6.5. Статистичні показники результату поведінки покупців

До основних результатів поведінки покупців можна віднести:

1. структуру реалізованого попиту або кінцевого попиту;

2. рівень кінцевого споживання товарів та послуг: а) продовольчих товарів; б) непродовольчих товарів; в) послуг;

3. якість середньодобового раціону домашнього харчування: енергетична цінність (ккал); білки (г); жири (г); вуглеводи (г); макро- і мікроелементи; вітаміни;

4. індекс людського розвитку.

За методологією СНР кінцеве споживання товарів та послуг характеризується схемою 6.4:

Розглянемо витрати домашніх господарств, які мають найбільшу питому вагу в кінцевому споживанні (попиті). У структурі соціального нормативу, розробленого ВАТ УкрНДІ харчування, за раціональними нормами споживання частка продуктів харчування має становити не більше як 30 %, частка непродовольчих товарів — 47 %, частка послуг — 23 %. Фактична ж структура попиту населення України далека від нормативної.

Схема 6.4

За СНР проводиться чітке розмежування між витратами на кінцеве споживання та обсягом їх фактичного кінцевого споживання. Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств відбиває реальний обсяг кінцевого споживання, що забезпечується як за рахунок наявного доходу, так і за рахунок соціальних трансфертів у натуральній формі, надаваних населенню органами державного управління та некомерційними організаціями, які обслуговують домашні господарства. Інформаційне забезпечення для визначення витрат домогосподарств базується на таких джерелах: вибіркові обстеження домогосподарств; таблиця «Витрати –– Випуск»; торговельна статистика, статистика послуг. У торговельній статистиці проводиться дорахунок до обсягів та структури роздрібного товарообороту обсягів реалізації в неорганізованій торгівлі, підприємств, що не звітували, а також із ввезенням товарів із-за кордону.

Структура реалізованого попиту. Під структурою реалізованого попиту розуміється поділ споживчих витрат домогосподарств за товарними групами та видами послуг згідно з даними вибіркового обстеження або поділ роздрібного товарообороту за товарними групами та поділ обсягу платних послуг за їхніми видами згідно з даними статистики підприємств.

Важливим завданням статистики є вивчення структури споживання (попиту). Структура споживчих витрат диференціюється за групами населення з різними доходами.

Статистичний аналіз залежності споживання домогосподарств від розміру доходу є головним питанням типології та закономірностей формування попиту населення. Типологію споживання або попиту від доходу можна вивчати на основі статистичних даних про рівень споживання децильних (10 %) або квантильних (20 %) груп домогосподарств із різним рівнем доходу (табл. 6.11).

Таблиця 6.11

Структура сукупних витрат домогосподарств за децильними (10 %) групами в залежності від розміру середньодушових сукупних доходів (витрат) у 1999 році (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %)

Статті витрат	Усі домогосподарства	З них за децильними (10 %) групами за рівнем середньодушових сукупних доходів (витрат) на місяць
		Перша (найнижча)	Друга	Третя	Четверта	П’ята	Шоста	Стома	Восьма	Дев’ята	Десята (найвища)
Харчування	65,2	72,9	70,5	68,4	68,3	67,2	66,8	65,3	64,3	63,0	57,5
Алкогольні напої	1,4	0,7	0,8	0,9	1,1	1,2	1,4	1,4	1,7	1,7	2,2
Тютюнові вироби	1,5	1,8	2,0	1,7	1,7	1,5	1,5	1,4	1,4	1,2	1,1
Непродовольчі товари	12,0	8,2	9,6	10,2	10,7	11,5	11,7	12,0	12,3	13,0	15,4
Послуги	16,5	15,5	15,7	17,0	16,3	16,2	16,0	16,7	17,3	17,0	16,5
Купівля нерухомості, будівництво житла та інших будівель	0,4	0,0	0,0	0,2	0,1	0,2	0,2	0,3	0,3	0,2	1,4
Купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків	0,5	0,1	0,2	0,1	0,2	0,3	0,5	0,5	0,3	0,9	1,3
Інші витрати	2,5	0,8	1,2	1,5	1,6	1,9	1,9	2,4	2,4	3,0	4,4
Усього витрат	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Таким чином, для кожної групи домогосподарств, які відрізняються від інших груп у ринковій економіці насамперед рівнем доходів, існують свої набори споживчих кошиків. Але для всіх груп характерним є переважна частка витрат на харчування — від 72,9 % (у першій групі) до 57,7 % (у десятій групі), що характерно для бідних країн. Для оцінювання структурних розбіжностей у попиті (споживчих витратах) населення можна використати коефіцієнт подібності та коефіцієнт структурних зрушень, які доповнюють один одного.

Коефіцієнт подібності (схожості) структур двох сукупностей Р розраховується за формулою:

.

Якщо структури однакові, то Р = 1; якщо абсолютно протилежні, то Р = 0. Чим більш схожі структури, тим більше значення Р. За даними, наведеними в табл. 6.12, щодо структури витрат домогосподарств України в 2000 році з найнижчими (перша група) і найвищими доходами (десята група) коефіцієнт подібності їхніх структур у 2000 році дорівнював:

.

Таблиця 6.12