- •Міністерство освіти і науки України
- •Запорізький національний технічний університет
- •Методичні вказівки
- •Загальні відомості …………………………………………………... 4
- •3.3 Контрольні питання ………………………………………… 25 загальні відомості
- •Методологія проведення термодинамічних розрахунків При виконанні ргз та інших задач для самостійного виконання треба додержуватись певної послідовності.
- •Розрахунково-графічне завдання №1
- •2.1 Задача 1. Аналіз термодинамічних процесів стискування газів у поршневому компресорі
- •2.1.2 Вимоги до вирішення задачі:
- •2.1.3 Послідовність виконання задачі:
- •2.2.2 Вимоги до виконання задачі:
- •2.2.3 Послідовність виконання задачі:
- •2.3 Контрольні питання
- •Розрахунково-графічне завдання №2
- •Задача 1. Розрахунок і графічне зображення процесів конвективного теплообміну в технологічних системах
- •Задача 2. Дослідження теплопередачі. Інтенсивність теплопередачі.
- •3.2.2 Вимоги до розв’язання задачі:
- •3.2.3 Послідовність виконання задачі:
- •Контрольні питання
2.1.2 Вимоги до вирішення задачі:
2.1.2.1 Визначити: об’єм циліндра компресора, ступінь підвищення тиску; об’ємний ККД і коефіцієнт подачі компресора; теоретичну і дійсну подачі компресора.
2.1.2.2 Провести дослідження ізотермічного, адіабатного і політропного стискування газу в компресорі.
2.1.2.3 Побудувати індикаторну pV діаграму поршневого компресора для заданих процесів з урахуванням мертвого простору (залишків газу).
2.1.2.4 Скласти зведену таблицю результатів розрахунку.
2.1.2.5 Провести порівняльний аналіз результатів і встановити енергетично найбільш вигідний термодинамічний процес стиснення газу в компресорі, умови його забезпечення, а також необхідність (у разі потреби) підвищення тиску газу при стискуванні в багатосхідчастому компресорі.
2.1.3 Послідовність виконання задачі:
2.1.3.1 Аналіз вихідних даних.
2.1.3.2 Словесне поставлення задачі.
2.1.3.3 Схема процесу.
2.1.3.4 Математична модель.
Об’єм циліндра компресора
,
де
- корисний об’єм,
- об’єм мертвого простору.
Остаточно: , м3
Ступінь підвищення тиску
Об’ємний ККД компресора
Коефіцієнт подачі компресора
Маса стисненого повітря за один цикл компресора
, кг
Масова теоретична подача компресора
, кг/с
Дійсна подача
, кг/с
Ізотермічне стиснення повітря (pV=const)
Кінцеві параметри:
температура , К,
об’єм , м3.
Питома теоретична робота, що витрачається приводом на стискування
, Дж/кг
Теоретична потужність привода
, Вт
Дійсна потужність
, Вт
Питома кількість теплоти, що відводиться від газу при його стискуванні
, Дж/кг
Адіабатне стиснення повітря (q = 0)
Кінцеві параметри:
з рівняння
температура , К ;
з рівняння адіабати
об’єм , м3
Питома теоретична робота привода
, Дж/кг
Теоретична потужність привода
, Вт
Дійсна потужність
, Вт
Теплообмін відсутній: q = 0.
Політропне стиснення повітря (c = const)
Кінцеві параметри
температура , К ;
об’єм , м3
Питома теоретична робота привода
, Дж/кг
Теоретична потужність привода
, Вт
Дійсна потужність
, Вт
Питома кількість теплоти, що відводиться від газу при його стискуванні
, Дж/кг
Таблиця 2.2 Зведена таблиця результатів розрахунку
Процес |
T2, K |
V2, м3 |
l пр(теор), кДж/кг |
Nтеор, кВт |
Nд, кВт |
q, кДж/кг |
T = const |
|
|
|
|
|
|
S = const |
|
|
|
|
|
|
с = const |
|
|
|
|
|
|
V3 = Vм
V4 = V3
з рівняння політропи для залишкового газу:
Рисунок 2.1 Індикаторна pV-діаграма поршневого компресора
Графічне зображення індикаторної діаграми ізотермічного, адіабатного і політропного процесів стискування повітря (у масштабі на міліметровому папері) – рисунок 2.1.
Встановлення енергетично найбільш вигідного за величинами lпр і Nпр термодинамічного процесу стискування газу у компресорі.
Прийняття інженерного рішення.
Примітка. Для обґрунтованого прийняття інженерного рішення треба звернути увагу на те:
а) з підвищенням тиску нагнітання р2, подача і об’ємний ККД односхідчастого компресора зменшуються і на межі можуть дорівнювати нулеві, тому:
б) односхідчасті компресори непридатні для створення високих тисків;
в) другою, не менш важливою причиною обмеження підвищення тиску газу в одному східці компресора є неприпустимість високої температури в кінці стиснення. Підвищення температури газу більш ніж 200 0С погіршує умови змащення циліндра компресора (відбувається коксування мастила), а в деяких випадках може призвести до самозаймання розпиленої та змішаної з повітрям мастильної речовини.
Для одержання стиснених газів більш високого тиску ( 10...12) використовують багатосхідчасті компресори з примусовим охолодженням газу після кожного східця.
2.2 Задача 2. “Визначення термодинамічних параметрів у характерних точках циклу і енергетичних характеристик ДВЗ, що працює за циклом з сумісним підведенням теплоти при сталому обємі і тиску (циклом Трінклера)”
2.2.1 Умови задачі: для ідеального циклу поршневого двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) із змішаним підведенням теплоти (цикл Трінклера) задані параметри робочого тіла на початку стиснення p1 і t1. Також задані ступінь стиску vv; ступінь підвищення тиску p3/p2 ; ступінь попереднього розширення vv. Робочим тілом є повітря, що вважається за ідеальний газ, маса якого дорівнює 1кг.
Значення абсолютного тиску p1 і температури t1 робочого тіла на початку адіабатного стискування визначити за останньою цифрою шифру, значення параметрів циклу , - за передостанньою цифрою шифру з табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Вихідні дані
Шифр |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
р1, бар |
0,96 |
0,98 |
1,0 |
1,02 |
1,01 |
0,99 |
0,97 |
0,95 |
0,96 |
0,98 |
t1, 0C |
5 |
15 |
25 |
35 |
30 |
20 |
10 |
7 |
17 |
27 |
|
8,0 |
8,2 |
8,5 |
8,7 |
9,0 |
8,8 |
8,6 |
8,4 |
7,5 |
7,0 |
|
1,8 |
1,9 |
2,0 |
2,1 |
2,2 |
2,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
|
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,8 |
1,75 |
1,65 |
1,55 |
1,45 |
1,35 |