Оцінка результатів вимірювання температури тіла

Верхньою межею нормальної температури, вимірюваної у пахвовій ямці, слід вважати 37 °С, у ротовій порожнині — 37,2 °С, у вагіні — 37,5 °С.

Нижньою межею нормальної температури тіла у пахвовій ямці слід вважати 36 °С, у ротовій порожнині — 36,5 °С, у прямій кишці та вагіні — 36,8 °С.

Підвищення температури тіла понад вказані максимальні цифри носить назву гіпертермія, зниження температури нижче мінімальних величин — гіпотермія.

Заслуговує на увагу співвідношення між температурою тіла та частотою пульсу (табл. 1). Звичайно при підвищенні температури тіла на 1 °С частота пульсу прискорюється на 8—10 за 1 хв (правило Лібермейстера).

Невідповідність між високою температурою тіла та частотою пульсу в той чи інший бік завжди повинна звертати на себе увагу. Так, невідповідна високій температурі тіла незначна прискореність пульсу може свідчити про наявність черевного тифу, менінгіту, енцефаліту.

Таблиця 1. Співвідношення між температурою тіла та частотою пульсу

Температура, °С	Пульс за 1 хв	Температура, °С	Пульс за 1 хв	Температура, °С	Пульс за 1 хв
36,5	72	38,5	96	40,5	120
37,0	78	39,0	102	41,0	126
37,5	84	39,5	108	41,5	132
38,0	90	40,0	114	42,0	138

Таблиця 2. Перерахування показників температури тіла за різними системами

Ц*	Ф**	Р***	Ц*	Ф**	Р***
35,0	95	28	38,5	101,3	30,8
35,5	95,9	28,4	39,0	102,2	31,2
36,0	96,8	28,8	39,5	103,1	31,6
36,5	97,7	29,2	40,0	104,0	32,0
37,0	98,6	29,6	40,5	104,9	32,4
37,5	99,5	30,0	41,0	105.8	32,8
38,0	100,4	30,4	41,5	106,7	33,4
			42,0	107,6	33,8

* — за Цельсієм; ** — за Фаренгейтом; *** — за Реомюром.

В Україні прийнята температурна шкала за Цельсієм. В той же час у багатьох країнах світу температура тіла визначається за Фаренгейтом (усі англоязичні країни) або за Реомюром. Тому наводимо порівняльну таблицю показань за цими системами (табл. 2).

При вимірюванні температури тіла трапляються випадки симуляції хворим підвищеної температури тіла або, навпаки, приховування її. Тому медична сестра повинна сама вкладати термометр у пахвову ямку або ротову порожнину і під час вимірювання температури тіла стежити за діями хворого.