Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi_IV_2011.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
11.11.2018
Размер:
653.31 Кб
Скачать

3.5 Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном

3.5.1 Охорона прав на об'єкти промислової власності

Законодавство України регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент, отриманий в Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній із цих країн.

Для того, щоб полегшити одержання правової охорони об'єктів промислової власності своїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах, у 1883 р. 11 країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності і створили Міжнародний Союз з охорони промислової власності.

Будь-який громадянин України має право запатентувати винахід, корисну модель, промисловий зразок в інших країнах. Для цього до подачі заявки на одержання охоронного документа за кордоном заявник зобов'язаний подати заявку до Установи та інформувати її про свій намір здійснити таке патентування. Якщо протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на патентування, то заявку можна подати до відповідного органу іншої держави.

Громадяни України також мають право зареєструвати торговельну марку (знак для товарів і послуг) за кордоном. Однією з умов реєстрації торговельної марки за кордоном відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків є подача заявки через власне національне патентне відомство, дія поширюється на 34 країни.

При патентуванні за кордоном слід додержуватися норм міжнародних угод у сфері промислової власності, до яких приєдналася Україна. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника — патентного повіреного України.

Крім того, у сфері охорони прав на винаходи є європейський патент, що видається Європейським патентним відомством (Мюнхен), що діє на території 17 європейських країн.

У сфері охорони промислових зразків – дія міжнародного депонування промислового зразка, що здійснюється відповідно до Гаазької угоди, поширюється на 21 країну.

Крім того, є реєстрація на винаходи та промислові зразки, що поширена на 11 африканських країн (Африканська регіональна організація промислової власності, АРОПВ, Харрара) та у сфері охорони на винаходи, знаки для товарів і послуг та промислових зразків на 14 африканських країн, що видає Африканська організація інтелектуальної власності (АОІВ, Яунда).

Крім того, для України є обов’язковим договір про патентне право (PLT), що набрав чинності 28 квітня 2005 року. Він був прийнятий в Женеві 1 червня 2000 року. Україна стала учасницею Договору 31 березня 2003 року на підставі Закону України “Про приєднання України до договору про патентне право” від 22 листопада 2002 року.

Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в основному відповідає положенням Договору, але має й нові положення, обов’язкові для застосування:

а) для встановлення дати подання заявки посилання на раніше подану заявку, зроблене при поданні заявки мовою, прийнятою відомством, замінює опис і будь-які креслення (стаття 5 (7) (а) Договору);

б) відповідно до статті 7 (2) (а) Договору заявник, власник або інша зацікавлена особа може самостійно (не через представника) вчиняти дії у зв’язку з такими процедурами:

  • подання заявки для встановлення її дати подання;

  • сплата збору;

  • будь-яка інша процедура, встановлена Інструкцією;

  • видача відомством розписки або повідомлення щодо будь-якої з вищевказаних процедур;

в) згідно з статтею 9 (3) (а) Договору, якщо відомство не повідомляє заявника, власника або іншу зацікавлену особу про невикористання певної вимоги відповідно до Договору або Інструкції, відсутність такого повідомлення не звільняє згаданих осіб від обов’язкового виконання цієї вимоги.

Відповідно до статті 21 (2) Договору він є обов’язковим для України з 28 квітні 2005 року.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]