4. Робота з науковою книжкою, джерелом мудрості та знань

Студент і книжка – поняття нероздільні.

Для студент книга – нерозлучний супутник, основне знаряддя праці.

Є наукові і художні книжки.

В наукових подаються знання про галузь знань яка досліджується (педагогіку або психологію).

Як знайти потрібну книжку?

Науковий абонемент бібліотеки

Бібліографічний відділ (від гр. biblion – книга і grapho – описую) орієнтує у книжковому світі. Веде облік і систематизує друковані твори з усіх галузей знань, складає бібліографічні покажчики, картотеки й каталоги. Перший поверх нового корпусу (№2).

1) Алфавітний каталог – використовується коли є список необхідної літератури. (Порядок розміщення праць видатних педагогів: а)зібрання творів, б)про їх діяльність).

2) Систематичний (або тематичний) каталог – коли відсутня література до теми у студента. Включає рубрики усіх галузей знань.

Наприклад:

• Психологія 88.

• Соціальна психологія.

• Дитяча психологія;

Що необхідно розуміти під культурою читання?

Це уміння:

1. швидко знаходити потрібні книжки, тобто знати основи бібліографії;

2. швидко створити правильне уявлення про зміст і особливості книжок, які треба опрацювати в першу чергу, а які досить тільки переглянути (В кожній книжці є резюме (або анотація) – що характеризує її короткий зміст);

3. не бездумне запам’ятовування прочитаного, а знаходження у змісті основного, найважливішого;

4. творче ставлення до прочитаного, його критичний аналіз, зіставлення з відомим;

5. уміння знаходити способи роботи з книжкою в залежності від її змісту (застосування найдоцільніших форм записів, їх вміла систематизація, зберігання і використання);

6. вільне користування довідковою літературою (енциклопедією, педагогічними і психологічними словниками тощо);

7. бережливе ставлення до книжки;

8. знання техніки читання.

Швидке читання дає змогу з найменшими витратами часу прочитати багато. Виробили вміння швидко читати письменники, зокрема О.Бальзак. Він умів схоплювати за хвилину до 4 тис. слів.

Процес читання уповільнюється якщо:

а) читаємо за буквами, складами й словами;

б) коли рухаємо губами і язиком;

в) коли про себе тихо виголошуємо кожне слово і прислухаємося до нього. (Швидкість такого читання 120-150 слів за хвилину).

Пришвидшене читання засноване тільки на зоровому сприйнятті тексту. При цьому треба навчитися охоплювати зором зразу цілі групи слів, об’єднані єдиним змістом.

Коли в тексті зустрічаються незнайомі слова або прізвища, не потрібно зразу звертатись до довідників. Доцільніше занотувати незрозуміле і продовжувати читати (у подальшій розповіді його значення часто розкривається).

Коли на обрану вами тему є ряд публікацій, опрацьовувати їх слід не в хронологічній послідовності, а починаючи з найновішої. Тоді попередні видання досить буде тільки переглянути, щоб знайти відповідь на окремі питання, адже автори завжди зважають на те, що зроблено їх попередниками.

Чимало залежить від умілої організації роботи з книгою, від правильного чергування читання і відпочинку (фізіологічні і гігієнічні норми).