Порядок проведення досліду

Пуск електродвигуна відцентрового вентилятора здійснюється при нейтральному положенні перемикача 5а фаз вимірювального комплекту К50 і повністю відкритій заслінці 6. Для зняття експериментальних характеристик вентилятора необхідно провести серію дослідів при постійній частоті обертання електродвигуна і різних положеннях заслінки 6. Положення заслінки встановлюється за показами міліамперметра 2в. Вимірювання проводяться лише при сталому режимі роботи вентилятора, тобто при стабілізації всіх контрольованих параметрів.

У кожному з режимів вимірюють наступні параметри: барометричний тиск , температуру повітря на всмоктуванні, лабораторним ртутним термометром, , різницю температур в нагнітальному трубопроводі (мілівольтметр – 3б), статичний тиск на всмоктуванні та нагнітанні (міліамперметр – 1г), перепад тиску в соплі (міліамперметр – 2в), електричну потужність кожної з фаз електродвигуна (комплект К50 – 5б) і частоту обертання п ротора вентилятора (тахометр – 6а).

Перехід на наступний режим здійснюється поворотом заслінки. Для рівномірного розподілу експериментальних точок при переході на інший режим бажано змінювати витрату повітря на одну і ту ж величину. В процесі випробувань режим змінюють 10...12 раз. Результати вимірювань заносять в протокол випробувань у такій формі:

Барометричний тиск ... мм. рт. ст.

Температура навколишнього середовища ... °C

№ п/п	Частота обертання , с-1	Перепади тиску за дифманометрами, Па			Різниця температур на нагнітанні , °C	Електрична потужність, Вт

Обробка результатів вимірювань

За результатами вимірювань необхідно розрахувати характеристики досліджуваного вентилятора.

1.іОб'ємна витрата вентилятора (м³/с) за параметрами повітря перед соплом визначається по формулі (1)

,

(1)

де = 1,093 – коефіцієнт витрати сопла; – поправочний множник на розширення досліджуваного середовища, що визначається по графіку (рис.і3); = 50 мм – діаметр сопла; – перепад тиску в соплі, Па; – густина повітря перед соплом, кг/м³.

Густина повітря перед соплом обчислюється за формулою:

,

(2)

де – тиск повітря перед соплом, Па; – барометричний тиск, Па; – температура повітря перед соплом, К; = 287 Дж/(кг∙К) – газова стала повітря.

2.іОб’ємний розхід повітря при нормальних умовах (=0,1013іМПА; =293 К)

.

(3)

3. Повний тиск, який створюється вентилятором (Па),

,

(4)

де і – динамічний тиск при всмоктуванні і нагнітанні, який визначається по формулі:

,

(5)

де – швидкість повітря в перерізі, в якому створюється динамічний тиск, м/с; – густина повітря в дослідному перерізі, кг/м³; – об’ємна витрата повітря в дослідному перерізі м³/с; = 0,01038 м² – прохідний переріз шайби (на всмоктуванні); = 0,00689 м² – площа поперечного перерізу нагнітального патрубка.

Динамічний тиск вентилятора (Па) є рівним і визначається в нагнітальному трубопроводі вентилятора безпосередньо за “равликом”.

Статичний тиск вентилятора (Па), дорівнює різниці повного та динамічного тиску на виході з вентилятора,

.

(6)

Повний та статичний тиски вентилятора, зведені до нормальних умов, розраховуються за формулами:

;	(7)
.	(8)

4.іЕлектрична потужність двигуну (Вт), підведена до електродвигуна.

,

(9)

де – підведена потужність до кожної із фаз.

5. ККД вентиляторної установки (%), який враховує всі види втрат у вентиляторі, а також втрати в електродвигуні

,

(10)

де – об’ємна витрата повітря, зведена до умов всмоктування.

6.іОкрім перерахованих параметрів, в роботі необхідно обчислити наступні коефіцієнти:

– коефіцієнт витрати:

,

(11)

де і=і0,69 м – зовнішній діаметр колеса вентилятора; – колова швидкість колеса на зовнішньому діаметрі, м/c; – частота обертання, колеса, с^–1;

– коефіцієнт тиску:

,

(12)

де – густина повітря за стандартних умов, кг/м³;

– коефіцієнт потужності:

.

(13)

7. За результатами дослідів побудувати графіки залежності тиску , потужності і ККД від витрати вентилятора , обчисленої за стандартних умов, а також залежність безрозмірних коефіцієнтів , і від безрозмірного коефіцієнта витрати .