Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_Proektirovanie_korporativnyh_setey_2....doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
742.91 Кб
Скачать

Хід виконання роботи

  1. Встановити поштовий сервер SL Mail на один з хостів мережі (бажано на контролер домену, але не обов’язково).

  2. Відкрити вікно конфігурації, перевірити налагодження мережі (порти для служб SMTP та POP3), стан серверу (запущений/ не запущений), додати записи користувачів на вкладці Users.

  3. Встановити на цьому та інших хостах поштовий клієнт (The BAT) і створити в ньому реєстраційний запис відповідно до даних користувача на сервері.

  4. Відіслати та прийняти декілька електронних листів з метою пересвідчитися у функціонуванні серверу (контроль операцій проводити за логом внизу робочого вікна The BAT).

Зміст звіту

1.Мета роботи.

2.Скріншоти вкладок General, Transport властивостей запису користувача в клієнті.

3.Роздруківку першого електронного листа.

4.Скріншот вікна властивостей користувача на сервері (Users), системні властивості серверу (вкладка System).

5. Висновки

Контрольні запитання

  1. Основні протоколи обміну електронною поштою.

  2. Клієнтське і серверне програмне забезпечення електронної пошти.

  3. Яким чином організувати підтримку декількох поштових скриньок в програмі The Bat?

  4. Особливості протоколу SMTP.

  5. Назвіть стандартний порт протоколу POP3.

  6. Основні процедури вивантаження пошти з серверу за протоколом IMAP.

Література

    1. Буров Є. Комп’ютерні мережі. – Львів: БАК, 2003. – 672 с.:ил.

    2. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. – СПб.: Питер, 2003. – 824 с.:ил.

    3. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей: Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000. –528 с.

    4. Администрирование сети на основе MS Windows 2000 Server:М., 2001, 512 с.

    5. Ч.Рассел, Ш.Кроуфорд.MS Windows 2000 Server. Справочник администратора" – М., ЭКОМ, 2002; 1296 стр.

    6. Ю.А.Семенов. Протоколы и ресурсы Интернет. - М.: Радио и Связь, 1996.

    7. RFC 821 (SMTP), 822 (Email message format), 2045-2049 (MIME), 1939 (POP-3), 1730-1733 (IMAP).

Лабораторна робота №2

DHCP

Мета роботи: встановити і настроїти DHCP-сервер.

Короткі теоретичні відомості

Протокол DHCP

Протокол DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol, RFC 2131, 2132), призначений для автоматичного настроювання параметрів стека TCP/IP робочої станції в момент її завантаження.

Ці дані передаються робочій станції сервером DHCP після того, як станція під час свого завантаження видасть широкомовний запит параметрів своєї конфігурації, на який і відгукується сервер. Дані конфігурації містять у собі IP-адреса робочої станції, а також (опціонально) адреси маршрутизатора (шлюзу) і сервера DNS, ім'я домена і т.п.

Процес взаємодії сервера і клієнта відбувається в наступному порядку. Сервер одержує запит і відгукується з пропозицією про оренду (lease), що містить конфігураційні дані для хоста; ресурс, що міститься в пропозиції, тимчасово блокується для пропозиції іншим хостам до одержання відповіді від хоста чи витікання тайм-ауту. Хост може одержати пропозиції від декількох DHCP-серверів, що працюють у його мережі. Хост, на підставі настроювань свого DHCP-клієнта, вирішує прийняти пропозицію визначеного сервера (чи прийняти першу пропозицію, що надійшла, якщо ніяких настроювань немає). Хост відповідає обраному серверу повідомленням "вибір". Сервер підтверджує видачу оренди; після одержання підтвердження хост конфігурує себе відповідно до отриманих даних.

Один DHCP-сервер може працювати в декількох мережах. Для цього в кожній мережі повинний бути сконфігурований DHCP-relay - спеціальний посередник, що буде ретранслювати повідомлення між сервером і хостом, що запросив конфігурацію. Без посередника DHCP-сервер не отримує запитів, тому що широкомовні IP-дейтаграми не виходять за межі IP-мережі.

IP-адреса, що привласнюється робочій станції, може братися сервером із простору спеціально для цього виділених адрес (береться перша вільна адреса). У цьому випадку в робочої станції немає постійної IP-адреси.

IP-адреса, що привласнюється конкретній робочої станції, може бути і фіксованою, для цього треба знати MAC-адреси (Ethernet-адреси) робочої станції і відповідним чином настроїти сервер.

У будь-якому випадку використання DHCP дозволяє уникнути конфігурування стека TCP/IP на кожному хості мережі окремо і проводити гнучку, централізовану адміністративну політику.

DHCP сервер під Windows NT

Windows NT має сервер, що поставляється із системою, DHCP. Для роботи цього сервера необхідно:

  1. У настроюваннях мережі (Настройки → Панель управления → Сеть), у розділі Services додати Microsoft DHCP Server.

  2. Запустити сервер через Control Panel → Services → DHCP Server кнопкою Start.

  3. Сервер налаштовується за допомогою програми DHCP Manager, що запускається з розділу Administrative Tools.

Для кожного із серверів (програма дозволяє керувати декількома серверами) існує один чи кілька контекстів (scope), що описують конфігурацію і настроювання сервера для тієї чи іншої сфери дії. У найпростішому випадку мається один сервер з одним контекстом. Сервери і їхні контексти показуються в лівій частині вікна програми.

Якщо контексту ні, його варто створити через меню ScopeCreate. Існуючий контекст можна редагувати через меню ScopeProperties. У конфігурації контексту вказується діапазон IP-адрес, виділений для динамічного розподілу адрес для клієнтів, а також піддіапазони, які варто виключити (exclude) з цього діапазону. Параметр Lease Duration указує максимальну тривалість використання IP-адреси клієнтом; значення Unlimited визначає необмежений час використання.

Меню ScopeReservations дозволяє зафіксувати IP-адреси за визначеними хостами (точніше, за визначеними Ethernet-адресами). Ethernet-адреса вказується в полі Unique Identifier.

Передача клієнтам додаткової інформації (адреса шлюзу, адреса DNS-сервера і доменне ім'я і т.п.) конфігурується через меню DHCP Options (Global - для всіх контекстів, Scope - для даного контексту). Виберіть потрібні опції, активізуйте їх за допомогою кнопки Add і вкажіть значення необхідних параметрів для кожної опції.

Опції для клієнтів з фіксованими адресами встановлюються через меню ScopeActive Leases, далі подвійним щигликом викликати властивості потрібного клієнта.

Для введення контексту в дію використовуйте меню Scope → Activate (Deactivate - для відключення контексту).

DHCP-клієнт під Windows

DHCP-клієнт під Windows активізується через Настройки → Панель управления → Сеть → TCP/IP → Свойства → IP-адрес → Получить IP-адрес автоматически. Якщо на хості не сконфігуровані параметри DNS і адреса шлюзу, вони будуть отримані від DHCP-сервера, інакше будуть використовуватися вже наявні настроювання.

У випадку відсутності DHCP-сервера в мережі при включеному автоматичному одержанні IP-адреси хост привласнить собі адресу самостійно. У цьому випадку можлива відсутність зв’язку через некоректну адресу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]