МИНИСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

_________А.В. Сипко

Методичні рекомендації

до самостійної роботи

по дисципліні “ЛОГІка”

для студентів 1-го курсу денної форми навчання

6.060101 «Будівництво»,

6.060601 «Менеджмент»,

6.030509 «Облік і аудит»,

6.030508 «Фінанси та кредит»,

6.030507 «Маркетинг»,

6.030504 «Економіка підприємства»,

6.020303 «Філологія»,

6.030503 «Міжнародна економіка»,

6.030502 «Економічна кібернетика»,

6.020303 «Філологія»

Запоріжжя

2011

Методичні рекомендації до самостоятельної роботи з логіки для студентів 1-го курса денної форми навчання напрямки: 6.060101 «Будівництво», 6.060601 «Менеджмент», 6.030509 «Облік і аудит» , 6.030508 «Фінанси та кредит», 6.030507 «Маркетинг», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.020303 «Філологія», 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.020303 «Філологія» / укл. к.і.н. доц. Геращенко Т.С., Запоріжжя, 2011 р.

Укладач: к.і.н. доц. Геращенко Татьяна Сталієвна.

Затверджено на засіданні кафедри

філософії і права

протокол № _____

от «___» ____________ 2011 р.

зав. кафедрою _______________

к.ф.н., доц. Іванько Г.А.

ЗМІСТ

1. ВСТУП……………………………….………………………

1.1.Мета та завдання курсу

1.2.Вимоги до знань та умінь студентів

1.3.Міжпредметні зв’язки дисципліни

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН………………………………………

3. ЗМІСТ КУРСУ………………………………………………...

3.1. Зміст самостійної роботи студентів………………….....

3.2.Методичні вказівки до самостійної роботи студентів………

3.3 Теми ІДЗ для самостійної роботи . . . . . . . . . . . . . . . . ..

3.4 Індивідуальне завдання та методичні вказівки для його виконання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ…

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ………….……………………………

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………..

Опис дисципліни “логіка”

Предмет: вивчення студентами основних форм, законів, правил і прийомів логічного мислення.

Мета: ознайомлення студентів з основними законами та формами мислення, розширення світогляду та отримання додаткових знань, що надають фахового самозростання, розвиток комунікативних здібностей студента, його пам’яті, уваги, логічного мислення, пов’язаних з досягненням прогресу в навчальній діяльності.

Головними формами роботи з оволодіння навчального курсу є: лекція та семінарське заняття. Підсумкова форма контролю - залік.

Курс: Семестр:	Напрямок, Освітньо- кваліфікаційний	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: = національних –0,5 ЕСТS 1 Модулів: 2 Змістовних модулів: 1 Загальна кількість годин: 108	Бакалавр	Нормативна Лекції: 18 год. Семінари 18 год. Самостійна робота: 72 год. Форма підсумкового контролю: залік

1. Вступ

1.1 Мета та завдання курсу.

Основною метою курсу «Логіка» є формування фахової логічної культури майбутнього фахівця. Це передбачає ознайомлення студентів з основними формами, законами, правилами і прийомами мислення. Знання законів і правил мислення дає можливість свідомо підходити до процесу мислення, сприяти підвищенню культури мислення в професійній діяльності і пізнанню фахових фактів. Логіка допомагає довести істинні судження і спростувати хибні. Вона вчить мислити правильно. Поняття “істина” і “логіка” взаємопов’язані, тому значення логіки для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації неможливо переоцінити. Вивчення курсу логіки передбачає знайомство студентів з основними положеннями формальної логіки, а також деякими розділами логіки висловлювань. Знання цих розділів і законів логіки допоможе майбутнім фахівцям спростувати хибні висновки і умовиводи, з якими їм доведеться зіткнутися в професійній діяльності, різного роду дискусіях і суперечках. Вивчення курсу спрямоване на формування у студентів культури ділового спілкування, прийнятої у сучасному цивілізованому світі.

Основні завдання курсу:

- дати майбутнім спеціалістам цілісне уявлення про логічність мислення та принципи його побудови;

- навчити встановлювати відношення між поняттями, проводити операції над ними та користуватись цим у професійній діяльності;

- надати знання щодо правильності побудови та взаємовідношень суджень, правил встановлення їх істинності або хибності;

- навчити майбутніх спеціалістів будувати логічно правильні умовиводи та використовувати отримані знання у повсякденному житті й професійній діяльності;

- формувати загальну культуру логічного мислення майбутніх спеціалістів, розвивати в них потребу в подальшому самостійному отриманні знань.