М. Г. Тофтул. Етика.- Навчальний посібник.- к., Видавничий центр «Академія», 2005 Самостійна робота

Вивчення курсу «Основи філософських знань» здійснюється, крім лекційних та семінарських форм, у таких формах самостійної роботи студентів:

- підготовка рефератів, захист їх (див. тематику рефератів);

- підготовка письмових робіт (див. тематику письмових робіт);

Реферат та письмова робота

Реферат та письмова робота – індивідуальна робота студента, яка має засвідчити знання студента з обраної теми.

Вибір теми реферату та письмової роботи обов'язково узгоджується з викладачем. Перша літера прізвища студента вказує на варіант, згідно з яким можна вибрати тему реферату. Тему письмової роботи студент(ка) обирає самостійно.

Реферат та письмову роботу необхідно писати виключно українською мовою.

 

Вимоги до оформлення реферату та письмової роботи

1. Обсяг реферату 9-12 друкованих або 11-15 рукописних сторінок формату А4, титульний аркуш оформляється за зразком; письмової роботи 6-8 тис.символів.

2. Реферат включає такі частини («План», «Вступ», «Основну частину», «Висновки», «Список використаної літератури»), кожна частина розміщується на окремих сторінках; список використаної літератури - підручників, монографій, статей (не менше 4-5 джерел); схему написання письмової роботи студент(ка) визначає самостійно.

3. Реферат та письмова робота повинні бути написані розбірливим почерком або надруковані шрифтом Times New Roman, розміром 14 пунктів та одинарним інтервалом.

Вимоги до змісту реферату:

1. «План» створюється складний (розгорнутий).

2. «Вступ». У вступі в міру можливості слід: (а) обґрунтувати актуальність обраної теми; (б) показати ступінь розробленості даної теми, а також (в) поставити завдання дослідження; (г) показати історичні передумови існування даного питання.

3. «Основна частина» включає безпосередній розгляд теми за додатковими пунктами плану;

4. «Висновки» включають результати дослідження тобто узагальнені думки про значення даної теми та можливості її суспільного використання.

 5. «Список літератури» слід подавати в такій формі: Ім'я автора (прізвище, ініціали). Назва твору. - Місце видання: Назва видавництва, рік видання. - Сторінки. Приклад: Гоц В.Г. Вступ до філософії: Онтологія людини.- Київ: Абрис, 1995. - 332 с., або сторінку сайту інтернету, наприклад: http://readbookz.com/books/179.html. Список використаної літератури - підручників, монографій, статей, сайтів (не менше 5-7 джерел).

Теми для написання реферату

«А» —

1.    Характеристика особливості філософії Стародавнього Сходу (Індія, Китай).

2.    Брахманізм як релігійно-філософська течія.

3.    «Ведична» література та її роль у формуванні ортодоксальних староіндійських шкіл (вайшешика, ньяя).

4.    Рух як спосіб існування матерії. Дві концепції руху.

5.    Категорії одиничного, особливого і загального.

6.    Сутність діалектики, її основні види й принципи.

«Б» —

1.    «Ведична» література та її роль у формуванні неортодоксальних староіндійських шкіл — чарвака, джайнізму та буддизму.

2.    Філософські школи Стародавнього Китаю (даосизм, учення Лао-цзи, конфуціанство).

3.    Категорії простору й часу, їх роль у філософії та природознавстві.

4.    Закон заперечення заперечення.

5.    Людина в умовах ринкових відносин.

6.    Нове мислення — необхідна умова збереження й розвитку сучасної цивілізації.

«В» —

1.    Особливості античної філософії Греції та Риму.

2.    Мілетська школа.

3.    Іонійська філософія.

4.    Діалектика частини і цілого. Проблема цілісності.

5.    Соціальне пізнання та його специфіка.

6.    Процес наукової творчості.

«Г» —

1.    Піфагорійська школа.

2.    Елейська школа.

3.    Поняття свідомості та генезис її розвитку.

4.    Філософія і релігія.

5.    Основні форми буття, їх специфіка та взаємозв’язок.

6.    Сутність правової, демократичної і суверенної держави.

«Д» —

1.    Вчення про буття і пізнання світу. Проблема людини та суспільства у філософії Демокріта.

2.    Вчення про буття і пізнання світу. Проблема людини та суспільства у філософії Платона.

3.    Розвиток філософської думки в Україні: від Вишенського до Сковороди (XVI—XVIII ст.).

4.    Явище і сутність. Критика феноменалізму.

5.    Активний, випереджаючий характер відображення у свідомості та його творче використання.

6.    Соціальний прогрес та його історичні типи.

«Е» —

1.    Вчення про буття і пізнання світу. Проблема людини і су- спільства у філософії Арістотеля.

2.    Філософські погляди Сократа.

3.    Філософські погляди Епікура.

4.    Діалектика чуттєвого та раціонального в пізнанні.

5.    Сутність практики як критерію істини.

6.    Типи держави та форми управління.

«Є» —

1.    Філософія «романтизму» та її поширення в Україні.

2.    Етичне вчення стоїків Стародавньої Греції та Риму.

3.    Софістична філософія Стародавньої Греції про людину.

4.    Метафізика як світогляд і метод пізнання.

5.    Основне питання філософії та його альтернатива.

6.    Філософське поняття закону.

«Ж» —

1.    Становлення античної діалектики у філософії Геракліта, Зенона, Сократа й Арістотеля.

2.    Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.

3.    Проблема життя і смерті в духовному досвіді людини.

4.    Філософське вчення про матерію та його світоглядне і методологічне значення.

5.    Форма і зміст. Критика формалізму та натуралізму.

6.    Категорія причинності. Причинні зв’язки, їх характер та види.

«З» —

1.    Особливості філософії середньовічного суспільства.

2.    Боротьба між номіналізмом (Росцелін) та реалізмом (Ансельм Кентерберійський) у середньовічній філософії.

3.    Принцип системності (система, елемент, структура) та його значення у соціально-економічному дослідженні.

4.    Суспільна свідомість та її структура.

5.    Проблеми взаємодії в системі «людина — природа— суспільство».

6.    Філософські погляди В. І. Вернадського. Концепція нообіо-сферогенезу.

«І», «Ї», «Й» —

1.    Томізм — вчення Фоми Аквінського.

2.    Проблема людини у християнському віровченні.

3.    Ставлення до природи в період Середньовіччя.

4.    Необхідність та випадковість, їх діалектичний зв’язок.

5.    Закони діалектики: діалектика взаємозв’язку кількісних та якісних змін.

6.    Економіка й політика в їх діалектичному взаємозв’язку.

«К» —

1.    Особливості філософії Відродження.

2.    Процес секуляризації людини від церкви та її канонів.

3.    Розвиток діалектики в працях М. Кузанського.

4.    Спосіб матеріального виробництва, його структура та діалектика взаємодії його елементів.

5.    Закон єдності і боротьби протилежностей.

6.    Філософія у сфері культури.

«Л» —

1.    Геліоцентризм та вчення про нескінченність Всесвіту в працях природодослідників М. Коперника, Г. Галілея, Дж. Бруно.

2.    Пантеїстичні концепції у філософії Відродження.

3.    Проблема моральності, «соборності» людства і космологія у філософії В. Соловйова, П. Флоренського, М. Бердяєва, М. Федорова.

4.    Роль народних мас і видатних осіб в історії.

5.    Можливість і дійсність. Поняття ймовірності.

6.    Суспільно-економічна формація в системі «базис — надбудова».

«М» —

1.    Сутність лютеранства та кальвінізму, їх вплив на розвиток капіталістичних відносин.

2.    Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.

3.    Філософські погляди Ф. Бекона.

4.    Проблема сутності буття та методів пізнання у філософських ученнях Ф. Бекона та Р. Декарта.

5.    Соціальна революція та її роль у розвитку суспільства.

6.    Характер і рушійні сили соціальних революцій.

«Н» —

1.    Культура як предмет філософського осмислення.

2.    Проблема всебічного розвитку особи як гуманістичного ідеалу.

3.    Типи держави та форми правління.

4.    Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин як джерело прогресу суспільства.

5.    Теоретичне й емпіричне в науковому пізнанні.

6.    Цінності та їх роль у суспільстві.

«О» —

1.    Проблема сутності буття та методів пізнання у філософських ученнях Б. Спінози та Г. Лейбніца.

2.    Сутність емпіризму та раціоналізму.

3.    Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні та Росії.

4.    Соціально-філософські погляди Т. Шевченка, І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського та їх роль у формуванні національної самосвідомості українського народу.

5.    Закон єдності і боротьби протилежностей.

6.    Методи пізнання, їх типізація та умови застосування.

«П» —

1.    Філософія епохи Просвітництва та її історичне значення. Просвітництво в Україні.

2.    Проблема людини у філософії Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Ф. Вольтера, О. М. Радіщева та ін.).

3.    Методологія побудови наукової теорії.

4.    Роль оцінки у суспільному пізнанні: істина й омана.

5.    Етичні норми і цінності науки.

6.    Вчення З. Фрейда про протидію та взаємозв’язок свідомості та підсвідомості.

«Р» —

1.    Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.

2.    Філософські погляди П. Гольбаха.

3.    Філософські погляди К. Гельвеція.

4.    Практика як специфічно людський засіб ставлення до світу.

5.    Біопсихосоціальна сутність людини (критика біологізаторства та соціологізаторства).

6.    Матеріальне та ідеальне у свідомості.

«С» —

1.    Теорія пізнання І. Канта.

2.    Етичні погляди Канта.

3.    Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля.

4.    Наука та її роль у суспільстві.

5.    Ціннісні орієнтації, їх методологічне значення у науково-дослідній діяльності.

6.    Культура і цивілізація, шляхи подолання антикультури та бездуховності.

«Т» —

1.    Філософія тотожності законів природи і мислення у Ф. Шел­лінга.

2.    Діалектика та принцип історизму в філософії Гегеля.

3.    Релігія і сучасність.

4.    Сутність нової релігії Л. Фейєрбаха.

5.    Суспільна свідомість, її структура.

6.    Суспільна свідомість та її основні форми.

«У» —

1.    Діалектика як раціональне зерно філософії Гегеля.

2.    Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

3.    Формування і розвиток марксистської філософії.

4.    Природа як об’єкт філософського осмислення.

5.    Російський та український космоцентризм (кінець XIX—початок XX ст.).

6.    Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.

«Ф» —

1.    Формування і розвиток філософських поглядів К. Маркса та Ф. Енгельса.

2.    Філософські основи розуміння суспільства і концепція соціально-історичної практики.

3.    Розробка К. Марксом і Ф. Енгельсом концепції матеріалістичної діалектики та матеріалістичного підходу до історії суспільства.

4.    Праця як центральний фактор антропобіосоціогенезу.

5.    Проблеми екології й цивілізації.

6.    Життя як цінність. Основні принципи антропології.

«X», «Ц» —

1.    Філософські, етичні та суспільно-політичні ідеї в поглядах Ілларіона, Володимира Мономаха.

2.    Роль Києво-Могилянської академії у розвитку духовної культури слов’янських народів.

3.    Сутність «філософії серця» Г. Сковороди.

4.    Свобода і справедливість як загальнолюдські цінності.

5.    Природний та соціальний фактор формування людини.

6.    Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.

«Ч» —

1.    Філософські погляди Феофана Прокоповича.

2.    Революційно-демократичні погляди Т. Шевченка та І. Франка.

3.    Сутність і філософський зміст проблеми буття.

4.    Філософська дискусія з проблеми «сутності існування».

5.    Потреби, інтереси, цінності як рушійні фактори соціального розвитку.

6.    Соціальна революція та реформа.

«Ш», «Щ» —

1.    Проблеми моральності й «соборності» людства у філософії В. Соловйова.

2.    Філософські погляди П. Флоренського.

3.    Філософські погляди М. Бердяєва.

4.    Сутність матеріалістичного та ідеалістичного поглядів на розуміння суспільства та його історію.

5.    Поняття суспільства як соціально організованої системи.

6.    Поняття політичної системи суспільства та структури влади.

«Ю» —

1.    Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.

2.    Герменевтика як метод культурологічного аналізу.

3.    Діалектика класово-формаційного і загальнолюдського підходів у розв’язанні глобальних проблем сучасності.

4.    Принципи і методи соціального прогнозування.

5.    Проблема «доказу» існування Бога.

6.    Проблема раціонального та ірраціонального в пізнанні.

«Я» —

1.    Неофрейдизм. Проблема душі сучасної людини.

2.    «Філософія серця» і київська російськомовна школа.

3.    Діалектика природи і проблема походження людини.

4.    Проблема детермінації творчості.

5.    Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

6.    Філософська герменевтика, її можливості й межі.

 

Теми письмових робіт

1. Стереотипи розуміння філософії у діалозі Платона «Теэтет»

2. Філософія як мистецтво вмирати у діалозі Платона «Федон»

3. Філософія як строге знання у творі Декарта «Начала философии»

4. Філософія та абстрактне мислення у творі Гегеля «Кто мыслит абстрактно?»

5. С. Кримський про філософію у книзі «Ранкові роздуми»

6. Аристотель про філософію своїх попередників як про знання про начала (первені) та причини у праці «Метафизика»

7. Історія філософії в інтерпретації Гегеля

8. «Ідея подолання метафізики у творі М. Гайдеггера «Подолання метафізики»

9. Космогонія Гесіода як передумова виникнення філософії

10. Гусерль про виникнення філософії та Європи як певного типу культури у «Кризі європейського людства і філософія»

11. Платонівський зачин метафізичного мислення і традиція європейської метафізики у діалозі «Гіппій більший»

12. Започаткування логіки Аристотелем у праці «Категорії»

13. Кант про логічну довершеність знань ( «Трактаты. Логика»)

14. Фреге про логічні дослідження («Мысль: Логические исследования»

15. Раcсел про логічний закон виключеного третього («Закон исключенного третьего»)

16. Теорія ідей Платона у діалозі «Государство» (символ печери)

17. Декарт про метод пізнання («Міркування про метод»)

18. Фейєрабенд про значення науки

19. Кун про зміну наукових парадигм («Структура наукових революцій»)

20. Про практичність філософії у Сенеки (« О блаженной жизни»)

21. Ренесансна універсальність (усюдність) людини у Піко делла Мірандоли («Речь о достоинстве человека»)

22. Паскаль про людину як «мислячу очеретину» (Из «Мыслей»)

23. Сартр: «Екзистенціалізм – це гуманізм» («Екзистенціалізм – це гуманізм»)

24. Касірер про символічну систему адаптації людини до світу («Опыт о человеке»)

25. Віра та розум у А. Кентерберійського («вірую, щоб розуміти») («Прослогіон»).

26. Віра та розум у П. Абеляра («мислю, щоб вірити») («Глоссы к «Категориям» Аристотеля»)

27. Сучасна філософія та Бог : версія А. Флу («God and the Big Bang»)

28. Аристотель про щастя («Нікомахова етика»)

29. Гадамер про зв’язок філософії та мистецтва («Герменевтика та поетика»)

30. Модерне очищення свідомості від хибностей задля досягнення неспростовної достовірності Ф. Беконом («Новий органон»)

31. Модерне очищення свідомості від хибностей задля досягнення неспростовної достовірності Декартом («Міркування про метод»)

32. Кантівський трансценденталізм: питання про умови можливості («Критика чистого розуму»)

33. Ліотар про деконструкцію модерну («Вступ. Постмодерніська ситуація»)

34. Матеріалістичне розуміння історії у Маркса («Маніфест Комуністичної партії», Маркс К. «Тези про Фейейрбаха»)

35. Теза Ніцше “Бог вмер” як основа спростування і переоцінки всіх існуючих цінностей («Воля к власти: Опыт переоценки всех ценностей»

36. Гайдеггер про п’ять рубрик філософії Ніцше(«Европейский нигилизм»)

37. Фройдівське поняття свідомості як хибного, ілюзорного образу дійсності («Я и оно», «По ту сторону принципа удовольствия»)

38. Як відбувається розрив з модерною традицією у лінгвістичній версії «онтологічного повороту»? (Вітгенштайн Л. «Tractatus Logico-Philosophicus»)

39. Як відбувається розрив з модерною традицією у феміністичній версії «онтологічного повороту»? (Іриґаре Люс. «Питання про іншого»)

40. Як відбувається розрив з модерною традицією у антропологічній версії «онтологічного повороту»? (Шелер М. «Положение человека в космосе»)

41. Як відбувається розрив з модерною традицією у комунікативній версії «онтологічного повороту»? (Габермас Ю. «Нормативний зміст модерну»)

42. Як відбувається розрив з модерною традицією у герменевтичній версії «онтологічного повороту»? (Гадамер Г.-Г. «Про круговий цикл розуміння»)

43. Як відбувається розрив з модерною традицією у структураліській версії «онтологічного повороту»? (Фуко М. «Гуманитарные науки»)