Міністерство освіти та науки України Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя
		Кафедра енергозбереження та енергетичного менеджменту
	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
	до лабораторної роботи № 3 “Дослідження процесів у вологому повітрі” з курсу “Технічна термодинаміка та тепломасообмін”
	Тернопіль – 2006

Укладач:	к.т.н., доц. Лучейко І. Д.
Рецензент:	к.т.н., доц. Зінь М. М.
Відповідальний за випуск:	зав.лаб. Гетманюк В. І.
Методичні вказівки розглянуті і затверджені на засіданні кафедри “Енергозбереження та енергетичного менеджменту”. Протокол № ___ від “___”______________200__ р.
Методичні вказівки схвалено і рекомендовано до друку методичною радою електромеханічного факультету Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя. Протокол № ___ від “___”______________200__ р.

Л абораторна робота №3 Дослідження процесів у вологому повітрі

Мета роботи. Дослідження стану вологого повітря і процесів, що протікають в сушильній установці.

Опис експериментальної установки

П риклад сушильної установки показано на рис. 1.

Повітря, яке є сушильним агентом, нагнітається з приміщення лабораторії з допомогою вентилятора 1 і послідовно проходить калорифер 2 і сушильну камеру 3, а потім виходить через патрубок в атмосферу.

Калорифер 2 складається з металевого кожуха 9, в якому розміщена труба 8 меншого діаметру; всередині труби 8 знаходиться електричний нагрівач, що являє собою фарфорову трубку 7 з намотаним на неї ніхромовим дротом 6. Для того, щоб зменшити втрати теплоти у навколишнє середовище, повітря спочатку проходить по кільцевому зазору між кожухом 9 і трубою 8, а потім піднімається вгору, обтікаючи нагрівник. Нагріте до температури 65 ... 70 °С повітря через з`єднувальний патрубок надходить в сушильну камеру 3.

Сушильна камера складається з корпуса 5, в середині якого розміщений тримач з закріпленою на ньому бавовняно-паперовою тканиною, яка піддається сушці. Перед початком експерименту тканина змочується у воді, налитій у піддон, потім край піддона за допомогою двох тяг піднімається вверх. Дозування подачі води на тканину під час експерименту здійснюється крапельницею через трубочку, котра веде в середину сушильної камери. Зволоження тканини під час експерименту забезпечує стаціонарність процесу сушіння матеріалу.

Д ля зменшення теплових затрат зовнішня поверхня сушильної камери захищена шаром теплової ізоляції.

На рис. 2 представлена схема вимірювань. Розхід повітря через установку вимірюється нестандартною діафрагмою, яка сполучена виводами з диференціальним мембранним манометром ДМ-ЭР2–1а. Вихідний сигнал манометра подається на перетворювач УПТ-20–Р3, струмовий сигнал якого 0 … 20 мА створює на вимірювальному резисторі спад напруги, що вимірюється комбінованим пристроєм Ш4313–Р4.

Температура на вході і виході сушильної камери, а також температура “сухого” і “вологого” термометрів в кінці повітропроводу вимірюються термопарами ТХК (В1, В2, В3 і В4 відповідно). Сигнали від термопар подаються через перетворювачі УПТ–20 з вимірювальними резисторами Р1 і перемикачем S1 на цифровий вольтметр пристрою Ш4313–Р4.

Потужність нагрівника задається за допомогою тиристорного регулятора R1 і вимірюється за допомогою перетворювача Е829–Р2, на входи якого подається спад напруги на нагрівачі і на шунті R1. Струмовий вихідний сигнал перетворювача створює спад напруги на вимірювальному резисторі, який через перемикач S1 подається на вхід приладу Ш4313–Р4. Вимірювальні резистори підібрані таким чином, щоб покази вольтметра приладу відповідали ^оС, м³/год і Вт при вимірюваннях температури, витрати повітря і потужності нагрівача відповідно.

Вологість повітря на вході в калорифер визначається за допомогою переносного психрометра.