- •Передмова
- •Розділ 1 значення догляду за хворими в клініці внутрішніх хвороб Визначення поняття «догляд за хворими». Догляд за хворими як лікувальний чинник, його місце серед інших методів лікування
- •Роль лікаря, середнього та молодшого медичного персоналу в догляді за хворими та коло їхніх обов'язків
- •Обов'язки лікаря
- •Обов'язки медичної сестри
- •Обов'язки санітарки
- •Деонтологічні підходи до догляду за хворими
- •Взаємини лікаря і хворого
- •Взаємини лікаря і родичів хворого
- •Взаємини медичної сестри і хворого
- •Взаємини медичної сестри і лікаря
- •Взаємини медичної сестри і санітарки.
- •Зовнішній вигляд та особиста гігієна медичної сестри
- •Розділ 2 основні типи лікувальних закладів, їx обладнання та устаткування. Санітарно-гігієнічний режим терапевтичного відділення Основні типи лікувальних закладів
- •Амбулаторні заклади
- •Стаціонарні заклади
- •Загальний та індивідуальні режими у лікарні
- •Приблизний розпорядок дня у відділеннях терапевтичного профілю
- •Організація роботи терапевтичного відділеная
- •Штати терапевтичного відділення
- •Приміщення терапевтичного відділення
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Прийом та передача чергувань палатними медичними сестрами
- •Санітарний стан у терапевтичному відділенні
- •Загальні правила виготовлення розчинів хлорного вапна
- •Приготування розчинів хлораміну
- •Методика вологого прибирання приміщень відділення Загальні правила
- •Організація відвідувань хворого
- •Виписка хворих зі стаціонари
- •Розділ 3 догляд за хворими у прийомному відділенні
- •Типи прийомних відділень
- •Організація роботи прийомного відділення Загальні вимоги
- •Приміщення прийомного відділення
- •Організація поступлення хворих до стаціонару
- •Санітарна обробка хворих
- •Гігієнічні водні процедури
- •Виявлення педикульозу та боротьба з ним
- •Боротьба з головною вошею
- •Боротьба з лобковою вошею
- •Антропометричні дослідження хворих
- •Транспортування хворих
- •Правила транспортування хворих з прийомного до лікувального відділення
- •Правила перенесення хворих на ношах (мал. 13, а, б, в)
- •Правила перекладання хворого з кушетки на ноші або каталку
- •Правила перекладання хворих з нош (каталки) у ліжко
- •Особливості транспортування хворих при різних захворюваннях внутрішніх органів
- •Розділ 4 особиста гігієна хворого Положення хворого в ліжку
- •Гігієнічнї вимоги до ліжка
- •Будова функціонального ліжка
- •Переміна постільної білизни
- •Гігієна натільної білизни
- •Догляд за шкірою у важкохворих
- •Умивання важкохворих
- •Миття рук у важкохворих
- •Миття ніг у важкохворих
- •Догляд за волоссям у важкохворих
- •Профілактика пролежнів та боротьба з ними
- •Проведення профілактичних заходів
- •Лікування пролежнів
- •Підмивання та спринцювання важкохворих
- •Користування підкладним судном та сечоприймачем
- •Користування підкладним судном
- •Користування сечоприймачем
- •Догляд за ротовою порожниною у важкохворих
- •Догляд за очима у важкохворих
- •Догляд за вухами у важкохворих
- •Догляд за порожниною носа у важкохворих
- •Розділ 5 лікувальне харчування. Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Відмінності від стола № 1
- •Індивідуальні дієти
- •Годування важкохворих
- •Штучне годування хворих
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Розділ 6 вимірювання температури тіла. Типи гарячок. Догляд за гарячковими хворими Поняття про механізми терморегуляції
- •Температура тіла здорової людини та її фізіологічні коливання
- •Сучасні методи вимірювання температури тіла Прилади для вимірювання температури тіла
- •Правила і техніка вимірювання температури тіла за допомогою медичного термометра
- •Оцінка результатів вимірювання температури тіла
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла
- •Поняття про патогенетичні механізми гарячки
- •Вндн гарячки
- •Стадії гарячки
- •Боротьба з гіпертермією (гіперпірексією)
- •Розділ 7 засоби впливу на кровообіг Загальні механізми дії засобів впливу на кровообіг
- •Застосування банок
- •Застосування гірчичників
- •Застосування тепла Зігріваючий компрес
Обов'язки санітарки
-
Щоденне прибирання палат, санітарного вузла, коридорів та інших приміщень відділення.
-
Переміна натільної та постільної білизни хворих разом з медичною сестрою.
-
Подавання та винос судна та сечоприймача.
-
Умивання, обтирання, підмивання важкохворих, слідкування за чистотою їхнього волосся, нігтів.
-
Купання хворих разом з медичною сестрою.
-
Транспортування важкохворих з прийомного відділення, а також на різні діагностичні процедури.
-
Доставка біологічного матеріалу (крові, сечі, калу) у лабораторію.
Слід пам'ятати, що санітарка ні в якому разі не повинна роздавати їжу, годувати важкохворих, мити посуд, виконувати навіть найпростіші лікувальні процедури (накладати гірчичники, ставити клізми тощо).
Деонтологічні підходи до догляду за хворими
Медична деонтологія (від грец. deon, deontos — належний, слушний, logos — вчення) — це сукупність етичних норм та принципів поведінки медичного працівника при виконанні професійних обов'язків.
У цьому підручнику автори не торкатимуться загальних понять щодо медичної деонтології, бо їх викладено у спеціальному курсі, а зупиняться на конкретних її підходах, що стосуються курсу «Догляд за хворими».
Взаємини лікаря і хворого
В основу стосунків лікаря і хворого має бути покладено загальновідомий принцип, що треба лікувати хворого, а не хворобу.
Лікар повинен розмовляти з хворим тактовно, зі співчуттям, заспокійливо; ні в якому разі не слід виявляти нестерпність, роздратування, грубість, навіть у випадку, коли
лікар має справу з нетерплячим, примхливим хворим, або в нього виникає підозра, що хворий симулює.
Називати хворого слід на ім'я та по батькові. У розмові з хворим лікар повинен подати йому надію на швидке одужання та повернення працездатності, навіть у випадку, коли перед ним онкологічний хворий.
Виняткове значення для хворого має зовнішній вигляд лікаря (чистота та охайність одягу, завжди спокійний, доброзичливий вираз обличчя. Вираз тривоги, огиди, зневаги до хворого на обличчі лікаря неприпустимі).
Взаємини лікаря і родичів хворого
Взаємини з родичами хворого, особливо онкологічного та важкохворого, потребують від лікаря такту, делікатності. На деякі запитання родичів хворого надто складно дати вичерпну відповідь. У такому разі лікар не повинен вводити родичів в оману стосовно діагнозу, плану обстеження та лікування хворого. Рідних слід запевнити, що з боку медиків робиться все необхідне, отже, хворий не залишається без уваги та допомоги. Щодо прогнозу захворювання завжди слід говорити обережно, і, якщо він здається лікареві несприятливим, треба поступово підготувати родичів до сумної звістки.
Взаємини медичної сестри і хворого
Медична сестра, постійно перебуваючи біля ліжка хворого, бере на себе основну функцію догляду за хворим — покращання його фізичного та морального стану. Тому слід враховувати таке.
-
Для подальшого лікування надто важливе значення має перше враження хворого про відділення, в якому він перебуває, тому палатна медична сестра повніша привітно зустріти хворого, провести його у палату, ознайомити з розташуванням різних приміщень (санітарний вузол, їдальня, ванна), правилами внутрішнього розпорядку.
-
Слідкувати, щоб лікарняний одяг та взуття хворого були за його зростом, розміром, зі всіма ґудзиками. Бо така дрібниця, як надто довга чи коротка сорочка, спадання штанів через відсутність ґудзиків, замале взуття, можуть надовго зіпсувати хворому настрій і погіршити якість лікування.
-
Слід звертатися до хворих тільки на ім'я та по батькові.
-
Наявність взаємної поваги у стосунках медичної сестри та хворого дасть змогу хворому вільніше виявляти свої відчуття та побажання.
-
Слід пам'ятати, який великий вплив має слово медичного працівника. І не тільки зміст слова, але й інтонація, з якою його сказано. Тому ні збуджений, ні байдужий, ні стурбований тон при розмові з хворим неприпустимі. Мова медичної сестри однаковою мірою може чинити і цілющий вплив, і гнітючу дію.
-
На запитання хворого стосовно його діагнозу, перебігу та прогнозу хвороби медична сестра повинна направити хворого за відповіддю до лікаря. Але освічена медична сестра може відповісти хворому про дію ліків, спосіб їх застосування, мету тієї чи іншої маніпуляції. Перед виконанням деяких призначень (шлункове чи дуоденальне зондування, катетеризація сечового міхура, постановка клізми) необхідно пояснити хворому, як він повинен поводитися, щоб маніпуляція була успішною.
-
У присутності хворого не слід вимовляти фрази, що можуть налякати його («У хворого в калі кров». «Серцева діяльність у хворого порушена»), або вживати слова, що вже стали відомими багатьом хворим (tumor, cancer тощо), як і не можна говорити хворому, що ліки, призначені йому, у відділенні відсутні.
-
У розмові з хворим медична сестра повинна вселяти йому віру в ліки та процедури, призначені лікарем.
-
Необхідно уникати всіляких сторонніх розмов та дій під час проведення маніпуляцій, бо хворі розцінюють це як ознаку неуважного ставлення до них і часто навіть як причину негативних наслідків тієї чи іншої маніпуляції.
-
Слід пам'ятати, що метушлива, поспішна робота ме дичної сестри, неохайність її зовнішнього вигляду, робочого місця справляють на хворого відштовхуюче враження, при мушують його сумніватися у правильності та ефективності маніпуляції.
-
Ставлячись до всіх хворих доброзичливо та лагідно, медична сестра повинна більше увагу приділяти ослабленим та важкохворим. Дуже важливим для такого хворого є те, щоб медична сестра приходила до нього частіше, розмовляла з ним, підбадьорювала, озивалася до нього при найменшому звертанні, виконувала деякі його прохання.