- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов”янської спільноти на території України.
- •4. Східнослов”янські племенні княжіння на території України в V-VIII ст.Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •6. Етапи розвитку Київської Русі. Їх специфіка та особливості.
- •7. Перші київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Їх внутрішня і зовнішня політика.
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава. Роль князя, дружини. Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі хі-першій половині хіі ст.
- •10. Соціальна структура суспільства Київської Русі хі-першій половині хіі ст.
- •11. Юридично - правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку Київської Русі.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів.
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •16. Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха.
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •18. Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Данили Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи у хіі – першій половині іVст.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українськиї земель.
- •26. Польська експансія на українській землі. Унії. Політичний, соціальн0-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполітой.
- •27. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполітої. Передумови та наслідки Люблінської унії (1569р.).
- •28. Господарське життя на українських землях під владою Польші. Особливості суспільного та екомічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
- •29. Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполітої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братства.Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Сечі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33. Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією на прикінці хvi – початку хvii ст.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к.Косинського та с.Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. ХviIст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині хvii ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції.
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •40. Політико - адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави б.Хмельницького.
- •41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. Та їх наслідки.
- •42. Основні напрями зовнішньої політики б.Хмельницького.
- •43. Історичні обставини та хід Переяславської Ради. Українсько-російський договір та його оцінки в сучасній історичній літературі.
- •45. Боротьба за возз»єднання Української держави (червень 1663- вересень 1676 р.) Внутрішня і зовнішня політика гетьманів п.Дорошенка, д. Многогрішного.
- •46. Історичні обставини міжнародно-правового поділу України між Росією і Польщею. Анрусівське перемір»я (1667 р.). Мирний договір (1686 р.).
- •47. Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України.
- •48. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху хvi- xviIст.
- •49. Гетьманщина наприкінці хviі- xvіiIст., кордони, населення, адміністративно-територіальний, політичний та соціально-економічний устрій.
- •50. Державотворча діяльність і.Мазепи.
- •51. Діяльність української політичної еміграції на початку хviiIст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •52. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в хviiIст.
- •53. Централізаторська політика Катерина іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •54. Правобережна Україна в другій половині хvii - хviiIст.: політичний та соціально-економічний розвиток
- •55. Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні в другій половині хvii - хviiIст.
- •56. Поділи Речі Посполітої. Зміни у політичному становищі правобережниї та західноукраїнськиї землях.
- •57. Реформи Марії-Терези і Йосифа іі кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •58. Розвиток української культури наприкінці хvii - хviiIст.
- •59. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці хviiIст. – першій половині хіх ст.: административно-територільний устрій, особливості соціально-економічного і політичного розвитку.
- •60. Характер політичної влади російського уряду. Суспільно-політичні рухи Наддніпрянської України: їх прояви і значення.
- •61. Національне віддродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
- •63. Національно-визвольний рух на західноукраїнськиї землях в першій половині хіх ст. Вплив революції 1848-1849 р. На соціально-економічне і політичне становище українців.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції революції 1848-1849 р.
- •65. Розвиток української культури наприкінці хviiIст. У першій половині хіх ст.
- •66. Ліберальні реформи 1860-70-х рр. В Росії та специфіка їх реалізації в Україні. Соціально-економічний і політичний розвиток під російської України на етапі становлення капіталізму.
- •67. Соціально-економічнийі політичний статус укр. Земель у складі імперії Гасбургів. Конституційні реформи 1860-х р., їх вплив на укр. Суспільність.
- •68. Передумови та тенденції формування укр. Націїї у складі Російської та Австро-Угорської імперії.
- •69. Формування політичної свідомості українців в суспільно-політичній системі Росії і Авсиро-Угорщини (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •70. Передумови та специфіка укр..Національного руху в Російській імперії на етапі становлення індустріального суспільства. Хлопомани. Громадівський рух.
- •71. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнськиї землях (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •73. Політизація укр.Національного руху Наддніпрянської України на прикінці хіх-хх ст. Студентський рух. Братство тарасівців.
- •74. Революція 1905-1907 рр. І Україна. Українські громади у і та іі російських Думах.
- •75. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •76. Перша світова війна і Україна. Відношення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій укр.Суспільства.
- •77. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польськомупитинні у роки Першої світової війни.
- •78. Політична ситуація в Україні після Лютневої (1917 р.) буржуазно-демократичної революції. Суспільно-політичні сили та інститути влади в Україні на етапі 1917- початку 1918 р.
- •79. Українська Центральна Рада Та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродження України. Склад, політична програма, універсали уцр.
- •80. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •81. Політичні обставини утворення зунр. Зовнішня і внутрішня політика зунр, історичне значення.
- •82. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •83. Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 р.
- •84. Брест-Литовська конференція та українське питання.
- •85. Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
- •86. Економічна та суспільно-політична криза радянського суспільства на початку 20-х років: пошуки виходу. Нова економічна політика, її суть та особоивості впровадження в Україні.
- •87. Кооперативний рух в Україні на етапі 1920-р.: особливості в усрр і на західноукраїнських територіях.
- •88 Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •89. Формування та діяльність інституцій радянськой влади в Україні. Радянська Україна в Конституціях срср (1924 і 1936р.) й в усрр 1925,1929,1937 рр.
- •90. Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920-1930 рр.
- •92. Центри укр..Еміграції в Польші, Чехословиччини й Румунії. Діяльність укр.Політичної й віськової еміграції.
- •93. Суспільно-політичне життя на західноукраїнськиї територіях у 1920-ті роки. Політика пацифікації ю.Пілсудського в Східній Галиччині.
- •95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки колективізації в Україні.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-х роках. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 р.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 р.
- •103. Всенародна боротьба проти німецько-фашистських окупантів на території України. Партизанський і підпільний рух. Внесок укр..Народу у становлення радянського тилу в роки вов.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. України в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок укр..Народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •109. Повоєнна відбудова та соціально-політичний розвиток України (1945-1952 р.)
- •110. «Ждановщина» в Україні:ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.
- •111. Радянизація західних областей України у повоєнний період. Ліквідація повстанського руху.
- •112. Урср в період десталінізації (1953-1964 рр.): напрями формування.
- •113. Розширення повноважень урср у складі срср в період десталінізації.
- •114. Культурне життя в Україні (1954-1964 р.). «Шістидесятники», причини виникнення, діяльність.
- •115. Посилення сисемної кризи тоталітарного ладу (сере.60-х- початок 80-хр.).
- •116. Етносоціальні процеси в урср у період загострення кризи радянської системи 1960-1980-х р.
- •117. Політична опозиція другої половини 60 – серед. 80-х р. В Україні: програмні та організаційні засади.
- •118. Політика русифікації України 60 – серед. 80-х р. Наслідки цього процесу для укр..Нації.
- •119. Концепція і шляхи «перебудови» в срср і Україні.
- •120. Стан укр. Економіки у другій половині 1980-х років та назрівання економічної кризи.
- •121. Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови». Розгортання руху за національне відродження. Формування передумов незалежності України.
- •122. Студентський і молодіжний рух в Україні в умовах перебудови.
- •123. Виникнення Народного Руху України за перебудову. Роль цієї організації у розвиткові політичних подій в республіці протягом 1989-1991 р.
- •124. Становлення багатопартийної системи в україні на етапі перебудови. Класифікація політичних партій. Характер багатопартійності.
- •125. Спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 р. Проголошення державної незалежності в Україні.
- •126. Декларація про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •127. Об»активні та суб»активні причини руйнації господарського механізму після проголошення незалежності України.
- •128. Тенденції трансформаційних змін економіки України в умовах незалежності: від здобутків до прорахунків.
- •129. Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності. Прийняття Коституції України, її значення.
- •130. Особливості конституційного процесу в Україні 1996-2004 років Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •131. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади. Особливості та перспективи поглиблення суспільної демократії в Україні.
- •132. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянськиї і політичних прав національних меншин.
- •133. Міжконфесійні відносини незалежної України.
- •134. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •135. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •136. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •137. Прийняття України до вто (2008р.) Перспектива та проблематичність даного чинника для економіки України.
- •138. Президентські і парламентські вибори 2004-2010 р.: аналіз політичних подій.
- •139. Світова економічна криза 2008-2010 р. Та її вплив на соціально-економічні і політичні процеси в Україні.
- •140. Політичні і соціально-економічні процеси в Україні після президентських вборів 2010р.
23. Культура Галицько-Волинської держави.
Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур — європейського католицизму і православ'я та азійського китаєцентризму та ісламу. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. На сьогодні більшість відомостей про цю культуру маємо з писемних і археологічних джерел.
Головними культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Провідну роль у культурному житті країни займала Волинь, а саме місто Володимир, давнішня цитадель Романовичів. Місто прославилося завдяки діяльності князя Василька, якого літописець згадував як «книжника великого і філософа, якого не було у всій землі і після нього не буде». Цей князь розбудував Берестя і Кам'янець, створив власну бібліотеку, спорудив чимало церков по всій Волині, яким дарував ікони і книги. Другим за значенням культурним центром був Галич, відомий своїм митрополичим собором, церквою св. Пантелеймона, а також пам'ятками письменства — Галицько-Волинським літописом та Галицьким євангелієм. До найбільших і найвідоміших монастирів князівства входили Полонинський, Богородичний та Спасський монастирі.
Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського. Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Чимало з них потрапило до польських храмів після завоювання князівства. Мистецтво іконопису галицько-волинських земель мало спільні риси з московською іконописною школою 14 — 15 століть.
З розвитком міждержавної торгівлі та проведенням активної зовнішньої політики, на руських землях поширились латина, універсальна мова західноєвропейського цивілізаційного простору.
Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах. Проте водночас західно-руські землі потрапили під культурний вплив Західної Європи, де галицько-волинські князі і знать шукали протидію агресії зі Сходу.
24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи у хіі – першій половині іVст.
З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. Знову посилюються політичні впливи галицького боярства, яке протидіяло встановленню міцної князівської влади, зростає втручання у внутрішні справи іноземних країн, насамперед Польщі, Угорщини та Литви, які, подолавши міжусобну анархію, стали сильними централізованими державами. Внаслідок цього галицько-волинський престол певний час залишався вакантним. Лише у 1325 р. внаслідок компромісу між місцевими боярами і правителями згаданих країн останнім, як виявилося, самостійним володарем Галицько-Волинської держави було обрано 14-річного княжича Болеслава, сина мазовецького князя Тройдена та Марії, сестри попередніх правителів Андрія та Лева. Він прийняв православ'я та ім'я Юрія II Болеслава (1325-1340) і почав титулуватися «князем землі Руської, Галицької і Володимирської». Новий правитель виявився активним поборником зміцнення своїх володінь. Певний час він, незважаючи на польське походження, воював з Польщею за раніше захоплені нею українські землі. Правда, його зусилля були безуспішними й призвели лише до створення антиукраїнського польсько-угорського союзу.
Юрій ІІ не став маріонеткою в руках бояр, а проводив самостійну внутрішню і зовнішню політику. Проте апогей свого розвитку Галицько-Волинська держава вже пройшла. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.
Масове невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу боярам не тільки для антикнязівської агітації, а й для активних насильницьких дій. Внаслідок боярської змови у квітні 1340 р. Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина — під Польщею, Волинь — під Литвою, Буковина — у складі Молдавського князівства.
Отже, в сер. XIV ст. Галицько-Волинська держава перестає існувати. Серед причин її занепаду були: монголо-татарське іго, деструктивна політика боярської олігархії, припинення княжої династії, агресія з боку Польщі, Угорщини, Литви.
Історичне значення Галицько-Волинської держави в історії Європи у ХІІ – першій половині ІVст. полягає в тому, що вона захистила Європу від азіатських орд;