Література

[6, 8, 12, 16, 20, 21, 22, 25]

Модуль1 Теоретико-практичні основи фінансового менеджменту

Змістовий модуль 3. Антикризовий фінансовий менеджмент на підприємстві

Тема 9.	Управління фінансовими ризиками
Мета роботи:	поглибити, систематизувати та закріпити знання про сутність фінансового ризику як об’єкта управління, основних методах оцінки ризику та засобах ризик-менеджменту.

Питання для самостійного вивчення

1. Фінансовий ризик як об’єкт управління

2. Основні методи оцінки ризику

3. Засоби ризик-менеджменту

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, слід зазначити, що фінансовий ризик – це ймовірність виникнення збитків, витрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом.

Підприємницькі ризики підрозділяються на:

• маркетингові ризики;

• ризики зміни законодавства;

• ризики неплатоспроможності;

• ризики інфляційних процесів.

Оскільки підприємці намагаються уникнути ризику, ризик є об’єктом управління.

Розкриваючи друге питання, слід зазначити, що оцінка рівня ризику є найбільш складним і відповідальним моментом, оскільки саме від її результатів залежать подальші дії підприємства. В першу чергу необхідно встановити перелік ризиків, які є найбільш реальними. Зміст даної процедури поділяють на два основних етапи.

По-перше, необхідно визначити перелік тих ризиків, зниження яких залежить безпосередньо від підприємства (наприклад, ризик втрати майна через недотримання умов зберігання і умов виробництва). До них, передусім, відносяться внутрішні ризики, (ризики, рівень яких залежить від організаційної структури, професійного рівня працівників, системи управління і контролю), вплив яких можна послабити або, навіть, частково ліквідувати за рахунок підвищення ефективності менеджменту.

По-друге, необхідно визначити ризики зовнішні, рівень яких не залежить від особливостей функціонування підприємства (наприклад, ризик змін законодавства). Ці ризики не можуть бути усунені, проте вони піддаються мінімізації.

Після встановлення переліку ризиків, необхідно визначити міру їх імовірності.

Величина ризику вимірюється за допомогою двох критеріїв:

1. середньо очікуваного значення;

2. коливання можливого результату.

Показниками оцінки ризику є також коефіцієнт варіації. При аналізі ризику застосовують такі методи: експертних оцінок, метод екстраполяції, метод проведення аналогії, тощо.

При розгляді третього питання слід розкрити сутність наступних правил, які застосовуються у стратегії ризик-менеджменту:

1. максимум виграшу;

2. оптимальна вірогідність результату;

3. оптимальне коливання результату;

4. оптимальне сполучення виграшу та величини ризику.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність ризику як економічної категорії?

2. Які види ризиків Ви знаєте?

3. Назвіть основні показники оцінки ризиків.

4. У чому полягає сутність очікуваної норми доходності?

5. У чому полягає сутність ризик-менеджменту?

6. Дайте характеристику функцій об’єкта і суб’єкта управління?

7. Назвіть основні правила ризик-менеджменту.

8. Як розраховується коефіцієнт ризику?

9. Як вибирається оптимальний варіант вкладення капіталу за коефіцієнтом ризику?

10. У чому полягає сутність заходів запобігання ризику?

11. Скласти словник термінів, понять:

• фінансовий ризик;

• критерій ризику;

• класифікація ризиків;

• управління фінансовим ризиком;

• диверсифікація ризиків;

• хеджування;

• оцінка ризиків;

• ризик портфеля інвестицій;

• ефект диверсифікації.

Тести

1. Під ризиком розуміють:

а) негативний результат діяльності підприємства;

б) вибір найменш привабливого джерела фінансування;

в) можливу небезпечність втрат, пов’язаних зі специфікою тих чи інших явищ.

2. В залежності від можливого результату ризики можна розподілити на такі категорії:

а) чисті і спекулятивні;

б) чисті і комерційні;

в) фінансові і спекулятивні.

3. Чистий ризик означає:

а) можливість отримання як позитивного, так і негативного результату;

б) можливість отримання негативного або нульового результату;

в) можливість отримання позитивного або нульового результату.

4. Спекулятивний ризик означає:

а) можливість отримання як позитивного, так і негативного результату;

б) можливість отримання негативного або нульового результату;

в) можливість отримання позитивного або нульового результату.

5. Під розподілом ймовірностей розуміють:

а) перелічення усіх можливих подій з відповідними їм ймовірностями;

б) диверсифікацію ризику портфелю цінних паперів;

в) вибір варіанту вкладення доходу компанії за звітний період.

6. Оцінюючи ризикованість проекту, інвестор обере проект, де:

а) середньоквадратичне відхилення більше;

б) середньоквадратичне відхилення менше.

7. Коефіцієнт ризику виражає:

а) величину ризику на одиницю собівартості;

б) величину ризику на одиницю доходності;

в) величину ризику.

8. Уникнення ризику означає:

а) просте ухилення від засобу, пов’язаного з ризиком;

б) залишення ризику за інвестором, тобто на його відповідальності;

в) передачу інвестором відповідальності за ризик комусь іншому, наприклад, страховій компанії.

9. Утримання ризику означає:

а) просте ухилення від засобу, пов’язаного з ризиком;

б) залишення ризику за інвестором, тобто на його відповідальності;

в) передачу інвестором відповідальності за ризик комусь іншому, наприклад, страховій компанії.

10. Передача ризику означає:

а) просте ухилення від засобу, пов’язаного з ризиком;

б) залишення ризику за інвестором, тобто на його відповідальності;

в) передачу інвестором відповідальності за ризик комусь іншому, наприклад, страховій компанії.