- •18 Лекції з «Фінансів»
- •Тема 4. Податки. Податкова система.
- •Об’єктивна необхідність, економічна сутність, ознаки і функції податків. Дискусійні питання функцій податків.
- •Форми прояву податкових платежів (податок, плата, відрахування, внесок, збір).
- •Елементи системи оподаткування.
- •Класифікації податків за різними ознаками, їх характеристика.
- •Прямі і непрямі податки, їх сутність, види, переваги і недоліки.
- •Податкові пільги, їх види і регулююча роль.
- •Поняття і показники податкового тягаря.
- •Сутність і наукові принципи побудови податкової системи.
- •Податкова система України: принципи побудови, характеристика складу і структури.
-
Податкові пільги, їх види і регулююча роль.
У процесі реалізації стимулювальної функції податків здійснюється вплив на суспільне виробництво. Це забезпечується через диференціацію податкових ставок і встановлення різних пільг, преференцій тощо. Податкові пільги передбачають повне або часткове звільнення від сплати податків. Вони можуть бути згруповані наступним чином:
-
звільнення (повне або часткове) від сплати податку окремих осіб або категорій платників;
-
повне або часткове звільнення об'єкта або податкової бази від оподаткування і використання неоподатковуваного мінімуму;
-
зменшення належної до сплати за розрахунковий період суми податку і використання податкового кредиту;
-
зменшення ставки податку.
Таким чином, податкові пільги надаються з метою соціальної підтримки малозабезпечених верств населення або підтримки пріоритетних галузей народного господарства та окремих категорій платників.
У законодавчих актах України передбачені такі види податкових пільг: неоподатковуваний мінімум об'єкта; вилучення із оподаткування певних елементів об'єкта; звільнення від сплати податків окремих осіб або категорій платників; зниження податкових ставок; цільові податкові пільги, включаючи податкові кредити (відстрочення справляння податку) та інші.
Преференції встановлюються у вигляді інвестиційного податкового кредиту і цільової податкової пільги для фінансування інвестиційних та інноваційних затрат. Податковий кредит, як і будь-який інший кредит, надається на умовах повернення і платності, оформляється відповідним договором між підприємством і податковим органом. Цільова податкова пільга на відміну від інвестиційного податкового кредиту може надаватися будь-якому підприємству місцевими органами виконавчої влади, але в межах суми податкових платежів в місцевий бюджет. Порядок і умови надання ті самі, що й у податкового кредиту. У багатьох країнах широко практикується диференціація ставок податку на прибуток корпорацій залежно від галузі економіки.
Сутність регулювання полягає у впливі податкових пільг на різні сторони діяльності їх отримувачів. Наприклад, відомо, що більшість цілей економічної політики досягається в економічно розвинутих країнах цілеспрямованим стимулюванням капіталовкладень. Саме від масштабів оновлення і розширення основного капіталу залежать в основному темпи зростання виробництва, стан кон'юнктури ринку, зайнятість, попит, національна конкурентоспроможність. Провідною формою забезпечення інвестиційних потреб суб'єктів господарювання протягом останніх років є самофінансування, частка якого в капіталовкладеннях коливається від 55 до 85 %. Такі масштаби самофінансування стали можливими лише завдяки державній податковій політиці і, зокрема, прискореному амортизаційному списанню основного капіталу. Надаючи право прискореної амортизації держава тимчасово втрачає доходи, проте у підприємства накопичуються ресурси для модернізації та технічного переоснащення виробництва, що в кінцевому підсумку забезпечує його розширення, збільшення прибутків і, відповідно, доходів бюджету.
Досить широко застосовується диференціація оподаткування прибутку, коли прибуток поділяється на капіталізований (залишається на підприємстві для розширення господарської діяльності) і розподілений (розподіляється серед засновників). Так, у ФРН нерозподілений прибуток оподатковується за ставкою 55 %, а прибуток, що розподіляється, - за ставкою 30 %. Такий підхід стимулює до збільшення доходів акціонерів. У деяких країнах набула поширення практика звільнення від оподаткування прибутку, який відраховується до резервних фондів. Зокрема, законом про акціонерні товариства у ФРН правлінням на власний розсуд дозволяється формувати резервні фонди для покриття непередбачуваних витрат і збитків, фінансових зобов'язань.