Тема 11. Використання (освоєння) інвестицій

11.1. Організація управління реалізацією інвестиційного процесу.

11.2. Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного процесу.

11.3. Моніторинг реалізації інвестиційних проектів

11.4. Прийняття інвестором виконаних робіт і готових об'єктів.

11.1. Організація управління реалізацією інвестиційного процесу

Після завершення переговорного процесу та підписання усіх документів наступним етапом інвестиційного процесу є освоєння інвестицій.

Основна мета процесу освоєння інвестицій полягає в забезпе­ченні своєчасного здійснення в повному обсязі робіт, які пов'язані з реалізацією інвестиційних проектів для отримання очікуваного доходу від інвестицій.

Процес управління реалізацією реальних інвестиційних про­ектів охоплює такі етапи:

• розробка календарного плану реалізації проекту; Використання (освоєння) інвестицій

• розробка капітального бюджету за проектом;

• організація виконання робіт, що передбачені календарним планом;

• організація системи контролінгу (моніторингу) реалізації

• окремого інвестиційного проекту;

• обґрунтування і прийняття інвестиційних рішень про виклю­чення інвестиційних проектів з інвестиційної програми під­приємства за умов погіршення показників ефективності його реалізації.

Календарний план реалізації інвестиційних проектів є однією з форм оперативного інвестиційного плану підприємства, в якому передбачаються обсяги, терміни і виконавці окремих робіт за окремими проектами.

Для формування календарних планів використовуються кілька методів залежно від обсягу вихідної інформації і параметрів плану і проекту загалом.

В основі методів лежить застосування таких базових понять, як робота, подія (дата), попередні зв'язки, тривалість.

Відносно календарного плану робота означає деяку діяльність, необхідну для досягнення конкретних результатів, що вимагає певного часу і ресурсів.

Для складання календарних планів часто використовують метод складання переліку робіт із зазначенням дат їх початку і завершення та оформлюваного у вигляді таблиць, формулярів, бланків тощо.

У календарному плані роботи диференціюються залежно від часу виконання, у зв'язку з чим розрізняють:

• річний графік реалізації реального інвестиційного проекту;

• квартальний план робіт реального інвестиційного проекту;

• місячний план робіт реального інвестиційного проекту;

• декадне завдання па виконання робіт за реальним інвести­ційним проектом.

Диференціація календарного плану реалізації проекту здійсню­ється також за функціональною ознакою:

1. Підготовка реального інвестиційного проекту до реалізації.

2. Проектно-конструкторські роботи за інвестиційним проектом.

3. Матеріально-технічне забезпечення виконання робіт за про­ектом.

4. Будівельно-монтажні роботи, що передбачаються проектом.

5. Введення об'єкта в експлуатацію.

6. Освоєння проектних потужностей.

Залежно від ступеня охоплення робіт розрізняють такі сітьові графіки:

>зведені - охоплюють увесь комплекс робіт;

>часткові - включають частину комплексу робіт, виконувану

окремими організаціями або їх підрозділами; Упервинні - охоплюють роботи, виконувані окремими відпо­відальними виконавцями.

Робота над календарним планом і бюджетом триває весь період реалізації проекту.

Важливе значення для реалізації інвестиційних проектів має складання капітального бюджету, який забезпечує фінансову його реалізацію.

♦ Капітальний бюджет за інвестиційним проектом - це форма представлення результатів оперативного фінансо­вого забезпечення реалізації інвестиційного проекту. Типова форма капітального бюджету за інвестиційним проек-том має такий вигляд (табл. 11.1):

Таблиця 11.1

Типова форма капітального бюджету за інвестиційним проектом

І. Капітальні вкладення		II. Джерела надходження
Напрямки вкладень	Сума	Види витрат	Сума
1. Будівництво (придбання) будинків, споруд та приміщень		1. Власні кошти інвестора, що спрямовані на фінансування проекту
2. Придбання машини і механізмів		2. Залучений пайовий капітал
3. Придбання обладнання		3. Залучений акціонерний капітал
4. Придбання нематеріальних активів		4. Фінансовий лізинг
5. Інші види капітальних витрат		5. Емісія облігацій
6. Податкові платежі		6. Кредити банків та інших фінансових установ
7. Резерв капітальних витрат		8. Інші джерела залучення капіталу
Усього витрачено коштів		Усього надійшло коштів

Відмова від реалізації запланованих інвестиційних проектів по­в'язана з певними фінансовими втратами. Тому при виборі тієї або іншої форми відмови основним критерієм має виступати мінімі­зація втрат інвестованого капіталу.

Розрізняють різні форми виходу реального проекту із інвести­ційної програми підприємства (рис. 11.2):

Рис. 11.2. Форми виходу з інвестиційного проекту

Основними причинами мотивації управлінських рішень щодо виходу реального проекту із інвестиційної програми підприємства У ході його реалізації є:

• значне зростання тривалості циклу будівництва об'єкта;

• суттєве зростання рівня цін на основні будівельні матеріали;

• значне зростання тарифів на виконання будівельно-монтаж­них робіт;

• суттєве зростання рівня конкуренції на ринку товарів (послуг);

• значне зростання процентної ставки за кредит у зв'язку із зміною кон'юнктури фінансового ринку;

• недостатньо обґрунтований вибір підрядника (субпідрядника) для реалізації проекту;

• суттєве зростання рівня податкових ставок та інших умов оподаткування інвестиційної і операційної діяльності.