Територіально-Галузева Стратифікація, головна концепція ПВЄ, як організація суспільства справжньої демократії.

1.1. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРАТИФІКАЦІЯ - як основа механізму безпосереднього самоврядування (або, як казали раніше, прямої демократії). А також - як основа висунення делегатів на Всенародне Віче (Конституційні Збори).

Механізм висунення делегатів «від народу» за принципом суто територіальних одиниць - є в корені помилковим. Бо він містить у собі всі пастки і механізми маніпулювання з боку тих сил, що впроваджуються в систему управління завдяки «політичної демократії». Тобто можливості «вільно обиратися» на будь-який рівень влади - будь-якому дурневі (злодієві, аферистові, шизофреніку), що має великі гроші - завдяки фінансовій підтримці тих, хто і вибирає, в реальності, таких «своїх бісових синів».

Вибори виключно за принципом територіальних одиниць не враховують реальних потреб, і проблем кожної галузі (сфери) соціально-економічного розвитку суспільних груп. А вони, у кожної з них - свої.

Крім того, обрання делегатів так як це є зараз - розривають зв'язок між «господарями»- виборцями та обраними «слугами». Бо влада Господаря - Народу повинна ґрунтуватися на силі ясно-розуміння трансформування його волі в конкретні заходи службовців від виконавчих структур. А це можливо тільки тоді, коли у господарів є робочий механізм прямого впливу та контролю за своїми слугами. Умовою ж та основою цього є когерентність проблем і завдань, їх рішення у конкретних територіально-галузевих одиниць. Іншими словами, щоб особистість стала силою, з якою виконавчій системі доведеться рахуватися, їй необхідна всебічна консолідація з однодумцями. Зрозуміло, що першоосновою однодумності, «атомом» первинної влади, є первинний територіально-галузевої колектив. Бо, якщо брати за основу тільки територіальний принцип - без соціально-галузевої структуризації, то на даному «первинному полі», виявляться гравці різних сфер соціальної свідомості. Причому, дуже часто, що мають протилежні інтереси та погляди на справедливість.

Нинішній принцип збирання голосів на свою користь, за допомогою обіцянок тих чи інших благ для загальної маси - нагадує роздачу цукеркових фантиків та обгорток - з обіцянкою дати внутрішній зміст після свого приходу до влади. Не будучи монолітною силою, Суспільство змушене, раз за разом, розчаровуватися у чергових пройдисвітах. Монолітність же притаманна тільки тим колективам, що мають консолідацію: за інтересами, у сфері діяльності, галузі розвитку, комунальному побуті, і т.д.

Щоб було ясно, наведемо такий приклад: Армія є могутньою силою, якщо вона має чітку структуризацію та стратифікацію: тобто коли, наприклад, лучники разом - одна група, мечоносці - інша, гармаші - третя, і т.д. Якщо ж всіх змішати в одну купу, а потім стратифікувати по ротах, батальйонах і т.д. - вийде не грізна сила, а озброєний збрід. Такою, отримавши команду до дії, кожен, виконуючи звичні йому дії, завдасть шкоди не стільки супротивнику, скільки самим собі. І тільки будучи структурованими за родами військ, і стратифікованими за рівнем розв'язуваних завдань - воїни стають боєздатними майстрами, а армія - злагодженої силою.

Схожим чином справа йде і з «народною армією», або виборцями. На сьогодні кожен виборчий округ, дільниця, є еклектичним конгломератом соціально-економічних, культурних і т.д. інтересів громадян, що проживають на даній території. Тут «все змішалося в купу - коні, люди та вози ...». Позбавлені можливості скласти свій список проблем і прийняти свою програму розвитку, галузі соціальних сфер позбавляються можливості стати силою - суб'єктом влади. А тому стають легкою здобиччю політичних стерв'ятників, що висмикують з різношерстої маси найбільш знедолених та обурених верств населення - щоб зробити свою ставку на їх уявної підтримки. З цією метою структуризація суспільних мас відбувається не за природо-галузевими ознаками, а за штучно-політичним. Так політика «розділяй по живому та володарюй в темну» приносить одним (простим людям) постійну скруту та злидні, а іншим (злодіям та аферистам) - реальну владу в Державі та особисті доходи. Так було до цих пір, і так влаштовувало частину «політичної національної еліти» що точно не має совісті та патріотизму, котра реально перетворюється на паразитарний клас в нашій країні! Але так більше не влаштовує решту Суспільства - мільйони та мільйони простих громадян - юридичних господарів Держави, вимушених постійно боротися за свої права - зі своїми ж слугами ...

Суспільству, для здобуття своєї реальної сили-влади, необхідна проста та ясна формула «прямого народовладдя» (прямої демократії). Тобто, сублімації вільної волі громадян - в практичний механізм професійного управління, і «господарського контролю» за ним, одночасно. Минаючи діючу систему «опосередкованого управління» - політичну надбудову, що дозволяє «окремим особистостям», обманним шляхом, захоплювати важелі управління, і всі ресурси в Державі.

Щоб реалізувати Конституційне право Народу, а отже, і кожної людини, реалізовувати свою ВЛАДУ ПРЯМО та БЕЗПОСЕРЕДНЬО - для ПВЄ розроблено дуже простий, але ефективний механізм.

Для цього пропонується, звичну вже для всіх «піраміду влади» перевернути основою вгору, а вершиною - вниз. І тепер вже Суспільство, в особі різноманітних громадських колективів-об'єднань, стає реальним Главою та розпорядником своєї Держави, і всього його Господарства - на всіх його рівнях та в усіх його сферах життєдіяльності.

Для здійснення реальної влади Народу необхідний повний ланцюжок прямих та зворотних зв'язків між конкретними територіально-галузевим одиницями (первинними-районними-міськими-обласними-загальнонаціональними) і тими, хто її реалізує в центрі і на місцях. А це можливо тільки у випадку універсальної схеми безпосереднього самоврядування:

- Коли первинний територіально-галузевий колектив призначає свого Координатора (котрий за своєю функцією - не голова - а виконавчий директор), який і є прямим куратором виконавчих структур місцевої влади, але при цьому - повністю підлеглий особисто своєму територіально-галузевому колективу. Основна суть Координаторів в том - що вони являються Прямими Уповноваженими Народу (перед конкретним територіально-галузевим колективом) - і кожний в своїй галузі чи сфері - має чітко визначене (та обмежене його ж первинним колективом) право приймати рішення.

Як зараз забезпечується система формування та реалізації програм розвитку Суспільства? - Люди, кожен поодинці, роздавали свої голоси (тобто делегували частинку своєї влади) направо та наліво - всім, хто вмів барвисто говорити, і багато обіцяти. І вже заручившись критичною масою таких голосів «переміг», депутат або політичний діяч, знаходив всю повноту влади - відразу стаючи вже КОМАНДИРОМ тих, хто й вибрав його «на свою голову» ...

Але хіба не зрозуміло, що чим більше «громада-колектив» - тим менше шансів знати всі таємниці кандидата в «начальники», його реальні інтереси, задуми та здібності. Адже це можуть знати тільки ті, хто знаходиться з ним постійно поруч - «з'ївши з ним не один пуд солі». І потім, Громада сьогодні стає вже не «детсадовським колектив», якому потрібен «начальник-вихователь». Суспільство сьогодні - це співтовариство рівноправних, і в тій чи іншій мірі, освічених громадян, які мають свої законні інтереси та погляди на способи реалізації своєї праці, і власного розвитку.

Який же тип лідерів необхідний сьогоднішнього Суспільству? - Сьогодні йому потрібний не «командир», обраний наосліп та скопом - під шумок, під прикриттям красивих гасел та політичних баталій, а фактично куплений (або взяті в оренду) фінансово-олігархічними та політико-економічними кланами.

Сьогодні наше Суспільство вже майже здатне, але за 5-10 років буде цілковито спроможне, усвідомлено призначати своїх КООРДИНАТОРІВ, делегуючи їм не владу, а ставлячи за обов'язок реалізувати те або інше рішення, проект чи програму.

Причому призначати їх у своїх колективах, де їх знають як «облуплених» - встановивши жорстку систему контролю та відповідальності за їх діями.

1.2. Універсальна схема безпосереднього самоврядування - виглядає (коротко) так:- Будь-який первинний громадський колектив (організацію, заводу,школи, лікарні чи мешканців вулиці, багатоквартирного будинку ), що має, своїм завданням чи бажанням - розвиток будь-якого напрямку своєї діяльності, сфери галузі (розвиток благоустрою та модернізацію житлових комунікацій, інфраструктури, своєї вулиці чи району). Природно, що це має бути не менше трьох осіб (група). Але якщо на заводі - тисячі, то все одно від нього буде ОДИН Координатор. Тобто він один буде представляти весь колектив - а не якісь осередки.

На спеціальних зборах, первинним колективом підприємства (громадою вулиці), приймається рішення про просування та реалізації будь-якого свого проекту або програми, що до розвитку чи усунення проблем своєї галузі, сфери (громади). З цією метою, у своєму середовищі первинного колективу підприємства (громади вулиці), визначається найвідповідальніший, духовно-моральний та освічений представник, якому і ДОРУЧАЄТЬСЯ виконати волю даного колективу. Його називають КООРДИНАТОР.

Універсальна схема ТГС образно виглядає так:

дивись в додатку СХЕМА №1. «ОБРАЗНА СХЕМА НАРОДОВЛАДДЯ» (ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП РЕАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛСЬТВОМ СВОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА НА ПРЯМЕ УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ).

Тобто при рівних правах у своєму колективі (наприклад, як у футбольній команді), на КООРДИНАТОРА покладається капітанська обов'язок вести переговори та представляти інтереси своєї організації серед інших учасників суспільної взаємодії.

Таким чином, кращий з кращих членів колективу стає ЙОГО ВІДПОВІДАЛЬНИМ КООРДИНАТОРОМ, реалізуючи інтереси і волю (владу) кожного учасника цієї групи людей, і будучи повністю перед ними відповідальним за всі свої вчинки та дії в рамках виконання поставлених перед ним завдань, і цілей.

Дивись в додатку схему №2 «Проста схема будови ТГС, на рівні міста».

1.3. В державі на Конституційному рівні має бути легалізований та детально прописаний так званий - «Інститут Координаторів». Координатори мають бути всього двох видів: Галузевий та Громадський (Вуличний) Координатор.

Галузевий Координатор це - працівник, спеціаліст, своєї галузі, котрого обирається із свого числа будь-яким первинним колективом, або групою колективів споріднених галузей (заводу; школи; ВУЗу; лікарні, або місцевого об’єднання малих підприємців). Саме колектив керує власно обраним Координатором, а не директор чи рада директорів підприємства, котра немає ніякого права на керування ним.

Громадський (Вуличний) Координатор це - громадсько-активний мешканець свого міста чи вулиці. Можливо член громадської організації, з освітою менеджера чи соціального працівника, можливо колишній працівник житлово-комунальної сфери, але це не принципово. Громадський координатор це - перш за все громадсько-активний мешканець свого міста. Обирають свого Громадського (Вуличного) Координатора міні місцевою Громадою (мешканці вулиці), щоб він представляв та просував її соціальні та інші інтереси, як на місцевому та і на загально державному рівні. Найменшою територіальною громадою є вулиця чи провулок.

Галузевий Координатор ЦЕ ПОСТІЙНИЙ ОНЛАЙН «ТЕЛЕМІСТ», В ОБИДВА БОКИ ОДНОЧАСНО, ПРИМЄРА ТА ПРОФІЛЬНОГО МІНІСТРА З ПРАЦІВНИКАМИ ДАНОЇ ГАЛУЗІ.

Галузевий Координатор - має обов’язок:

Турбуватися про соціальні проблеми свого первинного галузевого колективу, що його обрав, через призму вирішення проблем своєї галузі. Виконувати волю свого колективу - поглиблювати проекти розвитку своєї галузі (свого заводу; школи; ВУЗу; лікарні, або місцевого об’єднання малих підприємців), має залучати увагу місцевої влади до проблем галузі. Підтримувати постійний зв'язок з профільним міністром та найвищих державних посадовців через систему Рад Координаторів даної галузі.

Громадський (Вуличний) Координатор - ЦЕ ПОСТІЙНИЙ ОНЛАЙН «ТЕЛЕМІСТ» ПРЕЗИДЕНТА ЧИ ПРИМЄРА З ПРОСТИМ НАРОДОМ, В ОБИДВА БОКИ ОДНОЧАСНО. Громадський Координатор - має обов’язок турбуватися про проблеми свого первинного колективу, тобто міні громади (вулиці), що його обрала.

Проблем котрі він має вирішити це - проекти розвитку вулиць та їх будинків - підведення (ремонт) до них необхідних комунікацій, будівництво парків чи дитячих майданчиків. А також ряд інші важливих існуючих соціальних та житлово-комунальних проблем, мешканців даної міні Громади. Координатор є НАЧАЛЬНИКОМ-КОМАНДИРОМ для виконавчого колективу (чиновників), найнятого для його допомоги в реалізації доручених йому завдання.

(Див. про це Главу № 6. Переворот взаємостосунків організованих громад, із політиками та політичними партіями, у новій в системі).

Зв’язок (Громадського та Галузевого) Координаторів з первинним колективом, що його обрав та з профільним міністром даної галузі чи сфери, має бути НЕ підзвітний, а ні Прем’єру, а ні самому Президентові Держави, чи будь-якому іншому високому державному посадовцю. Громадський (Вуличний) Координатор, так само, як і Галузевий Координатор, підзвітний лише своєму колективу, що обрав його та доручив завдання. Буд-який державний посадовець не залежно від свого рангу не має права особисто кликати до себе на обговорення Координатора ( щоб не створити підозр корупції)! Лише Координатор має на це право, і лише у присутності ЗМІ, покликати політика, чи держ службовця на обговореня, або на Раду Координаторів, що має відбувається тільки в прямому «ефірі». Стосовно контролю за можливими корупційними діями Координаторів - займається СБГ (Див. нижче главу СБГ).

На схемі №2 видно (Дивись в додатку схему №2 «Проста схема будови ТГС, на рівні міста»), що є ряд різних первинних колективів котрі є рівними один перед одним. В цю сему можна вписати буд-який первинний колектив Х галузі чи Х сфери. На схемі №1 бачимо лише певну їх частину, первинні колективи від: - малого підприємництва; мешканців вулиці; колективу працівників медицини; закладів освіти. Всі первинні колективи делегують свого представника в Раду Координаторів даної галузі спочатку: в Раду Координаторів даної галузі свого району свого міста. Але якщо це наприклад такі галузі як освіта та медицина то всі первині колективи - Шкіль;ВУЗів та ПрофТех Училищ Х району Х міста висувають своїх Координаторів в одну й ту ж Раду Координаторів галузі Освіти Х району міста. Адже проблеми їх є подібними і вирішувати їх краще об’єднавши, а не поодинці. Цим самим вони зменшать кількість своїх Координаторів у Радах Координаторів їх міста, що оптимізує їх роботу.

Теж саме мають чинити й Координатори галузі Охорони здоров’я - висувати своїх Координаторів в одну й ту ж Раду Координаторів галузі Охорони Здоров’я Х району міста.

Далі, Координатори - члени Ради Координаторів Х галузі Х району міста, делегують одного свого найкращого колегу, до Ради Координаторів даної галузі свого міста (де збираються всі представники даної галузі даного міста). Далі, Координатори члени Ради Координаторів Х галузі чи Х сфери міста - організовують ЗРК (Загальну Раду (всіх рад) Координаторів даного міста).

ЗРК - цей орган не постійний, він працює регулярно раз у квартал, чи раз у півроку, або за надзвичайних обставин. Туди делегує одного свого представника (котрого називають - Координатор-Народний представник) кожна Рада Координаторів даної місцевості.

Кожен Член ЗАГАЛЬНОЇ РАДИ КООРДИНАТОРІВ (всіх рад даної місцевості) повністю підзвітний ЛИШЕ СВОЇЙ Раді Координаторів (даної місцевості) з якої він і походить. Кожного разу будь-яка Рада Координаторів висуває в ЗРК свого нового представник (раз у квартал, чи раз у півроку), або ж діє схема, коли повноваження представнику надаються рівно на 12 календарних місяців.

Функція ЗРК - заключається в контролі за роботою Губернатора;Мера; Головних спеціалістів Обласної та Міської Адміністрації, за роботою ЄЦГР даної місцевості (про це детальніше буде далі), а також контролю за роботою депутатів Обласної та Міської Ради. Тобто зібравши раз у квартал, чи раз у півроку члени ЗРК, маючи на руках директиви від всіх РАД КООРДИНАТОРІВ, що уповноважили їх викликають до себе на килим для звітування одного (чи всіх по черзі) найвищого обласних чи міських посадовців (Губернатор; Секретар обл. Ради; Мер; Секретар Міської Ради; будь-якого керівника фракції з Обл. та Міської. Ради; Суддю; Керівника МВС та Прокурора будь-якого рівня - даної місцевості), котрий найбільш не справляється зі своєю роботою, або коїть значні помилки - на думку місцевих громад, в особі первинних колективів. ЗРК виносить таким догану (це має відбуватися тільки в онлайн режимі), або робить останнє суворе попередження. ЗРК також і призначає цих найвищого обласних чи міських посадовців (Губернатор - бажано б); Головного Суддю; Керівника МВС та Прокурора (даної місцевості). У випадку Мера (Губернатора) ЗРК даного міста має право оголосити йому - недовіру чи навіть імпічмент (повністю роз’яснивши своє рішення в онлайн режимі, перед громадою даного міста чи місцевості, котрій і підкоряється). Також ЗРК відкликає депутатів, що не виконують свої обов’язки перед виборцями даної місцевості. Не забуваємо, що ЗРК виконує всі настанови та інструкції, а також підкоряється лише первинним колективам - даної місцевості.

Треба обов’язково пам’ятати, що кожен Координатор член Ради Координаторів (будь-якого рівня, будь-якої галузі) є повністю підлеглим та відповідальним перед Радою Координаторів - що знаходиться нижче під даною Радою, і так аж до Координатора первинного колективу його галузі. А Координатор первинного колективу є повністю підлеглим, і відповідальним перед колективом, що обрав його та зобов'язав виконувати їх програму та соціальні завдання.

Територіально-Галузева Стратифікація розповсюджується й далі за межі міст на області за аналогічною схемою (Дивись в додатку схему №3 «Проста схема будови ТГС, на рівні області»).

Треба зрозуміти, що система влаштована за ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВИМ принципом.

Це означає, що на кожному з основних територіальних рівнів, будь-яка галуз (чи сфера) має свій «територіальний стиковочний вузол» для координування планування та дій - з усіма іншими.

Перший такий Основний Рівень (Стиковочний Вузол) – районні ради Координаторів, будь-якої галузі чи сфери ( – як району міста так, і області). Тут вперше (при потребі вирішень важливих проблем району) створюється Спільна Територіально-Галузева Рада району (де представлені всі Координатори даного рівня, які вирішують проблеми району та погоджують інтереси своїх галузей (сфер) – в Спільній Територіальній Програмі).

УВАГА!!!

- ЗРК області не може наказувати ЗРК буд-якого міста цієї області. Адже ТГС є перевернутою пірамідою, де верх є низом, а низ верхом (Див. Схему №1). ЗРК області може лише радити та консультувати, інші ЗРК, що знаходяться «нижче» них, а ще слідкувати (за допомогою СБГ) за дотриманням конституції, як членами «нижчих» ЗРК.

У випадку коли ЗРК міста порушило закон - ЗРК області має: повідомити про це всі Ради Координаторів даного міста, а ще через ЗМІ відкритим листом повідомити всі Спільні (Територіально-Галузеві) Ради Координаторів Х Районів даного міста - котрі й мають право оголосити вотум недовіри ЗРК свого міста.

1.4. Який варіант обрання найдостойніших КООРДИНАТОРІВ найбільш раціональний та справедливий? - Для того щоб вибір припав на самого підготовленого, відповідального, і, тому гідного члена колективу, необхідно, щоб в майбутньому система обрання такого кандидата в Координатори будувалася за багаторівневим принципом, що передбачає цілу систему підготовки кандидатів, поетапного допуску їх до різних рівнів управління (див. нижче главу - Проект АВДГУК), і, нарешті, організації системи жорсткого контролю та відповідальності всіх, без винятку, керівників та управлінців - за свою діяльність. В майбутньому Громадські (Вуличні) Координатори, як і Галузеві, що йтимуть на підвищення в Міську; Обласну та Державну Раду Координаторів - матимуть проходити навчання в АВДГУК.

З цією метою (обрання найдостойніших КООРДИНАТОРІВ)організується наступний ланцюжок підготовчо-виборних заходів:

У випадку з Галузевим Координатором спочатку первинний галузевий колектив (заводу; школи; ВУЗу; лікарні, або місцевого об’єднання малих підприємців) виробляє Програму (Проект) свого розвитку (або конкурсний проект для тієї галузі, в якій він працює), або просто формулює свою проблему або доручення.

Потім, шляхом відкритого обговорення наявних духовно-моральних якостей та рівня знань членів даного колективу, пропонуються три кандидатури, здатних виконати доручене завдання.

Для підготовки обраних кандидатів, з метою викладу та захисту ними своїх проектів реалізації дорученої завдання, їм надається час і консультації з необхідними фахівцями. (Надалі такі будуть направлятися для навчання в АВДГУК).

Далі, в призначений день, відбуваються «громадські слухання» - де кандидати в координатори захищають свої кандидатські роботи - відповідаючи на все-можливі питання своїх товаришів, і фахівців в даній області - спеціально запрошених колективом.

По закінченню слухань та аргументованих висновків фахівців з кожного з кандидатів, відбувається таємне голосування.

Після оголошення результатів голосування, відбувається остаточне затвердження кандидатури, з принесенням новообраним «координатором» присяги на вірність і відповідальність за свої дії.

НЕ ЗАЛЕЖНО ВІД КІЛЬКОСТІ ЧЛЕНІВ ПЕРВИННОГО КОЛЕКТИВУ - КООРДИНАТОР ЗАВЖДИ НАЗНАЧАЄТЬСЯ В КІЛЬКОСТІ ОДНІЄ ОСОБИ. Хоч від заводу з одним цехом (міні громадою), хоч від заводу з десяти цехами.

Таким чином, кращий з кращих членів колективу стає ЙОГО ВІДПОВІДАЛЬНИМ КООРДИНАТОРОМ, реалізуючи інтереси, і волю (владу) кожного учасника цієї групи людей, і будучи повністю перед ними відповідальним за всі свої вчинки та дії в рамках виконання поставлених перед ним завдань і цілей.

1.5. У випадку виборів Громадських (Вуличних) Координаторів - призначення відбувається майже подібно, але замість галузей (заводу; школи; ВУЗу; лікарні, або місцевого об’єднання малих підприємців) тут виступають вулиці та будинки з їх мешканцями. Кожна вулиця виступає як територіальний колектив. А проекти розвитку, що має Громадський (Вуличний) Координатор, є вже не проекти розвитку галузей, як у Галузевого Координатора, а це вже проекти розвитку вулиць та їх будинків.

Громадські (Вуличні) Координатори - представники вулиць формують Районну Раду Громадських Координаторів свого міста (свого району). Там вони зводять в єдине всі проекти вулиць, свого району міста, в загальний Проект Розвитку свого Району міста.

Далі Ради Районних Координаторів міста призначають із свого складу - відповідального Координатора Району - в Міську Раду Громадських Координаторів. Відповідно Громадські Координатори члени Міської Ради Координаторів свого міста - зводять в єдине проекти вулиць та районів міста в Проект Розвитку свого Міста та висувають свого представника - до Обласної Ради Громадських Координаторів, ті в свою чергу завершують зводити в єдине проекти міст та районів області, в Проект Розвитку своєї Області та висувають представника до Державної Ради Громадських Координаторів.

В Державну Раду Громадських Координаторів входять по одному представнику з кожної Обласної Ради Громадських Координаторів (всього 25 чоловік, по кількості областей, + Крим).

Далі, Державна Рада Громадських Координаторів (ДРГК) завершує зводити в єдине всі проекти вулиць-районів-міст-областей в Проект Розвитку Країни, що стосуються проблем та перспектив мешканців вулиць, а також ряд інші важливих існуючих соціальних та житлово-комунальних проблем мешканців всіх міні Громади в країні.

З цим загальним проектом Державна Рада Громадських Координаторів звертається на пряму до відповідних профільних міністрів та співпрацює з ними, в обидва боки (хоча для налагодження нормальної співпраці з Будинком Уряду 70% міністерств бажано б трансформувати).

А також Державна Рада Громадських Координаторів (як і всі інші галузеві Ради Державних Координаторів) - делегує одного свого члена до Національної Ради Державних Координаторів, котра є вищим еквівалентом ЗРК області чи міста (Див про це главу Глава №5. «Вся модель системи по порядку»).

За таких умов вже проект вкрай важливого для розвитку країни закону чи реформа (Пенсійна чи ЖКГ) мають обговорюватися не на «Шоу Савіка Шустера», а в кожній своїй міні територіальних громаді (вулицях та провулках), зі своїми Громадськими Координаторами, (на аналог древнього ВІЧЕ), звідки через районі (міські та обласні) Ради Координаторів, де відбувається одночасний в обидва боки зв'язок з місцевими чиновниками, інформація передається до Державної Ради Громадських Координаторів та до профільних міністрів.

1.6. Галузеві Координатори - працюють та діють подібно як і Громадські. Головна різниця полягає лише в - тому що кожна галузь (чи група споріднених галузей) має власну окрему Раду Координаторів на всіх рівнях (місто, район, область, держава), звідси ж випливає - власна Галузева Державна Рада Координаторів (х - галузі), від котрої делегується один член до НРДК.

Візьмемо для прикладу одну галузь (сферу) - мале підприємництво. Тут часто (коли родинне мале підприємство) власник працює сам, або з членами своєї родини, тому хто буде представляти таке підприємство буде вирішуватися на сімейних радах таких підприємців. Тож сам підприємець, або його дружина (донька чи син) стає - представником тобто Координатором первинного колективу від даного підприємства, на загальні збори підприємців свого району (міста чи області).

Якщо район великий і малих підприємців багато, то він ділитися на підрайонні складові - умовні квартали і т.д. - щоб первинні колективи були більш компактними.

На загальних зборах Малих Підприємців, певного району їхнього міста, збираються всі представники малих підприємств даного району, там вони вироблятимуть проект захисту своїх спільних інтересів та обиратимуть свого Координатора, в Раду Районних Координаторів малого підприємництва, свого міста. Та призначають одного зі свого складу - відповідального на посаду - Координатора свого Району, - котрий представлятиме їх інтереси - в Міській Раді Координаторів Малого Підприємництва, їхнього міста.

Далі Координатори члени Міської Ради Координаторів Малого Підприємництва свого міста - зводять в єдиний цілий проект всі проекти захисту інтересів (пропозиції та зауважень до влади) всіх малих підприємців свого Міста та висувають із свого складу представника - до Обласної Ради Координаторів Малого Підприємництва, ті в свою чергу завершують зводити в єдине проекти всіх міст та районів області в Проект Розвитку та Захисту малого підприємництва своєї Області та висувають представника до Державної Ради Координаторів Малого Підприємництва.

В Державну Раду Координаторів Малого Підприємництва входять по одному представнику з кожної Обласної Ради Координаторів Малого Підприємництва (всього 25 чоловік). Далі Державна Рада Координаторів Малого Підприємництва завершує зводити в єдине всі проекти вулиць-районів-міст-областей в Проект Розвитку малого підприємництва України. З цим загальним проектом Державна Рада Координаторів Малого Підприємництва звертається на пряму до відповідних профільних міністрів та співпрацює з ними, в обидва боки. Тобто проект закону чи реформа Податкового Кодексу обговорюється не на «Шоу Савіка Шустера», а на Районних Радах Координаторів Малого Підприємництва, на аналогу древнього ВІЧЕ… звідки через міські та обласні Ради Координаторів, де відбувається одночасний в обидва боки зв'язок з місцевими чиновниками, інформація передається до Державної Ради Координаторів Малого Підприємництва, далі до профільних міністрів. А ще Державна Рада Координаторів - Малого Підприємництва делегує свого представника до НРДК так як вона це й робить у ЗРК міст та областей.