- •§4.1. Магнітне поле і його характеристики. Дія магнітного поля на контур зі струмом. Принцип суперпозиції. Класифікація магнетиків
- •§4.2. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітне поле прямолінійного та колового струмів
- •§4.3. Циркуляція вектора напруженості магнітного поля. Вихровий характер магнітного поля. Поле довгого соленоїда
- •§4.4. Дія магнітного поля на струм; сила Ампера. Магнітна взаємодія струмів
- •§4.5. Сила Лоренца. Рух електричних зарядів у магнітному полі
- •§4.6. Магнітний потік. Теорема Гауса для магнітного поля
- •§4.7. Робота переміщення провідника та контура зі струмом в магнітному полі
- •§4.8. Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца
- •§4.9. Індуктивність контура. Явище самоіндукції. Енергія магнітного поля
- •§4.10. Магнітне поле в речовині
- •§4.11. Вихрове електричне поле
- •§4.12. Струми зміщення. Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля (закон повного струму)
- •§4.13. Система рівнянь Максвелла. Електромагнітне поле
- •§5.1. Гармонічні коливання. Диференціальне рівняння гармонічних коливань та його розв’язок. Амплітуда, фаза, частота, період коливань
- •§5.2. Математичний маятник
- •§5.3.Фізичний маятник
- •§5.4. Енергія гармонічних коливань
- •§5.5. Додавання однаково направлених гармонічних коливань однакової частоти
- •§5.6. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •§5.7. Згасаючі коливання
- •§5.8. Вимушені коливання
- •§5.9. Поняття хвилі, рівняння хвилі. Поздовжні і поперечні хвилі. Фронт хвилі і хвильові поверхні. Довжина хвилі, хвильове число, фазова швидкість
- •§5.10. Хвильове рівняння
- •§5.11. Енергія пружної хвилі
- •§5.12. Групова швидкість і дисперсія хвиль
- •§5.13. Стоячі хвилі
- •§5.14. Електромагнітні коливання
- •§5.15. Вимушені електромагнітні коливання
- •§5.16. Електромагнітні хвилі. Шкала електромагнітних хвиль
- •§5.17. Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойнтінга
- •Розділ 6. Оптика
- •§6.1. Елементи геометричної оптики: закони відбивання і заломлення світла; тонкі лінзи
- •§6.2. Монохроматичні світлові хвилі
- •§6.3. Інтерференція світла
- •§6.4. Інтерференція світла на тонких плівках
- •§6.5. Дифракція світла. Принцип Гюйгенса - Френеля. Метод зон Френеля
- •§6.6. Дифракція Фраунгофера
- •§6.7. Дифракція рентгенівських променів
- •§6.8. Поляризація світла. Типи і способи поляризації
- •§6.10. Дисперсія світла
- •§6.11. Квантова природа випромінювання. Теплове випромінювання
- •§6.12. Фотоефект
- •§6.13. Тиск світла
- •§6.14. Ефект Комптона
- •§6.15. Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •§7.1. Ядерна модель атома. Борівський воднеподібний атом. Спектральні серії
- •§7.2. Корпускулярно-хвильовий дуалізм матерії; гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей Гайзенберга
- •§7.3. Хвильова функція та її зміст. Рівняння Шрьодінгера
- •§7.4. Частинка в одновимірній прямокутній потенціальній ямі. Проходження частинки через потенціальний бар’єр
- •§7.5. Квантовий лінійний гармонічний осцилятор
- •§7.6. Воднеподібні атоми в квантовій механіці. Квантові числа
- •§7.7. Магнітний момент атомів. Досліди Штерна і Герлаха. Власний момент електрона (спін). Ферміони і бозони
- •§7.8. Принцип Паулі. Стани електронів в складних атомах
- •§7.9. Характеристичне рентгенівське випромінювання
- •§7.10. Енергія молекул. Молекулярні спектри
- •§7.11. Люмінесценція
- •§7.12. Поглинання, спонтанне і вимушене випромінювання. Квантові генератори
- •§7.13. Теплові коливання кристалічної решітки і теплоємність твердих тіл
- •§7.14. Елементи зонної теорії твердих тіл
- •§7.14.2. Розподіл частинок з напівцілим спіном (ферміонів), в т.Ч. І електронів, за енергіями описується квантовою функцією розподілу Фермі-Дірака
- •§7.15. Електропровідність металів і напівпровідників
- •§7.16. Напівпровідникові структури
- •§8.1. Склад і характеристики ядра
- •§8.2. Дефект маси та енергія зв’язку ядра. Ядерні сили
- •§8.3. Радіоактивність
- •§8.4. Ядерні реакції
- •§8.5. Елементарні частинки та фундаментальні взаємодії
§5.2. Математичний маятник
Математичний
маятник – це підвішена на довгій
нерозтяжній невагомій нитці матеріальна
точка (тіло, розмірами якого нехтують),
що здійснює коливання під дією
тангенціальної складової сили тяжіння
(рис. 5.2) – повертаючої сили
Рис.
5.3
напрямленої
до положення рівноваги. При малих кутах
відхилення
і
, (5.8)
тобто ця сила є квазіпружною Вона забезпечує тангенціальне прискорення точки
. (5.9)
За ІІ законом Ньютона
. (5.10)
Підставляючи (5.8) і (5.9) у (5.10), отримаємо
а
ввівши позначення
,
остаточно
. (5.11)
Зрозуміло,
що це дифрівняння, як і (5.4), має розв’язки
у вигляді гармонічних функцій (5.5). Отже,
при малих кутах відхилень
математичний маятник здійснює гармонічні
коливання з періодом
Рис.
5.4
§5.3.Фізичний маятник
Фізичний
маятник – це тіло, яке може коливатись
навколо осі, що не проходить через його
центр мас (рис. 5.4). На рис. 5.4: O
– точка підвісу маятника, через яку
перпендикулярно до площини рисунка
проходить вісь коливання;
– віддаль від осі до центра мас тіла.
Повертаючою силою є тангенціальна
складова сили тяжіння
,
яка при малих кутах відхилення
є квазіпружною:
. (5.12)
Момент цієї сили відносно осі О
. (5.13)
За основним законом динаміки обертального руху
, (5.14)
де
І
– момент інерції фізичного маятника,
– кутове прискорення. Підставляючи
(5.13) у (5.14), одержимо
або
. (5.15)
Вираз (5.15) є диференціальним рівнянням гармонічних коливань фізичного маятника з власною циклічною частотою
або
де
– зведена довжина фізичного маятника.
Період коливань фізичного маятника
.
Зведена довжина фізичного маятника – це довжина такого математичного маятника, який має такий самий період коливання, як і даний фізичний.
§5.4. Енергія гармонічних коливань
Оскільки квазіпружна сила, що є причиною гармонічних коливань, є потенціальна, то у випадку механічних коливань коливне тіло має як кінетичну, так і потенціальну енергію. Повна енергія дорівнює їх сумі
.
З врахуванням (5.5) для матеріальної точки отримаємо кінетичну енергію
.
(5.16)
Потенціальна енергія матеріальної точки, яка здійснює гармонічні коливання,
.
(5.17)
Склавши (5.16) і (5.17), отримаємо повну енергію
.
Отже, енергія гармонічних коливань пропорційна до квадрату амплітуди і не залежить від часу.
§5.5. Додавання однаково направлених гармонічних коливань однакової частоти
Часто матеріальна точка бере участь у двох і більше коливаннях. Наприклад, підвішена до стелі вагона на пружині кулька здійснює коливання відносно точки підвісу, яка у свою чергу коливається на ресорах вагона; таким чином, кулька буде здійснювати рух, який складається із двох коливань одного напрямку.
Н
Рис.
5.5
,
.
Очевидно, результуюче коливання є також гармонічним і буде описуватись виразом
.
Одержати
цей вираз можна аналітично, але легше
скласти коливання векторним способом.
Для цього у момент часу
побудуємо векторну діаграму додавання
цих коливань (рис. 5.5), відклавши амплітуди
як вектори під кутом
та
до осі x.
Оскільки
вектори амплітуд обертаються з однаковою
кутовою швидкістю, рівною циклічній
частоті ω,
то кут між векторами
і
залишається рівним
.
Тоді результуючий вектор
.
З рис. 5.5 за теоремою косинусів маємо
або
.
(5.18)
З рис. 5.5 видно, що початкову фазу результуючого коливання можна визначити за співвідношенням
.
Із
(5.18) випливає, що А
залежить від різниці початкових фаз
,
тому
.
Зокрема,
коли
,
де
,
то
;
коливання, що додаються, здійснюються
«у фазі». Коли ж
,
то
;
коливання здійснюються «у протифазі».
Якщо
і
близькі, то результуюча частота
,
і амплітуда результуючого коливання
повільно і періодично змінюється. Це
явище називається биттям.
