- •§4.1. Магнітне поле і його характеристики. Дія магнітного поля на контур зі струмом. Принцип суперпозиції. Класифікація магнетиків
- •§4.2. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітне поле прямолінійного та колового струмів
- •§4.3. Циркуляція вектора напруженості магнітного поля. Вихровий характер магнітного поля. Поле довгого соленоїда
- •§4.4. Дія магнітного поля на струм; сила Ампера. Магнітна взаємодія струмів
- •§4.5. Сила Лоренца. Рух електричних зарядів у магнітному полі
- •§4.6. Магнітний потік. Теорема Гауса для магнітного поля
- •§4.7. Робота переміщення провідника та контура зі струмом в магнітному полі
- •§4.8. Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца
- •§4.9. Індуктивність контура. Явище самоіндукції. Енергія магнітного поля
- •§4.10. Магнітне поле в речовині
- •§4.11. Вихрове електричне поле
- •§4.12. Струми зміщення. Теорема про циркуляцію вектора напруженості магнітного поля (закон повного струму)
- •§4.13. Система рівнянь Максвелла. Електромагнітне поле
- •§5.1. Гармонічні коливання. Диференціальне рівняння гармонічних коливань та його розв’язок. Амплітуда, фаза, частота, період коливань
- •§5.2. Математичний маятник
- •§5.3.Фізичний маятник
- •§5.4. Енергія гармонічних коливань
- •§5.5. Додавання однаково направлених гармонічних коливань однакової частоти
- •§5.6. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •§5.7. Згасаючі коливання
- •§5.8. Вимушені коливання
- •§5.9. Поняття хвилі, рівняння хвилі. Поздовжні і поперечні хвилі. Фронт хвилі і хвильові поверхні. Довжина хвилі, хвильове число, фазова швидкість
- •§5.10. Хвильове рівняння
- •§5.11. Енергія пружної хвилі
- •§5.12. Групова швидкість і дисперсія хвиль
- •§5.13. Стоячі хвилі
- •§5.14. Електромагнітні коливання
- •§5.15. Вимушені електромагнітні коливання
- •§5.16. Електромагнітні хвилі. Шкала електромагнітних хвиль
- •§5.17. Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойнтінга
- •Розділ 6. Оптика
- •§6.1. Елементи геометричної оптики: закони відбивання і заломлення світла; тонкі лінзи
- •§6.2. Монохроматичні світлові хвилі
- •§6.3. Інтерференція світла
- •§6.4. Інтерференція світла на тонких плівках
- •§6.5. Дифракція світла. Принцип Гюйгенса - Френеля. Метод зон Френеля
- •§6.6. Дифракція Фраунгофера
- •§6.7. Дифракція рентгенівських променів
- •§6.8. Поляризація світла. Типи і способи поляризації
- •§6.10. Дисперсія світла
- •§6.11. Квантова природа випромінювання. Теплове випромінювання
- •§6.12. Фотоефект
- •§6.13. Тиск світла
- •§6.14. Ефект Комптона
- •§6.15. Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •§7.1. Ядерна модель атома. Борівський воднеподібний атом. Спектральні серії
- •§7.2. Корпускулярно-хвильовий дуалізм матерії; гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей Гайзенберга
- •§7.3. Хвильова функція та її зміст. Рівняння Шрьодінгера
- •§7.4. Частинка в одновимірній прямокутній потенціальній ямі. Проходження частинки через потенціальний бар’єр
- •§7.5. Квантовий лінійний гармонічний осцилятор
- •§7.6. Воднеподібні атоми в квантовій механіці. Квантові числа
- •§7.7. Магнітний момент атомів. Досліди Штерна і Герлаха. Власний момент електрона (спін). Ферміони і бозони
- •§7.8. Принцип Паулі. Стани електронів в складних атомах
- •§7.9. Характеристичне рентгенівське випромінювання
- •§7.10. Енергія молекул. Молекулярні спектри
- •§7.11. Люмінесценція
- •§7.12. Поглинання, спонтанне і вимушене випромінювання. Квантові генератори
- •§7.13. Теплові коливання кристалічної решітки і теплоємність твердих тіл
- •§7.14. Елементи зонної теорії твердих тіл
- •§7.14.2. Розподіл частинок з напівцілим спіном (ферміонів), в т.Ч. І електронів, за енергіями описується квантовою функцією розподілу Фермі-Дірака
- •§7.15. Електропровідність металів і напівпровідників
- •§7.16. Напівпровідникові структури
- •§8.1. Склад і характеристики ядра
- •§8.2. Дефект маси та енергія зв’язку ядра. Ядерні сили
- •§8.3. Радіоактивність
- •§8.4. Ядерні реакції
- •§8.5. Елементарні частинки та фундаментальні взаємодії
§5.6. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
Нехай точка бере участь одночасно у двох взаємно перпендикулярних коливаннях однакової частоти:
(5.19)
, (5.20)
де А і В, α і β – відповідно амплітуди і початкові фази першого і другого коливань.
Встановимо
рівняння траєкторії точки, виключивши
із (5.19) і (5.20) час
.
Для цього перепишемо (5.19) і (5.20) у вигляді
, (5.21)
. (5.22)
Помноживши
(5.21) на
і (5.22) на
та взявши різницю між отриманими
рівняннями, одержимо
. (5.23)
Помноживши
(5.21) на
і (5.22) на
та взявши їх різницю, одержимо
. (5.24)
Складаючи квадрати рівнянь (5.23) і (5.24), знайдемо рівняння траєкторії
. (5.25)
Рівняння (5.25) є рівнянням еліпса, характеристики якого визначаються значенням різниці початкових фаз (β – α).
Розглянемо частинні випадки:
1)
Нехай
де
;
тоді
а
і рівняння (5.25) матиме вигляд
або
.
Ми отримали рівняння прямої
яка
проходить через початок координат і
утворює з віссю ОХ
кут, тангенс якого рівний
.
Таким чином, результуючий рух в цьому
випадку є коливанням по заданому відрізку
прямої.
2)
Нехай
;
тоді
.
Траєкторією результуючого руху тепер
буде еліпс, який описується рівнянням
. (5.26)
При
(5.26) переходить у коло. При проміжних
значеннях
утворюються
еліпси з різною орієнтацією своїх осей
відносно осей координат.
Якщо взаємно перпендикулярні коливання відбуваються з різними частотами, то результуючі траєкторії мають більш складний вигляд; ці траєкторії у випадках кратних частот називаються фігурами Ліссажу.
§5.7. Згасаючі коливання
Реальні коливання відбуваються в умовах дії сил тертя (опору). І тому реальні коливні системи є дисипативними, в яких механічна енергія частково втрачається, що призводить до поступового зменшення амплітуди, тобто до згасання коливань. Для спрощення обмежимось випадком лінійного коливання матеріальної точки у в’язкому середовищі. Якщо швидкість коливального руху невелика, то сила опору пропорційна до швидкості і напрямлена проти швидкості, тобто
,
де r – коефіцієнт опору.
Тоді за другим законом Ньютона
. (5.27)
Розділивши рівність (5.27) на m, отримаємо
. (5.28)
Введемо позначення
.
Рівняння (5.28) матиме вигляд диференціального рівняння згасаючих коливань:
. (5.29)
Підстановкою
(5.30)
приведемо рівняння (5.29) до простішого вигляду (тут е – основа натурального логарифму). Заміну змінних у (5.29) проведемо за допомогою рівнянь
(5.31)
Підставляючи (5.30) і (5.31) у (5.29), отримаємо
або
. (5.32)
У
випадку, коли
,
можна ввести заміну
Тоді рівняння (5.32) прийме вигляд
(5.33)
розв’язком якого є
. (5.34)
У
випадку, коли
,
рух матеріальної точки буде неперіодичним
(аперіодичним).
Підставляючи (5.34) у (5.30), одержимо рівняння руху коливної точки під дією квазіпружної сили та сили опору, тобто рівняння згасаючих коливань:
. (5.35)
З (5.35) видно, що амплітуда коливань зменшується з часом за експоненціальним законом (рис. 5.6):
Рис.
5.6
Фізично
β
характеризує швидкість зменшення
амплітуди і називається коефіцієнтом
згасання. Можна показати, що β
чисельно дорівнює оберненій величині
часу τ,
протягом якого амплітуда зменшується
в е
раз. Дійсно, якщо
,
то із (5.36) слідує, що
![]()
.
Звідси
.
Зручно користуватись поняттям логарифмічного декременту згасання λ, як натурального логарифму відношення двох послідовних амплітуд (через період Т):
.
