- •Історичні передумови виникнення держави і права та розвитку України.
- •Поняття та ознаки держави.
- •Поняття та ознаки права.
- •Правова культура медичного працівника.
- •Поняття про Конституцію, її політичне та юридичне значення.
- •Основні конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина.
- •Громадянство України як постійний зв'язок особи і держави.
- •Основи адміністративного права України. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність.
- •Література:
- •Поняття, предмет та джерела адміністративного права.
- •Поняття адміністративного правопорушення, його ознаки, склад. Види адміністративних стягнень.
- •Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
- •Основи цивільного права і цивільного процесу. Цивільно-правовий статус сімейного лікаря. Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів План
- •Література:
- •Правознавство: Навч. Посібник / За ред. С. М. Тимченка, т. О. Коломієць. – к.: Істина, 2007. – 480 с.
- •Юридичні терміни. Тлумачний словник. / За ред.. В. Г. Гончаренка. – к.: Либідь, 2003.
- •Поняття про сучасне цивільне право України. Цивільне законодавство. Суб'єкти і об'єкти цивільного права.
- •Поняття про юридичну особу. Юридичні особи в системі охорони здоров'я. Страхова медицина.
- •Відповідальність у цивільному праві. Принципи компенсації моральної шкоди у сфері медичної діяльності.
- •Основи трудового права. Особливості регулювання праці медичних працівників План
- •Література:
- •Поняття, предмет та система трудового права.
- •Колективний та трудовий договори, порядок укладання. Переведення та переміщення в галузі охорони здоров'я.
- •Поняття робочого часу. Тривалість робочого часу в органах охорони здоров'я.
- •Оплата праці працівників охорони здоров'я при відхиленні від нормальних умов праці.
- •Охорона праці в закладах охорони здоров'я. Юридична відповідальність медичних працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •Основи кримінального права. Кримінальна відповідальність в охороні здоров'я План
- •Література:
- •Поняття, предмет та завдання кримінального права.
- •Поняття, ознаки та кваліфікація злочинів. Поняття покарання. Система та види покарань.
- •Злочини в системі охорони здоров'я. Злочини проти життя і здоров'я людини. Злочини проти здоров'я населення
- •Основи сімейного права. Медико-правові проблеми штучного запліднення План
- •Література:
- •Юридичні терміни. Тлумачний словник. / За ред.. В. Г. Гончаренка. – к.: Либідь, 2003
- •Поняття, предмет, система сімейного права.
- •Роль медичних працівників у правовому регулюванні сімейних відносин.
- •Поняття, порядок і умови укладання шлюбу. Права та обов'язки подружжя, батьків і дітей.
- •4. Медико-правові проблеми штучного запліднення. Шляхи равового захисту сім`ї державою.
- •Основи права соціального захисту. Медичне обслуговування – одна з форм соціального забезпечення План
- •Література:
- •Конституція України про соціальний захист і соціальне забезпечення громадян.
- •Види соціальної допомоги сім'ям з дітьми.
- •Пенсійне забезпечення в Україні.
- •Бюджет і бюджетна система.
- •Система оподаткування в Україні.
- •3. Державна система медичної допомоги, її фінансування.
- •4. Розвиток лікувальних закладів усіх форм власності
- •Основи господарського права України. Приватна медична практика як вид спеціальної підприємницької діяльності План
- •Література:
- •Господарський кодекс України.
- •Підприємницька діяльність в Україні. Види підприємницької діяльності.
- •Приватна медична практика як вид спеціальної підприємницької діяльності. Припинення приватної медичної практики.
- •Основи екологічного права та завдання санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі охорони навколишнього середовища План
- •Література:
- •Поняття, предмет та джерела екологічного права. Об'єкти екологічного права.
- •Правове забезпечення екологічної безпеки. Екологічна експертиза.
- •Роль санітарно-епідеміологічного нагляду.
- •Юридична відповідальність у галузі екології.
-
Роль санітарно-епідеміологічного нагляду.
У нашій країні проходить організований державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
Органи санітарно-епідеміологічної служби відіграють важливу роль в забезпеченні санітарного та епідемічного благополуччя населення, адже саме від їх діяльності залежить стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини. Тому нагляд за додержанням вимог санітарного та адміністративного законодавства органами санітарно-епідеміологічної служби є одним із пріоритетних напрямків прокурорської діяльності.
Перш за все, він має забезпечувати відповідність актів органів санітарно-епідеміологічної служби вимогам закону, а також виконання цими органами наданих їм повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо правопорушників.
Готуючись до перевірки додержання органами санітарно-епідеміологічної служби санітарного та адміністративного законодавства, прокурор повинен знати, що їх повноваження регламентуються Законом України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, „Про відходи”, „Про пестициди і агрохімікати”, „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, „Про захист населення від інфекційних хвороб” та ін. Розглянемо ті основні питання, відповіді на які слід з’ясувати під час перевірки.
Головне завдання Державної санітарно-епідеміологічної служби — контроль за проведенням заходів, направлених на оздоровлення природи, умов праці і побуту населення, на попередження і ліквідацію професійних і інфекційних захворювань.
Практичними установами в державній санітарно-епідеміологічній службі є центри Державного санітарно-епідеміологічного нагляду (ЦГСЕН), в штати яких входять санітарні лікарі і санітарні фельдшери всіх гігієнічних спеціальностей (гігієни праці, гігієни підлітків, комунальної гігієни, гігієни живлення, лікарі-епідеміологи, лікарі-паразитологи і інші фахівці).
Державна санітарно-епідеміологічна служба України відповідно до покладених на неї завдань забезпечує охорону території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль в пунктах пропуску через державний кордон.
У відповідності до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" розділ 1, ст.16, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.99р № 1109 "Про затвердження положення про державний санітарно-епідемічний нагляд в Україні" р.10 п.10 –підприємства, установи та громадяни можуть завозити із-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідемічної експертизи.
Згідно Митного Кодексу України, що вступив в силу з початку 2004 року ст.27 та ст.97 товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю поряд з іншими видами контролю підлягають і санітарно-епідемічному.
Відповідно до висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 22/12/2006 №05.03.02-03/63000 встановлений Перелік об'єктів зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Кодів УКТ ЗЕД, а також пестицидів і агрохімікатів (згідно свідоцтва про державну реєстрацію). Продукція, вказана в даному Переліку, може бути ввезена і реалізована в Україні без проведення додаткової санітарно - епідеміологічної експертизи.
Продукція, яка не вказана в даному переліку, повинна пройти державну санітарно-епідеміологічну експертизу. Ця продукція повинна отримати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ. Висновок видається на підставі перевірок зразків продукції на відповідність вимогам санітарних правил і норм. Перевірки проводяться на уповноважених підприємствах МОЗ (територіальні санітарно-епідеміологічні служби) і оформляються у вигляді протоколів. Для проведення перевірок необхідно надати технічну документацію на украинській/російській мові, що має відношення до санітарно - епідеміологічних показників продукції (наприклад, властивості фарби, показники шуму, вібрації, освітленості, параметри води і інших рідин після контакту з продукцією і т.п.).
У разі потреби проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи конкретної продукції зарубіжного виробництва Заявник або уповноважена ним особа подає в МОЗ заявку встановленої форми. Рішення про уповноважений підрозділ МОЗ (територіальна санітарно-епідеміологічна служба), яка проводитиме експертизу, ухвалюється головним державним санітарним лікарем або його представником.
Подальший поточний санітарно-епідеміологічний нагляд при поводженні з об'єктами на території України дійснюється згідно санітарним правилам, що діють, і нормам.