- •Кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань
- •1. Мета роботи
- •2. Основні положення
- •2.1. Основні поняття про модуляцію. Види модуляції
- •2.2. Модуляція неперервного гармонічного коливання
- •2.2.1. Математичні моделі та основні параметри амплітудно-модульованих сигналів
- •2.4. Основні відомості про спектри модульованих сигналів
- •2.4.1. Спектральне представлення амплітудно-модульованих сигналів
- •3. Контрольні запитання
- •4. Розрахункове завдання
- •5. Експериментальна частина
- •7. Література
2.2. Модуляція неперервного гармонічного коливання
Математична модель неперервного модульованого коливання у випадку гармонічного переносника може бути записана в загальному вигляді:
s(t) =
Am(t)cos[
],
(1)
де Am(t)
- функція, що описує закон зміни амплітуди
переносника в часі;
- фун-
кція, що описує закон зміни повної фази в часі.
Зміна
функції Аm(t)
повинна бути повільною порівняно з
cos
,
так що за час, протягом якого
зміниться на 2
,
функцію Аm(t)
можна вважати сталою. Функцію Am(t)
називають обгинаючою, а
- повною фазою модульованого коливання.
ММ такого коливання інколи записують
у вигляді:
,
(2)
де
та
- повільно змінні в часі кутова частота
та фаза коливання.
2.2.1. Математичні моделі та основні параметри амплітудно-модульованих сигналів
АМ - сигнал утворюється при зміні амплітуди несучого коливання пропор-ційно до модулюючого сигналу відносно амплітуди немодульованого коливання:
(3)
де Аmo - амплітуда несучого (немодульованого) коливання; k - коефіцієнт пропор-
ційності; u(t) - модулюючий (керуючий) сигнал.
Повна фаза АМ-сигналу змінюється у часі так, як і повна фаза несучого ко-ливання, тобто за лінійним законом:
(4)
де
та
- кутова частота та початкова фаза
несучого коливання.
Отже, ММ АМ-сигналу записуємо у вигляді:
,
(5, а)
або з урахуванням (4):
.
(5, б)
Із
виразів (5, а, б) бачимо, що АМ - сигнал є
добутком обгинаючої Аm(t)
і високочастотного коливання
.
На рис.
1, а зображено приклад модулюючого
сигналу u(t), на рис. 1, б – об-гинаючу
амплітуди Аm(t),
на рис. 1, в АМ-сигнал при
,
та на рис. 1, г - при
.
Із рис.
1. бачимо, що між миттєвими значеннями
модулюючого сигналу u(t) та обгинаючої
Аm(t)
за умови, що
існує однозначний пропорційний зв'язок.
При невиконанні вказаної умови форма
обгинаючої та модулюючого коливання
не збігаються (рис. 1, г) - виникає небажане
явище спотворення обгина-ючої АМ-сигналу.
У
найпростішому випадку однотональної
модуляції, коли модулюючий сигнал ku(t)
= Ucos(
t+Ф0)
є гармонічним коливанням з частотою
та початко-вою фазою Ф0,
ММ АМ-сигналу можна записати:
.
(6)
Відношення М = U/Amo називають коефіцієнтом модуляції. Його значення можна також визначити на підставі осцилограми АМ-сигналу (рис. 1, в) з формули:
.
Для
здійснення модуляції без спотворень
треба, щоб коефіцієнт модуляції
задовiльняв умову:
.
При тому амплітуда коливання змінюється
у межах від мінімальної величини Amin=
Amo(1-M)
до максимальної Amax
=
Amo(1+M).
У більш загальному випадку, коли модулююче коливання складається з N гармонічних складових, тобто
,
(7)
MM модульованого коливання (яке називають складномодульованим) за-писуємо у вигляді:
![]()

(8)
де
величини Mi
=
Ui/Amo
- називають парціальними коефіцієнтами
модуляції. Вони характеризують вплив
окремих складових багатотонального
коливання з частотами
1,
2,
... ,
N
на загальну зміну амплітуди модульованого
коливання.
