Питання для самоконтролю

1. Що слід розуміти під товарним виробництвом?

2. Що таке товар і які його властивості?

3. Який взаємозв’язок вартості та мінової вартості?

4. У чому полягає подвійний характер втіленої у товарі праці?

5. Чим визначається величина вартості товару?

6. У чому відмінність грошової форми вартості від загальної форми вартості?

7. Що таке гроші та які їх функції?

8. У чому сутність закону вартості?

Реферати

1. Просте товарне господарство у сучасних умовах.

2. Еволюція товарної форми. Товар-річ та товар-послуга.

3. Продуктивність праці. Фактории підвищення продуктивності праці.

4. Інтенсивність праці. Наукова організація праці.

5. Наукова праця. Всезагальний характер наукової праці.

6. Розвиток форми вартості. Бартер у сучасних умовах.

7. Значення золота для грошового обігу у сучасних умовах.

8. Товарний і грошовий фетишизм.

Тема 4. Капітал і наймана праця і заняття

1. Перетворення грошей у капітал:

а) простий товарний обіг;

б) обіг капіталу;

в) загальна формула капіталу та її протиріччя.

2. Робоча сила як товар:

а) умови перетворення робочої сили на товар;

б) споживна вартість товару робоча сила;

в) вартість товару робоча сила і фактори, які визначають її величину.

Іі заняття

1. Процес створення і зростання вартості у процесі виробництва:

а) особливості праці при капіталізмі;

б) подвійний характер капіталістичного виробництва;

в) додаткова вартість.

2. Сутність капіталу. Постійний і змінний капітал:

а) капітал як історично визначений тип виробничих відносин;

б) постійний і змінний капітал.

Ііі заняття

1. Норма і маса додаткової вартості.

2. Способи виробництва додаткової вартості:

а) абсолютна додаткова вартість;

б) відносна додаткова вартість;

в) надлишкова додаткова вартість та її роль у розвитку ринкового господарства.

3. Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом:

а) капіталістична проста кооперація;

б) мануфактура, шляхи її виникнення і форми;

в) капіталістична фабрика.

4. Формальне і реальне підпорядкування праці капіталу.

Головне завдання цієї теми полягає в тому, щоб з'ясувати, як розвиток товарного виробництва неминуче веде до виникнення капіталізму, цього вищого ступеня товарного виробництва, і як через внутрішні протиріччя товарного виробництва відбувається перетворення робочої сили на товар і перетворення грошей в капітал.

Розглядаючи перше питання, слід зупинитися на характеристиці відмінностей простого товарного обігу і обміну в умовах капіталізму. Необхідно розуміти, що гроші, як такі не є капіталом, та розібратись чим відрізняються гроші та гроші як капітал. Далі необхідно з'ясувати, в чому полягає протиріччя загальної формули капіталу і які умови вирішення цього протиріччя.

З'ясувавши, що основною умовою перетворення грошей в капітал є поява на ринку особливого товару – робочої сили, необхідно розглянути умови, при яких робоча сила ставати товаром. При цьому, слід звернути увагу на чітке розмежування категорій «робоча сила» як здатність до праці і «праця», як процес використання робочої сили, оскільки саме це розмежування дає ключ до розуміння походження додаткової вартості без порушень законів еквівалентного обміну. Далі, необхідно зупинитися на характеристиці вартості і споживної вартості товару робоча сила. Розглядаючи споживну вартість товару робоча сила, необхідно звернути увагу на те, що на відміну від інших товарів, споживна вартість яких зникає в процесі споживання, робоча сила в процесі праці не лише не зникає, але і створює нову вартість, більшу, ніж вартість робочої сили. Аналіз особливостей специфічного товару робоча сила безпосередньо підводить до розуміння походження додаткової вартості.

Основою для правильного розуміння суті процесу виробництва додаткової вартості, який розглядається у наступному питанні, являється вчення про подвійний характер праці, втіленої в товарі. Оскільки праця робітника носить подвійний характер, то це знаходить вираження в подвійному характері капіталістичного процесу виробництва. Своєю конкретною працею робітник створює споживну вартість і переносить вартість спожитих знарядь і предметів праці на створюваний товар, а своєю абстрактною працею робітник створює нову вартість, що включає еквівалент вартості робочої сили і додаткову вартість. Для кращого з'ясування суті виробництва додаткової вартості слід розглянути приклад, який приводиться у рекомендованих навчальних посібниках.

Далі, необхідно перейти до розгляду суті капіталу. При цьому слід мати на увазі, що капітал не є сукупністю речей, хоча і виступає в матеріально-речовій формі, яка змінюється в процесі його руху. Капітал – певне суспільне відношення з приводу виробництва додаткової вартості. Суть капіталу розкривається в його діленні на постійний і змінний капітал. Слід розуміти, що в основі цього поділу лежить різна функціональна роль цих частин капіталу в створенні додаткової вартості. Постійний капітал є частиною капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва і у процесі виробництва не змінює величини своєї вартості. А змінний капітал витрачається на придбання робочої сили і у процесі виробництва створює вартість більшу, ніж вартість робочої сили, тобто додаткову вартість.

Більш конкретне уявлення про капітал як самовозрастною вартості дає кількісна характеристика додаткової вартості, яка знаходить своє вираження в її нормі та масі.

Для з'ясування способів збільшення додаткової вартості слід розглянути структуру робочого дня, визначити його фізичні і соціальні межі. Суть виробництва абсолютної додаткової вартості полягає в тому, що робочий день подовжується за межі необхідного робочого часу, величина якого об'єктивно обумовлена величиной вартості робочої сили. При незмінній величині робочого дня додаткова вартість може бути збільшена лише шляхом зменшення необхідного робочого часу. Такий спосіб виробництва додаткової вартості, що припускає підвищення продуктивності праці, називається відносною додатковою вартістю. Якщо продуктивність праці росте тільки на окремому підприємстві, то створюється надлишкова додаткова вартість, що є різницею між суспільною і індивідуальною вартістю товару.

При розгляді абсолютної і відносної додаткової вартості, слід пам'ятати, що виробництво абсолютної додаткової вартості є початковим пунктом виробництва відносної додаткової вартості. В той же час методи виробництва відносної додаткової вартості, по суті, посилюють методи виробництва абсолютної додаткової вартості. Відносна додаткова вартість абсолютна, тому що вона припускає абсолютне подовження робочого дня за межі необхідного робочого часу. У той же самий час, абсолютна додаткова вартість відносна, оскільки подовження робочого дня вже припускає, що розвиток продуктивності праці дозволяє обмежити необхідний робочий час тільки частиною робочого дня. Різниця між абсолютною і відносною додатковою вартістю виявляється, коли йдеться про підвищення норми додаткової вартості взагалі. При цій продуктивності праці норма додаткової вартості може бути збільшена тільки абсолютним подовженням робочого дня. При цих межах робочого дня ця норма може підвищитися тільки внаслідок збільшення додаткової праці за рахунок необхідного, тобто шляхом зміни продуктивності праці.

Зростання продуктивності праці, на якій грунтується виробництво відносної додаткової вартості, пов'язане з трьома стадіями розвитку капіталістичного виробництва: проста капіталістична кооперація, капіталістична мануфактура, капіталістичне велике машинне виробництво. Тому в наступному питанні теми необхідно пояснити, чому проста кооперація і історично і логічно є початковим пунктом розвитку капіталізму, охарактеризувати особливості кожної з цих стадій розвитку капіталізму, показати їх роль в підвищенні продуктивності праці, з'ясувати, яким чином в процесі розвитку капіталізму формальне підпорядкування праці капіталу остаточно перетворюється на реальне.

Література

1. Афанасьев В. Великое открытие Карла Маркса: Методологическая роль учения о двойственном характере труда. – М.: Мысль, 1980, гл.3, 4.

2. Глинчикова А.Г. Может ли быть товаром интеллектуал и продукт его труда? // Вопросы философии. – 1997. – №3.

3. Коротков Р. Стоимость рабочей силы (теория и оценка) // Экономист. – 2003. – № 6.

4. Курс политической экономии / Под ред.Н.А.Цаголова Т. І. – М.: Экономика, 1973.

5. Майбурд Е. О понятии «эксплуатация» у Карла Маркса // Мировая экономика и международные отношения. – 1994. – №1.

6. Маркс К. Капітал. Т. 1, гл.4, гл.5, §2; гл.10, 14. / Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т. 23.

7. Общая экономическая теория (вопросы и ответы). – Учебное пособие. –Одесса: ОИНХ, 1992.

8. Покрытан А.К., Збарский М.И. Политическая экономия – Одесса: ОГЭУ, 2002.

9. Політична економія: Навч. Посібник / За ред. К.Т Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001.

10. Розенберг Д. И. Комментарии к «Капиталу» К. Маркса / Под ред. Цаголова Н.А. – М.: Экономика, 1983.

11. Теория капитала и экономического роста: Учеб. пособие / Под ред. С.С.Дзарасова – М.: Изд-во МГУ, 2004.

Поняття та категорії

Робоча сила. Споживна вартість товару робоча сила. Вартість товару робоча сила. Необхідна праця. Необхідний робочий час. Додаткова праця. Додатковий робочий час. Додаткова вартість. Капітал. Постійний капітал. Змінний капітал. Норма додаткової вартості. Маса додаткової вартості. Абсолютна додаткова вартість. Відносна додаткова вартість. Надлишкова додаткова вартість. Проста капіталістична кооперація. Капіталістична мануфактура. Фабрика. Науково-технічна революція. Формальне підпорядкування праці капіталу. Реальне підпорядкування праці капіталу. Основний економічний закон капіталізму.