Висновки

Євразійська патентна конвенція була підписана 9.12.1994 в Москві главами урядів держав — членів СНД (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан), а також України. Набула чинності 1995. Конвенція складається з преамбули, 9 частин і 28 статей. У преамбулі зазначено, що основною метою Євразійської патентної конвенції є «прагнення зміцнити співробітництво у сфері захисту винаходів» та створити міждержавну систему отримання такого захисту на основі єдиного патенту, чинного на територіях держав, що є сторонами конвенції. Документом передбачено заснування Євразійської патентної системи. При цьому її сторони зберігають повний суверенітет щодо розвитку нац. систем захисту винаходів. Для виконання адміністративних завдань, пов'язаних з функціонуванням Євразійської патентної системи та видачею євразійських патентів, створено Євразійську патентну організацію . Це — міжурядова організація, має статус юридичної особи та володіє відповідною правоздатністю згідно з чинним законодавством сторін. Органами Євразійської патентної організації є Адміністративна рада та Євразійське патентне відомство, яке водночас виконує функції секретаріату організації. Вища посадова особа Євразійської патентної організації — президент; він очолює також Євразійське патентне відомство. Офіційна мова Євразійської патентної організації — російська. Діяльність Адміністративної Ради регламентується ст. З Євразійської патентної конвенції. Кожна сторона має у раді один голос, а кворум становлять дві третини від загальної кількості сторін. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів повноважних представників, які беруть участь у голосуванні, за винятком спеціально передбачених у конвенції випадків, коли вимагається консенсус або більшість у дві третини. Засідання Адміністративної Ради відбуваються щороку. До компетенції Адміністративної Ради, зокрема, належать: призначення президента Євразійського патентного відомства, ухвалення річного бюджету, розгляд річного звіту організації.

Євразійське Патентне Відомство видає євразійський патент на винахід, який: а) є новим, б) має винахідницький рівень та в) промислово застосовний. Право на отримання ЄП належить винахіднику або його правонаступнику. Власник патента має виключне право використовувати, дозволяти чи забороняти іншим користуватися запатентованим винаходом, передавати своє право та видавати на нього ліцензії. Термін дії Євразійського Патенту — 20 років. Порядок видачі примус, ліцензії на використання Євразійського Патенту третіми особами, що здійснюється згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності 1883, а також оскарження рішення про видачу врегульовано ст. 12 Євразійської патентної конвенції. Відповідно до ст. 13 встановлюється режим чинності Євразійського Патентну у державахвах, що є сторонами конвенції, а також порядок здійснення патентних прав. У док-ті міститься перелік обов'язкових реквізитів патентної інструкції: визначення умов патентоздатності винаходу, тлумачення формули винаходу та ін. Конвенція містить норми щодо незалежності нац. патентних систем, порядку перегляду Євразійської патентної конвенції, а також механізму врегулювання спорів з питань тлумачення чи застосування положень документа. У Заключних положеннях Конвенції зазначено, що членство в ній є відкритим для будь-якої держави — члена ООН, яка є стороною Паризької конвенції 1883 та Вашингтонського договору про патентне співробітництво 1970.