4. Засоби реалізації державної молодіжної політики.........................................

4.1. Удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази............................................

Реалізація комплексних заходів повинна забезпечити єдність нормативно-правових, інституційних, кадрових, науково-аналітичних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фінансово-економічних дій, послідовність й ефективність державної молодіжної політики, а також створити чітку і доступну для молоді систему співпраці органів державної влади та молодіжних організацій на усіх рівнях.

Це передбачає:

- узагальнення та поширення кращого досвіду роботи з молоддю шляхом фіксації у нормативних документах;

- нормативне забезпечення інформаційної підтримки реалізації молодіжної політики, моніторинг та моделювання процесів у молодіжному середовищі;

- наближення заходів державної молодіжної політики до місця проживання, навчання і праці молодих людей;

- залучення позабюджетних коштів для реалізації державної молодіжної політики, перехід з затратно-компенсаційного до інвестиційного принципу її фінансування;

- об'єднання галузевих видатків у єдиний реєстр із запровадженням їх загальних стандартів.

- створення дорадчих, консультаційних, експертних, координаційних та інших органів у сфері молодіжної політики.

Удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази здійснюється на двох рівнях:

- на загальнодержавному рівні, шляхом прийняття законодавчих актів, Указів Президента України, Постанов та Розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також через схвалення підзаконних актів;

- на місцевому рівні, через рішення та акти органів місцевого самоврядування.

Удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази здійснюється шляхом:

- удосконалення правових передумов для ефективної роботи з основних напрямків молодіжної політики;

- визначення механізму дотримання норм законодавства на місцевому рівні;

- визначення і закріплення функцій і повноважень, прав та обов'язків суб'єктів правовідносин у сфері молодіжної політики.

Результатом удосконалення та розробки законодавчої та нормативної бази щодо реалізації державної молодіжної політики повинно стати:

- узгодженість з іншими сферами державної політики, з метою координації молодіжної проблематики щодо інших напрямків діяльності держави;

- переважання конкретних заходів та механізмів у практичній сфері реалізації державної молодіжної політики;

- нормативне забезпечення інфраструктури установ по роботі з молоддю, яка адекватно відповідає власне потребам, інтересам і проблемам самої молоді;

4.2. Активізація громадської складової державної молодіжної політики.................................

Посилення впливу й прагматизму державної складової молодіжної політики вимагає адекватного посилення її громадської складової. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні систематично здійснювати профілактичні, культурно-просвітницькі, інформаційні та інші заходи за рахунок бюджетних коштів. Це дасть змогу певною мірою забезпечити контроль та звітність перед державою і громадськістю щодо ефективності проведених заходів, які спрямовані на розв'язання проблем молоді. Проте тільки безпосередня участь органів влади є мало ефективною, оскільки вона потребує значних людських затрат службовців та бюджетних коштів. Саме тому слід передбачати конструктивну співпрацю органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з громадськими і благодійними організаціями у розв'язанні проблем молоді. Молодіжні громадські об'єднання є основним соціальним партнером держави у формуванні та здійсненні державної молодіжної політики, а отже – основним суб'єктом громадської складової молодіжної політики.

Чим вища самостійність молодіжного об'єднання, тим більші його можливості для розбудови партнерських відносин із владою і його цінність як соціального партнера. Самостійність молодіжних об'єднань визначається наявністю конструктивної діяльності, можливістю приймати рішення на основі власних інтересів, розгалуженої регіональної мережі, здатністю самостійно забезпечувати життєдіяльність організації.

Сьогодні, як і раніше, молодіжні об'єднання не є масовими, проте більшість молодих людей вважає їх існування необхідним, тому що вони є важливою ланкою самореалізації особистості, соціалізації молоді, набуття нею організаційної культури, уміння вести справу. Практика провідних європейських держав свідчить про доцільність мати сильні, високоавторитетні молодіжні організації, які мають власні програми й проекти з розв’язання молодіжних проблем і є провідниками державної молодіжної політики. Головним завданням у цій сфері вбачається налагодження партнерських взаємин для делегування молодіжним організаціям частини завдань держави, які вони здатні розв’язати самостійно.

Включення молоді у процеси прийняття рішень є основною умовою розвитку потенціалу держави. Держава покликана сприяти самоорганізації та самореалізації молоді, розвитку її творчого потенціалу, запровадження ініціатив у різних сферах діяльності, залученню до процесів реформування українського суспільства та економіки, формуванню її відповідальності за сьогодення та майбутнє.

Держава разом із громадськістю сприяє включенню молоді до участі у процесах прийняття рішень на всіх рівнях державно-громадського управління, прозорості виконавчих процедур та рівних можливостей.

Нова модель системи управління молодіжною сферою має бути відкритою і демократичною, в якій передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки на центральному та регіональному рівнях. Соціальне партнерство є обов’язковою умовою ефективного управління та розв’язання нагальних проблем молоді.

Держава сприяє розвитку громадського сектору, в тому числі підтримує молодіжні неурядові організації, діяльність яких спрямована на суспільно-економічний розвиток та демократизацію українського суспільства.

Підтримка регіональних та місцевих громадських ініціатив молоді є пріоритетним напрямом діяльності центральних та місцевих органів влади.

Держава гарантує всебічне інформування та залучення до процесів демократизації представників молодіжних громадських організацій, створює умови для такої діяльності згідно міжнародним підходам.

Молодіжні громадські об’єднання є основним соціальним партнером держави у формуванні та здійсненні молодіжної політики. Їх самостійність визначається конструктивною діяльністю та можливістю приймати рішення, здатністю самостійно забезпечувати життєдіяльність.

Держава підтримує молодь та сприяє її участі у процесах прийняття рішень.

Участь молоді у процесах прийнятті рішень забезпечується шляхом:

- оптимізації відповідного нормативно-правового забезпечення сфери громадського молодіжного сектору;

- сприяння розвитку інфраструктури громадських молодіжних організацій серед учнівської, студентської, робітничої та ін. категорій молоді;

- залученням молоді до процесів формування та здійснення державної молодіжної політики на всіх рівнях, організацією громадських молодіжних слухань, тощо;

- залученням молоді до практичної діяльності державних органів влади й місцевого самоврядування через системи стажувань та включення молоді у кадрові резерви;

- створення інформаційно-комунікаційного простору для молоді, відповідним інформаційним забезпеченням молоді, що активізує молодь;

- навчанням молоді основним формам та структурі органів влади та основним засадам законодавчої та управлінської діяльності та формування молодіжної політики для власного розвитку;

- створення системи конкурсів з метою створення можливостей для молоді у виявленні та впровадженні ідей, спрямованих на співпрацю з органами державної влади та місцевого самоврядування.