- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії.
- •Тема 2. Основні проблеми організації економіки.
- •3. Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей (квм).
- •Крива виробничих можливостей.
- •Тема 3. Власність в економічній системі суспільства.
- •Суть відносин власності. Приватна власність в економічній системі суспільства.
- •2. Права власності господарюючих систем.
- •3. Розвиток форм власності в сучасних умовах.
- •4. Відносини власності в Україні.
- •Тема 4. Відтворення і економічне зростання.
- •1. Суть відтворення. Форми і джерела нагромадження.
- •2. Стадії відтворення й ефективність суспільного виробництва.
- •3. Показники і фактори економічного зростання.
- •Тема 5.Товарне виробництво. Гроші.
- •1. Форми суспільного господарства. Товарне виробництво.
- •2. Товар і його властивості. Теорії вартості.
- •3. Походження, суть і функції грошей.
- •4. Пропозиція грошей та їх елементи.
- •5. Попит на гроші. Грошовий ринок.
- •Тема 6. Ринкова організація суспільного виробництва.
- •Ринкова система її основні елементи (принципи).
- •Суть, структура і функції ринку.
- •3.Модель кругообороту ресурсів, продуктів і доходів в ринковому господарстві.
- •Тема 7. Теорія попиту і пропозиції.
- •1.Теорія попиту. Крива і закон попиту.
- •2.Теорія пропозиції. Крива і закон пропозиції.
- •3. Ринкова ціна. Зрівноважуючи функція цін.
- •4. Державне регулювання цін.
- •Тема 8.Ринковий механізм регулювання економічних відносин.
- •1.Функціонування і роль ринкової системи у вирішенні фундаментальних питань економіки.
- •2.Оцінка ролі ринкової системи.
- •Тема 9. Закономірності та особливості розвику перехідних економік.
- •Тема 10. Сучасні напрямки і школи політичної економії.
- •2. Основні ідеї інституціоналізму.
- •3. Теорія ефективного попиту Дж. Кейнса.
- •4. Монетаризм. Грошове правило м. Фрідмена.
- •5. Економіка пропозиції. Ефект Лафера.
- •6. Неолібералізм: концепції і практика.
- •7. Розвиток економічної думки в Україні.
- •Тема 11. Світова система господарства.
- •Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
2. Основні ідеї інституціоналізму.
З критикою гіпотези “раціональної економіки”, людина яка прагне тільки про економічну вигоду, прагнення звести поведінку людей до системи вибору, виступили представники інституційного напрямку. На їх думку неокласики дають надто спрощену і у певній мірі перекручену картину дійсності. Найбільш відомі вчені Т.Верлен, Дж.Гелбрейт, Ян Тінберген, Дж. Мітчел.
Інституціоналісти висунули 3 основні ідеї:
1 – вони досить розширено трактують предмет економічної науки. На їх думку економічна наука не повинна займатися чисто економічними відносинами – це надто вузько і нерідко приводить до голих абстракцій. Важливо врахувати весь комплекс умов і факторів, які впливають на господарське життя – правових, соціальних, психологічних, політичних. Правила державного управління викликають неменший, а можливо і більший інтерес, чим механізм ринкових цін;
2 – слід вивчати не стільки функціонування, скільки розвиток, розвиток трансформацію капіталістичного суспільства. Вони виступають з критикою капіталізму за розширення соц. програми. питання про соц. гарантії зайнятості може стати важливішим питанням про рівень зарплати. Ринок, вважають інституціоналісти, ніяк не нейтральний і не універсальний механізм розподілу ресурсів. Саморегулюючий ринок стає своєрідною машиною для підтримки і збагачення великих підприємств, їх партнером виступає держава. Основа влади великих корпорацій – техніка, а не закони ринку. Визначальну роль відіграє сьогодні не споживач, а виробник, техноструктура.
-
потрібно відмовитись від аналізу економічних відносини з позиції так званої економічної людини. Проти диктату підприємств необхідні спільні скоординовані дії, які покликані організувати і проводити профспілки і організації держави. Державі належить взяти під свою опіку екологію, освіту, медицину.
Представники інституціаналізму на відміну від інших економістів звернули свою увагу перш за все на 2 основні проблеми:
-
економічна влада.
-
контроль за нею.
Інстуціоналістами розроблені різні концепції історичної трансформації суспільства – індустріального, інформаційного, технокровного суспільства.
Велика увага інституціаналістами приділяється економічній соціології, зокрема досліджуються соц. аспекти міжнародних відносин, міжнародного поділу праці, міжнародних зв’язків.
3. Теорія ефективного попиту Дж. Кейнса.
У 1936 була опублікована головна праця Д. Кейнса „Загальна теорія зайнятості відсотка і грошей.
Суть концепції запропонованої Кейнсом”:
-
її називають „Теорією ефективного попиту”. Ідей Кейнса полягала в тому, що запропоновані методи активізації і стимулювання сукупного попиту (загальної купівельної спроможності) ітим самим впливати на розширення виробництва і пропозиції товарів.
-
ця теорія надає вирішальне значення інвестиціям. Чим вища від них прибутковість і очікуваний від неї дохід, і чим значніші розміри інвестицій, тим більші масштаби і вищі темпи їх виробництва.
-
теорія Кейса передбачає активне втручання держави в економічне життя. Кейнс не вірив в само регульований ринковий механізм. Сама ринкова економіка виліковувати себе не може.
Зростання сукупного попиту на думку Кейнса гальмують 2 фактори: психологія споживачів. Із збільшенням доходів схильність до споживання понижується, схильність до збереження зростає. Це свого роду психологічний закон зниження ефективності капітальних вкладень, що впливає на закон спадної віддачі.
Інструменти регулювання:
-
потрібно знизити відсотки на кредити, тоді (відносно) підвищиться гранична ефективність капіталовкладень, зростуть інвестиції.
-
потрібно підвищити державні витрати, підняти капіталовкладення, розширити державні закупки товарів.
-
підняти ефективність капіталовкладень.
У підсумку стверджував Кейнс розшириться виробництво, будуть залучені додатково робітники, скоротиться безробіття.
Норма
прибутку Інвестиції Обсяг
виробниц. Зайнятість відсотка |
Державні витрати |
Розглядалися 2 інструмента регулювання попиту: грошово-кредитний і бюджетний, Кейнс надавав перевагу другому. Під час спаду інвестиції слабо реагують на зниження норми відсотка.
В кейнсіанській теорії важливу роль відігравала концепція мультиплікатора. Мультиплікаторний коефіцієнт, який виражає співвідношення приростом доходу і викликаючи цей приріст – збільшення інвестицій.
Послідовники Кейнса (неокенсіанці) доповнили і конкретизували його положення і рекомендації.