високих і низьких температур.

– Сприяє швидкому розвитку кореневої системи.

– Сприяє швидкому розвитку репродуктивних органів.

– Покращує надходження до рослин Ca^2–.

120. В яких органах вміст калію вищий?

– Вегетативних

– Генеративних

– Уздовж всієї рослини калій накопичується однаково.

– Кореневій системі

121. Фізіологічна роль калію:

– входить до складу нуклеїнових кислот (РНК, ДНК), а також АТФ, "елемент життя і мислення";

– входить до складу амінокислот і амідів, без яких немає білка і немає життя;

– сприяє морозо- і засухостійкості рослин, регулює процес відкриття і закриття продихів на листка. Сприяє стійкості до хвороб і вилягання;

– входить до складу нуклеїнових кислот (РНК, ДНК), амінокислот і амідів, без яких немає білка і немає життя.

122. Як проявляється у рослин надмірне калійне живлення?

– Між жилками листків з’являється мозаїка блідих плям, які з часом буріють і листки опадають.

– Листки мають темно-зелене забарвлення, більше формуються вегетативні органи, ніж репродуктивні.

– Листки мають антоціанове забарвлення, дрібні, прискорюється дозрівання.

– Листки мають фіолетове забарвлення.

123. В орному шарі 0–30 см чорнозему типового міститься 80 мг/кг обмінного калію. Розрахуйте його запаси в кг на 1 га:

– 320;

– 240;

– 200;

– 150.

124. Забезпеченість рухомими сполуками калію чорнозему вилуженого, якщо в шарі 0–30 см його міститься 110 мг/кг ґрунту?

– Дуже низька.

– Дуже висока.

– Підвищена.

– Низька.

125. У шарі ґрунту 0–30 см міститься 150 мг/кг рухомих сполук калію. Скільки калію в кг/га може використовувати рослина, якщо коефіцієнт використання становить 25 %?

– 75 кг/га.

– 100 кг/га.

– 112 кг/га.

– 224 кг/га.

126. Яка форма калію найдоступніша для живлення рослин?

– Валовий.

– Водорозчинний.

– Необмінно-гідролізований.

– Фіксований калій добрив.

– Обмінний.

127. Під час ранньовесняної діагностики вміст амонійного азоту в шарі ґрунту 0–30 см становив 8 мг/кг, а нітратного – 12 мг/кг. Визначити запас мінерального азоту в ґрунті в кг/га?

– 24.

– 36.

– 60.

– 120.

128. Який мікроелемент має велике значення в процесах фіксації азоту з атмосфери бульбочковими бактеріями?

– Марганцю.

– Молібдену.

– Бору.

– Цину.

129. За нестачі якого мікроелемента у буряку цукрового з’являється хвороба "гниль сердечка", у льону посилюється бактеріоз?

– Марганцю.

– Молібдену.

– Бору.

– Цину.

130. На яких ґрунтах найбільш ефективні марганцеві добрива?

– Чорноземах опідзолених.

– Темно-сірих опідзолених.

– Дерново-підзолистих.

– Чорноземах звичайних.

131. Який вплив достатнього фосфорного живлення пшениці озимої в осінній період?

– Підсилення розвитку кореневої системи, збільшення синтезу вуглеводів у вузлах кущіння.

– Зменшується накопичення вуглеводів, знижується розвиток механічної тканини.

– Повне спалювання надлишків жиру.

– Підсилення накопичення жиру і білка.

132. В чому проявляється негативна дія на рослини надлишкового вапнування?

– Знижується доступність заліза, бору, цинку, калію.

– Підвищується надходження до рослин заліза.

– Зменшується надходження молібдену.

– Підвищується надходження до рослин бору та цинку.

133. Які бур’яни характерні для кислих грунтів?

– Пирій повзучий, осот рожевий, осока.

– Щавель, осока, хвощ польовий, ситник.

– Осот жовтий, лобода біла, щириця.

– Пирій повзучий, осот жовтий.

134. Що може сприяти посиленому розвитку збудників парші картоплі і фузаріозу льону?

– Високі норми вапна.

– Відсутність вапнування.

– Підвищена кислотність ґрунту.

– Високий вміст калію.

135. Які з названих культур легко переносять помірну кислотність?

– Пшениця озима та яра, ячмінь, горох, конюшина.

– Картопля, льон, соняшник, тютюн, помідор, малина.

– Люцерна, буряк цукровий, конопля.

– Картопля, буряк цукровий, пшениця озима.

136. Які хімічні меліоранти слід вносити для нейтралізації підвищеної лужності ґрунту?

– СаSO₄ x 2H₂O.

– СаCO₃ .

– СuCO₃ x 2H₂O .

– СаCO₃, СаSO₄ x 2H₂O.

137. Коли проводиться повторне вапнування ґрунту під час внесення повної норми вапняних добрив?

– Через 15 років.

– Через 2 роки.

– Через 8–10 років.

– Через 3 роки.

138. Яким видом вбирної здатності поглинається азот, що входить до складу кальцієвої селітри?

– Лише біологічним.

– Лише хімічним.

– Лише фізико-хімічним.

– Лише обмінним.

139. Більше всього елементів живлення міститься у ґрунтах:

– суглинкових;

– глинистих;

– піщаних;

– супіщаних.

140. Слабкий вплив на гумусоутворення проявляється, головним чином, у таких польових культурах:

– багаторічних злакових трав;

– багаторічних бобових трав;

– однорічних просапних культур;

– культури суцільного посіву.

141. Ґрунтове повітря відрізняється від атмосферного:

– меншим вмістом СО₂;

– значно більшим вмістом СО₂;

• більшим вмістом кисню;

• меншим вмістом азоту.

142. Як змінюється ефективність азотних і фосфорних добрив на фоні вапнування?

– Підвищується.

– Знижується.

– Не змінюється.

– Знижується в півтора рази

143. У якій залежності знаходиться ефективність азотних добрив від запасів мінерального азоту в кореневмісному шарі грунту?

– У протилежній.

– У прямій.

– Ніяк не залежить.

– У прямо пропорційній.

144. Укажіть (кодом) у середньому частку добрив в одержанні приросту врожаю культур, %:

– 5...10;

– 10...20;

– 80...100;

– 50.

145. Що слід розуміти під поняттям норма добрив?

– Кількість добрив, які вносять під с.-г. культури за рядкового внесення.

– Кількість добрив, які вносять під с.-г. культури за основного внесення.

– Загальна кількість добрив, що вноситься під с.-г. культури за весь період її вегетації.

– Кількість добрив, які вносять під с.-г. культури за один прийом.

146. Що слід розуміти під поняттям доза добрив?

– Кількість добрив, що вноситься під с.-г. культури за один прийом.

– Кількість добрив, що вноситься під с.-г. культури за весь вегетаційний період.

– Кількість добрив, що вносять у рядки.

– Кількість добрив, що вносять під час підживлення.

147. Вкажіть (кодом) як позначається діюча речовина азотних, фосфорних і калійних добрив?

– N, P₂O₅, K₂O.

– N, P, K.

– N₂O₅, PO₄^–, K^–.

– N, PO₄^-, K₂O.

148. Яка з представлених солей є найбільш гігроскопічна?

– СO(NH₂)_2.

– Са(H₂PO₄)_2.

– Са(NO₃)_2.

– K₂SO₄xMgSO_4.

149. Які солі вважають гігроскопічними?

– Ті, що поглинають вологу із навколишнього середовища.

– Ті, що не поглинають вологу із навколишнього середовища.

– Ті, що розчиняються у воді.

– Ті, що не розчиняються у воді.

150. Укажіть (кодом), що таке змішані мінеральні добрива?

– Мінеральні добрива, що містять один основний елемент живлення.

– Мінеральні добрива, одержані в результаті "сухого" механічного змішування.

– Мінеральні добрива, в яких масова частка елементів живлення менше 30%.

– Мінеральні добрива, які одержані в результаті хімічних реакцій у заводських умовах.

– Мінеральні добрива, які містять два або три основних елементів живлення.

– Мінеральні добрива, в яких масова частка елементів живлення 30% і більше.

151. Що таке прямодіючі добрива?

– Добрива для хімічної меліорації ґрунтів (вапняні матеріали, гіпс, цеоліт).

– Добрива, що є безпосереднім елементом живлення для рослин. Це азотні, фосфорні, калійні, комплексні добрива, мікродобрива.

– Це добрива, які виготовляються в умовах господарства.

– Це добрива, які виготовляються методом ферментування.

152. Що означає фізіологічна реакція добрива?

– Це реакція самого добрива, яка може бути нейтральною, кислою або лужною.

– Це реакція, що проявляється під час взаємодії добрива з рослиною в процесі живлення.

– Це реакція, внаслідок чого утворюються солі слабких основ і сильних кислот.

– Це реакція, внаслідок якої нейтралізується залишки сильних кислот.

153. Які добрива називаються концентрованим?

– В яких вміст головних елементів живлення до 20 %.

– В яких вміст головних елементів живлення понад 80%.

– В яких вміст головних елементів живлення понад 30%.

– В яких вміст головних елементів живлення 20-30%.

154. Які добрива називаються простими ?

– Які містять один головний елемент живлення.

– В яких вміст головних елементів живлення до 10%.

– В яких вміст головних елементів живлення від 30 до 60%.

– В яких вміст головних елементів живлення до 30 %.

155. Азотні добрива поділяються:

– за формою азоту в них;

– за розчинністю у воді;

– за розчинністю у слабких кислотах;

– за способами добування;

– за складністю виготовлення.

156. Які із наведених груп добрив всі належать до складних?

– NH₄ H₂PO₄; KNO₃, (NH₄) ₂ НРО_4.

– КС1, NH₄ H₂PO₄, NH₄NO_3.

– NH₄ NO₃, KNO₃, Са (Н₂РО₄)_2.

– K₂SO₄, (NH₄)₂SO₄, NaNO₃.

157. Який вміст азоту в аміачній селітрі?

– 15,5%.

– 34,0–35,0%.

– 20–21%.

– 46%.

158. У якій з вказаних груп з усіх азотних добрив можуть відбуватися втрати азоту за рахунок вимивання його з ґрунту?

– NH₄NO₃, (NH₄)₂SO₄, NH₄OH.

– NH₄NO₃, Ca(NO₃)₂, NaNO₃.

– CO(NH₂)₂, (NH₄)₂SO₄, NH₄OH.

– NH₄Cl, NH₃.

159. Яке з перерахованих фосфорних добрив належать до напіврозчинних (розчинних у слабких кислотах)?

– Са(Н₂РО₄)_2.

– Са_З(РО₄)₂.

– СаНРО₄.

– NH₄H₂PO_4.

160. У якій з вказаних груп всі сільськогосподарські культури негативно реагують на хлорвмісні калійні добрива?

– Пшениця озима та яра, ячмінь, горох, конюшина.

– Картопля, гречка.

– Люцерна, буряк цукровий, конопля.

– Картопля, буряк цукровий, пшениця озима, льон.

161. Яке з названих фосфорних добрив у першу чергу рекомендується для основного внесення на кислих ґрунтах?

– Са(Н₂РО₄)₂.

– Са_З(РО₄)₂.

– СаНРО₄.

– NH₄H₂PO₄.

162. Які шляхи зменшення втрат нітратного азоту під час внесення азотних добрив?

– Гіпсування.

– Вапнування.

– Роздрібне внесення у весняно-літній період.

– Заробленням на глибину 10–12 см.

163. Чи можна змішувати аміачну селітру зі суперфосфатом?

– Не можна.

– Можна.

– Можна перед внесенням.

– Можна для кислих грунтів.

164. Який відсоток елементів живлення в амофосі?

– 20–21 % N, 51–53% Р₂О₅.

– 5% N, 25% P₂O₅.

– 10% N, 46–50% P₂O₅.

– 48 % N, 50 % P₂O₅.

165. Чи може втрачатись азот амонійних добрив, внесених з осені?

– Ні.

– Може при заробці на 10–12 см.

– Може за оптимальних умов для нітрифікації.

– Може під час вапнування.

166. Чи містять рідкі комплексні добрива у своєму складі вільний аміак?

– Ні.

– Так.

– Якщо виготовлені на базі NH₄H₂PO₄.

– Якщо виготовлені на базі Сa(H₂PO₄)₂.

167. Для якого внесення рекомендується використовувати преципітат?

– Основного.

– В рядки.

– Підживлення.

– Для всіх типів.

168. Яке з названих калійних добрив рекомендується для внесення під овочеві культури?

– КСІ.

– КСІ–NaCl.

– K₂SO₄·MgSO₄.

– КСІ· MgSO₄.

169. Яке фосфорне добриво доцільно використовувати для рядкового внесення?

– Са(Н₂РО₄)₂.

– Са_З(РО₄)₂.

• СаНРО₄.

• СаНРО₄^.СаО.

170. Яке з азотних добрив не слід вносити з осені?

– NH₄OH.

– Ca(NO₃)₂.

– (NH₄)₂SO₄.

– NH₄Cl.

171. Як можна вносити РКД (рідкі комплексні добрива)?

– Лише локально.

– Лише під оранку.

– Поверхнево, під оранку, локально, в рядки.

– Лише в рядки.

172. На яких ґрунтах за гранулометричним складом найбільший ефект мають калійно-магнезіальні добрива?

– На легких.

– На середніх.

– На важких.

– Не має значення.

173. Як корегують норми калійних добрив на фоні проведеного вапнування?

– Збільшують на 30–50%.

– Зменшують на 30–50%.

– Не змінюють.

– Зменшують на 10-20%.

174. Які основні причини сегрегації (розшарування) змішаних добрив?

– Різна концентрація елементів живлення.

– Різний розмір і питома маса компонентів.

– Додавання нейтралізуючих добавок.

– Неправильне встановлення дози внесення.

175. Що таке РКД?

– Рідке калійне добриво.

– Рідке комплексне добриво.

– Скорочена назва ризоторфіну.

– Розчинне калійне добриво.

176. Яке з азотних добрив відносять до амідних?

– NH₄OH.

– Ca(NO₃)₂.

– CO(NH₂)₂.

– (NH₄)₂SO₄.

177. Який вміст азоту в (NH₄)₂SO₄?

– 15%.

– 34,0–35 %.

– 20,5–21 %.

– 46%.

178. Яке з азотних добрив відносять до фізіологічно кислих?

– NH₄OH.

– Ca(NO₃)₂.

– NaNO₃.

– (NH₄)₂SO₄

179. За систематичного внесення якого азотного добрива необхідно паралельно проводити вапнування?

– NH₄OH.

– Ca(NO₃)₂.

– NaNO₃.

– (NH₄)₂SO₄

180. Яким добривом є карбамід?

– Фізіологічно нейтральним.

– Найбільш концентрованим твердим азотним добривом.

– Фізіологічно лужним.

– Баластним.

181. Яким чином можна зменшити втрати азоту з грунту під час внесення карбаміду?

– Своєчасним загортанням.

– Поверхневим внесенням.

– Додаванням вапна.

– Додаванням суперфосфату.

182. Які зовнішні ознаки фосфоритного борошна?

– Гранулосірого кольору.

– Тонкий порошок темно-сірого або коричневого кольору.

– Тонкий порошок білого кольору.

– Світло-рожеві кристали.

183. Який відсоток N і Р₂О₅ у діамофосі?

– 20–21 % N, 51–53% Р₂О₅.

– 5% N, 25% P₂O₅.

– 18% N, l8% P₂O₅.

– 48 % N , 50 % P₂O₅.

184. Які елементи входять до складу кристалону?

– N, P, K і мікроелементи.

– N, P.

– N, K.

– Р, К.

185. Яке з названих добрива придатне для змішування з усіма видами добрив?

– NH₄H₂PO₄.

– Ca(H₂PO₄)₂.

– KCI.

– NH₄CI.

186. До якого класу добрив належить амофос?

–До класу азотних добрив.

– До класу фосфорних добрив.

– До класу комплексних добрив.

– До класу калійних добрив

187. До якого класу добрив належить калійна селітра?

– До класу азотних добрив.

– До класу комплексних добрив.

– До класу калійних добрив.

– До класу фосфорних добрив.

188. До якого класу добрив належать РКД (рідкі комплексні добрива)?

– До класу азотних добрив.

– До класу комплексних добрив.

– До класу калійних добрив.

– До класу фосфорних добрив.

189. Яке з перелічених добрив краще застосовувати для рядкового внесення?

– Калійну сіль.

– Амофос.

– Аміачну воду.

– Фосфоритне борошно.

190. Яке з перелічених добрив краще застосовувати для рядкового внесення?

– Калійна сіль.

– Нітроамофоска.

– Фосфоритне борошно.

– Аміачну воду.

191. Елементи живлення в амофосі знаходяться:

– в одній гранулі;

– в одному мішку;

– у складі однієї молекули;

– в одній капсулі.

192. Елементи живлення в калійній селітрі знаходяться:

– в одній гранулі;

– в одному мішку;

– у складі однієї молекули;

– в одній капсулі.

193. Елементи живлення в діамофосі знаходяться:

– в одній гранулі;

– в одному мішку;

– у складі однієї молекули;

– в одній капсулі.

194. Елементи живлення в нітроамофосці знаходяться:

– в одній гранулі;

– в одному мішку;

– у складі однієї молекули;

– в одній капсулі.

195. Які добрива підходять для застосування в умовах краплинного зрошення?

– Преципітат.

– Калійна селітра.

– Нітроамофоска.

– Амофоска.

196. Які добрива підходять для застосування в умовах краплинного зрошення?

– Фосфатне борошно;

– Калійна селітра ;

– Карбоамофоска;

– Нітроамофоска.

197. Для приготування механічної суміші добрив необхідно використовувати добрива:

– мокрі;

– вологі;

– сухі;

– напівсухі.

198. Змішувати суперфосфат і аміачну селітру небажано, тому, що:

– виникнення нітрату кальцію приводить до збільшення гігроскопічності суміші;

– у результаті збільшуються гранули добрив;

– у результаті зменшуються гранули;

– утворюється калійна селітра.

199. Яка основна перевага сухих сумішей добрив?

– Легко застосовувати;

– Не вибухають;

– Виробництво таких добрив можливе з будь-яким співвідношенням елементів живлення;

– Зручно перевозити.

200. Комплексні добрива застосовують:

– тільки для рядкового внесення;

– тільки для підживлення;

– для всіх прийомів застосування;

– для основного внесення.

201. Чому механічна суміш добрив повинна мати приблизно однорідний розмір гранул?

– Для рівномірного розподілу на поверхні поля під час застосування;

– Для краси;

– Для кращого транспортування;

– Для зменшення вартості суміші.

202. Залежно від способу виробництва комплексні добрива поділяють на:

– складні, складно-змішані і змішані;

– тверді і рідкі;

– гранульовані та порошковидні;

– одно-, дво- і багатокомпонентні.

203. Для внесення 50 кг/га фосфору необхідно використати:

– 100 кг амофосу;

– 150 кг калійної селітри;

– 50 кг нітроамофоски;

– 150 кг амофосу.

204. Застосування 100 кг амофосу на 1 га дозволяє внести в грунт:

– N₁₂₀ P₅₀;

– N₁₂ P₅₀;

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N_{120 P150} .

205. Застосування 2 ц амофосу на 1 га дозволяє внести в грунт:

– N₂₄ P₁₀₀ ;

– N₁₂ P₅₀ ;

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₁₂ K₅₀ .

206. Застосування 3 ц амофосу на 1 га дозволяє внести в грунт:

– N₃₆ P₁₅₀ ;

– N₁₂₀ P₅₀ ;

– N₁₂ P₅₀K₅₀;

– N_{120 P150} .

207. Застосування 350 кг амофосу на 1 га дозволяє внести в грунт:

– N₁₂₀ P₅₀ ;

– N₄₂ P₁₇₅ ;

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₄₂ P₇₅ .

208. Яке з добрив можна вносити на поверхню поля:

– аміачна вода;

– рідкий аміак;

– РКД (рідкі комплексні добрива);

– сечовина.

209. Застосування 100 кг калійної селітри дозволяє внести в грунт:

– N₁₄ К₄₆ ;

– N₄₂ К₁₇₅ ;

– N₁₂ P₅₀ K₅₀ ;

– N₁₂ K₅₀ .

210. Застосування 2 ц калійної селітри дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₂₈ К₉₂;

– N₁₂₀ P₅₀ K₅₀;

– N₁₂ K₅₀.

211. Застосування 3 ц калійної селітри дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₄₂ P₁₃₈ ;

– N₁₂₀ P₅₀ K₅₀;

– N₁₂ K ₁₅₀

212. Застосування 100 кг нітрофосу марки 24-14-0 дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₂₄ P₁₄;

– N₁₂₀ P₅₀ K₅₀;

– N₂₄ P₂₄

213. Застосування 2 ц нітрофосу марки 24-14 дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₄₈ P₂₈;

– N₁₂₀ P₅₀ K₅₀;

– N₂₄ P₁₄.

214. Застосування 100 кг нітрофоски марки 17-17-17 дозволяє внести

в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₂₄ P₁₄ ;

– N₁₇ P₁₇ K₁₇;

– N ₁₄ P₁₄.

215. Застосування 3 ц нітрофоски марки 17-17-17 дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₂₄ P₁₄ ;

– N₅₁ P₅₁ K₅₁;

– N₂₄ P₂₄.

216. Застосування 1 ц РКД марки 10-34-0 дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₁₀ P₃₄ ;

– N₅₁ P₅₁ K₅₁;

– N₂₄ P₁₄.

217. Застосування 2 ц РКД марки10-34-0 дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅0 K₅₀;

– N₂₀ P₆₈ ;

– N₅₁ P₅₁ K₅₁;

– N₂₄ P₁₄.

218. Які добрива належать до комплексних?

– Добрива, які містять два і більше головних елементи живлення.

– Добрива, які містять азот і мікроелементи.

– Добрива, до складу яких входять калій і мікроелементи.

– Добрива, до складу яких входять фосфор та мікроелементи.

219. Найбільший недолік амофосу у тому, що:

– він гранульований;

– не містить калію;

– широке співвідношення між азотом і фосфором;

– вузьке співвідношення між азотом і фосфором.

220. До якого класу добрив належить нітрофос?

– До класу азотних добрив;

– До класу комплексних добрив;

– До класу фосфорних добрив;

– До класу калійних добрив.

221. Застосування 2 ц нітрофоски марки 17-17-17 дозволяє внести в грунт:

– N₁₂ P₅₀ K₅₀;

– N₂₄ P₁₄;

– N₃₄ P₃₄ K₃₄;

– N₁₂ P₁₂ K₁₂.

222. Назвіть нітратні добрива і вміст у них азоту?

–(NH₄)₂SO₄ (15–16%), NH₄CL (24–25%).

– NH₃ (82,3%), NH₄CL (20–21%).

– NH₄NO₃ (34,6%), CO(NH₂)₂ (46%).

– CO(NH₂)₂ (44%) NH₄NO₃ (32%).

– NaNO₃ (15–16%), Ca(NO₃)₂ (13–15%).

223. Який зовнішній вигляд і колір добрива карбаміду?

– Біло-прозорі гранули.

– Гранульована сіра речовина.

– Кристали сірого, рожевого, оранжевого кольору.

– Порошок сірого або коричневого кольору.

– Тонкий порошок білого кольору.

224. Назвіть способи внесення аміачної селітри?

– Основне добриво.

– Припосівне.

– Підживлення.

– Основне добриво, підживлення.

– Основне, припосівне, підживлення.

225. З якими добривами не можна змішувати аміачну селітру оскільки це може призвести до її самозаймання і вибуху?

– З азотним.

– З фосфорними.

– З мікродобривами.

– З калійними.

– З органічними.

226. Зовнішній вигляд аміачної селітри?

– Кристалічна сіра речовина.

– Порошкоподібна біла речовина.

– Білі гранули.

– Кристалічна, біла речовина.

– Аморфна біла, гранульована речовина.

227. Який спосіб внесення фосфорних добрив доцільний, якщо

у господарствах мало добрив?

– Восени під оранку ґрунту.

– У рядки під час сівби.

– Розкидання на поверхні ґрунту перед сівбою.

– Підживлення рослин.

– Навесні по таломерзлому ґрунту.

228. Вміст фосфору в рослинах, ґрунтах та добривах зазвичай виражають у:

– РО₄;

– РО₃;

– Р₂О₅;

– Н₃РО₄;

– НРО₃.

229. Хімічна частка та символ, якими зазвичай виражають вміст калію у рослинах, ґрунтах, добривах:

– Атом калію (К);

– Іон калію (К^–);

– Оксид калію (К₂О);

– Гідроксид калію (КОН);

– Хлорид калію (КСl).

230. Внесення добрив з поливною водою називається:

– Фумігація;

– Фертигація;

– Фосфатизація;

– Меліорація.

231. Яка кількість гумусу створюється при внесенні 1 т/га гною?

– 50 – 80 кг/га.

– 100-150 кг/га.

– 200 – 300 кг/га.

– 300 – 400 кг/га.

232. Який торф доцільно використовувати для підстилки тваринам?

– Низинний.

– Верховий.

– Перехідний.

– Мезотрофний.

233. Який гній малопридатний для внесення в ґрунт?

– Напівперепрілий.

– Перепрілий.

– Свіжий.

– Перегній.

234. За якого способу зберігання гною спостерігаються найменші втрати поживних речовин?

– За щільного (холодного).

– За пухкого (гарячого).

– За гаряче-холодного.

– За холодно-гарячого.

235. Втрати гною і сухих органічних речовин від початкової маси під час отримання напівперепрілого гною:

– до 10 %;

– близько 50 %;

– 10 – 30 %;

– біля 75 %.

236. Втрати гною і сухих органічних речовин від початкової маси під час отримання перепрілого гною:

– близько 50 %;

– біля 75 %;

– 10 – 30 %;

– до 10 %.

237. Оптимальна норма гною в Лісостепу під просапні культури:

– 30 – 40 т/га;

– 20 – 25 т/га;

– 15 – 20 т/га;

– 10 – 12 т/га.

238. Оптимальна норма внесення пташиного посліду під просапні культури:

– 20 – 30 т/га;

– 15 – 20 т/га;

– 10 – 12 т/га;

– 4 – 5 т/га.

239. Реакція яких торфів слабокисла або близька до нейтральної?

– Низинних.

– Перехідних.

– Верхових.

– Оліготрофних.

240. Як підвищити коефіцієнт використання вуглецю соломи для утворення гумусу?

– Додатково внести на 1 т соломи 7 – 10 кг N.

– Подрібнити і заробити в ґрунт.

– Додатково на 1 т соломи додати 10 – 15 кг Р₂О₅.

– Додатково внести на 1 т соломи 7 – 10 кг NH₄NO₃.

241. Що таке вермикомпости (біогумус)?

– Високомолекулярні органічні сполуки, що утворилися в результаті переробки органічних речовин черв’яками.

– Компости отримані із різних відходів с.-г. виробництва.

– Компости отримані в результаті гуміфікації соломи.

– Компости отримані в результаті гуміфікації біокомпостів.

242. Якого елемента найбільше в торфах?

– Фосфору.

– Калію.

– Кальцію.

– Азоту.

243. З якого органічного добрива найвищий коефіцієнт використання азоту в перший рік його використання?

– Зелене добриво.

– Підстилковий гній.

– Солома.

– Торф.

244. Які приблизні добові норми підстилки соломи на голову ВРХ (великої рогатої худоби)?

– 1 – 2 кг.

– 3 – 6 кг.

– 10 – 15 кг.

– 15 – 20 кг.

245. Скільки органічних добрив слід вносити на Поліссі для досягнення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті?

– Від 12 до 14 т/га.

– Від 7 до 8 т/га.

– Від 10 до 12 т/га.

– Від 30 до 40 т/га.

246. Який торф краще використовувати для приготування компостів?

– Слаборозкладений.

– Розкладений.

– Нерозкладений.

– Немінералізований.

247. Які основні вимоги до с.-г. культур під час відбору їх на зелене добриво?

– Висока схожість насіння, здатність засвоєння елементів живлення з важкодоступних сполук.

– Короткий період вегетації (40 – 60 днів), зимостійкість, високий коефіцієнт розмноження.

– Висока посухостійкість.

– Великий вегетаційний період (90 – 110 днів).

248. Гній яких тварин містить більше сухих речовин?

– Коней і овець.

– Великої рогатої худоби і свиней.

– Молодняку ВРХ.

– Молодняку свиней.

249. Гній яких тварин містить більше води?

– Свиней.

– Коней.

– Овець.

– Птиці.

250. За якого способу зберігання гною відбуваються найбільші втрати азоту і органічних речовин?

– За щільного.

– За пухкого з наступним ущільненням.

– За пухкого.

– Під худобою.

251. Під час внесення якого гною може відбутися денітрифікація і втрачатися доступний азот ґрунту?

– Напівперепрілого.

– Свіжого.

– Перепрілого.

– Перегною.

252. Яким чином за зовнішніми ознаками соломистої підстилки визначити свіжий слаборозкладений гній?

– Солома темно-коричневого кольору, легко розривається.

– Гній має однорідну масу і в ньому зустрічаються окремі соломини.

– Міцність та колір соломистої підстилки майже не змінюється.

– Гній представлений пухкою темною однорідною масою.

253. Яким чином за зовнішніми ознаками визначити напівперепрілий гній?

– Міцність та колір соломистої підстилки майже не змінюється.

– Гній представлений пухкою темною однорідною масою.

– Солома темно-коричневого кольору, легко розривається.

– Гній представлений щільною темною однорідною масою.

254. Яка особливість рідкого безпідстилкового гною?

– Під час внесення у ґрунт у перший рік використовується лише 20 – 30 % поживних речовин.

– Висока розчинність та доступність рослинам його поживних речовин у рік внесення .

– Складається лише з твердих і рідких виділень тварин і води .

– Містить близько 20 % органічних речовин.

255. Які ґрунти малопридатні для вирощування сидератів?

– Важкі, перезволожені та заболочені.

– Дерново-підзолисті та супіщані.

– Сірі і темно-сірі опідзолені.

– Чорноземи.

256. Коли краще здійснювати підсівну сидерацію під озимі культури?

– Відразу після сівби покривної культури.

– У період трубкування.

– Рано навесні впоперек рядків.

– Перед збиранням.

257. Коли краще здійснювати підсівну сидерацію під ярі культури?

– Відразу після сівби покривної культури.

– У період трубкування.

– Перед збиранням.

– Відразу після збирання основної культури.

258. Коли здійснюється післяжнивна культура сидерації?

– Відразу після сівби покривної культури.

– Відразу після збирання основної культури.

– Рано навесні впоперек посівів с.-г. культур.

– Упродовж вегетації с.-г. культур.

259. Які переваги бобових культур, що використовують для сидерації?

– Переносять надлишкову кислотність ґрунту і невисокий вміст у ньому поживних речовин.

– Вимогливі до рівня культури землеробства.

– Негативно реагують на нестачу вологи.

– Не потребують додаткового внесення азоту.

260. Запропонуйте заходи, які поліпшують якість підстилкового гною?

– Видалення гною за допомогою гідрозмиву, додавання NH₄NO₃.

– Заміна торфу соломою, додавання СО (NH₂)₂.

– Збільшення норм підстилки, подрібнення соломи, щільне зберігання.

– Використання на підстилку тирси, додавання до соломи Са(NO₃)₂.

261. Від яких показників у першу чергу залежить величина біомаси редьки олійної, ріпаку, суріпки під час використання їх на зелене добриво?

– Від наявності азоту в ґрунті і рівня родючості ґрунту взагалі.

– Від забезпеченості ґрунту фосфором і калієм.

– Від забезпеченості ґрунту обмінним кальцієм і магнієм.

– Від наявності в ґрунті рухомих мікроелементів.

262. Які повинні бути параметри бурта завширшки і заввишки за щільного укладання гною?

– Відповідно 3 м і 5 м.

– Відповідно 2 м і 1 м.

– Відповідно 4 м і 2 м.

– Відповідно 1 м і 1 м.

263. Як впливає аміачна вода на реакцію ґрунту?

– Підкислює.

– Підлуговує.

– Спочатку підлуговує, а потім підкислює.

– Спочатку підкислює, а потім підлуговує.

264. Як вбирається ґрунтом фосфор суперфосфату?

– Обмінно.

– Хімічно.

– Механічно.

– Біологічно.

265. Яка форма мінеральних добрив є фізіологічно лужною?

– KCl.

– NaNO₃.

– CO(NH₂)₂.

– (NH₄)SO₄.

266. Яке з цих добрив є комплексним?

– Ca(H₂PO₄)₂•H₂O.

– KNO₃.

– KCl.

– 4СaO•P₂O₅•CaSiO₃.

267. Яке з названих добрив вбирається ґрунтом хімічно?

– KNO₃.

– Ca(H₂PO₄)₂•H₂O.

– KCl.

– NaNO₃.

268. Яке з указаних добрив є вапняковим?

– CaSO₄•2H₂O.

– KNO₃.

– CaCO₃.

– KCl.

269. Сапропель це:

– озерний мул;

– відходи спиртової промисловості;

– відходи цукрової промисловості;

– торф.

270. З 1т гною може утворитися гумусу:

– 58 кг;

– 290 кг;

– 580 кг;

– 180 кг.

271. В яких одиницях планують дозу гною:

– кг/га;

– т/га;

– ц/га.

272. Якого з цих макроелеменів більше в складі гною:

– азоту;

– фосфору;

– калію;

– кальцію.

273. Не входить до складу компосту:

– гіпс;

– торф;

– солома;

– рослинні залишки.

274. Яку з цих культур доцільніше використовувати як зелене добриво:

– овес;

– ячмінь;

– вику;

– пшеницю.