2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Виконати обчислення функції згідно з варіантом.

Варіант №1

, , , R=4,21; g=3; α=11,6; Q=89,52, x =2,456.

Варіант №2

;; C=6,28; d_k=8,351; b= -12,6; x= 2,456.

Варіант №3

;_;f=21,85; x=31,3; 9,06; T=161,58, t = 1,362.

Варіант №4

; A=18,365; =6,28; =6,31; t = 2,035.

Варіант №5

;; U₁=120; U₂=63,5; =1,86; R₁=15; R₃=4,8; U₃=45; R₂=8,75.

Варіант №6

; n=12; g=22,68; x=2,863.

Варіант №7

;; x=3,141; =/10.

Варіант №8

;; =1,48; x=3,685; p=1,46.

Варіант №9

; N=8; L=4206,5; Q_n=6250; t`=2,83; k=0,82; t=1,59.

Варіант №10

; Q=0,762; L=405; C=13,856; =83; B₁=4,35.

Варіант №11

; I=0,36; q=9,81; G=35,68; 18.

Варіант №12

; a=3,65; z=4,83; =11,862; r=24,5.

Варіант №13

; U₁=12,3; T₂=3,856; n₀=840; n₁=610; k=1,485.

Варіант №14

;; =15⁰; x=2,8 рад.; =32.

Варіант №15

C=161,5; =55⁰ k=1,65.

Варіант №16

; a=465; _x=1,6^.10⁵; t=0,15; 314.

Варіант №17

w=700; L=0,1; R=32,5; U_m=320,4; t=0,225.

Варіант №18

T=20,86; a=0,015; w=20; Z=321,8.

2.2 Послідовність дій

1. Ввести змінні та присвоїти їм значення.

2. Записати формули, враховуючи їх послідовніть, тобто спочатку ввести формули, для яких уже задані усі змінні.

3. Вивести результати.

4. Приклад виконання завдання показано на рис. 24.4.

Рисунок 24.4 – Приклад розв’язку

3 Контрольні запитання

1. Дайте визначення математичного виразу.

2. Яке призначення палітри Calculator?

3. Перелічіть операції, що застосовуються при побудові математичного виразу?

4. Як виокремити частину математичного виразу?

5. Як ввести математичний вираз, який містить чисельник та знаменник?

6. Яка різниця між знаками операторів: :=, =, ≡ ?

7. Як налаштувати зображення оператора присвоєння?

8. Що означає локальна та глобальна ініціалізація змінних?

9. Які є параметри форматування даних?

10. Які є типи числових форматів? Як змінити формати змінних?

11. Яка різниця між інженерним та науковим форматами змінних?

12. Наведіть приклади використання дробового формату чисел.

Лабораторна робота № 25

Тема: Mathcad. Ранжовані змінні, ітеративні обчислення, накопичення сум, добутків.

Мета: Навчитися виконувати ітеративні обчислення, накопичувати суми та добутки.

1 Теоретичні відомості

1.1 Ранжована змінна

У розв’язуваннях задач, що використовують чисельні діапазони (наприклад, побудова графіка) доцільно використовувати ранжовані змінні. Ці змінні приймають значення скінченої послідовності чисел з певним кроком. Визначення ранжованої змінної виконується наданням їй імені, операції присвоєння (:), початкового значення, коми, наступного значення (початкове + крок), символу крапка з комою (на екрані з’являється ..) і кінцевого значення.

Якщо друге значення не вказано, тоді крок буде 1. Ранжована змінна x зі значеннями 1; 1,1; 1,2; 1,3; 1,4; 1,5 визначається (рис. 25.1) x:1,1.1;1.5.

Рисунок 25.1 - Фрагмент документу з ранжованою змінною

1.2 Індексовані змінні

Однотипні набори чисел зручно використовувати у вигляді масивів, які також називають індексованими змінними. В документах Mathcad можна вирисовувати одновимірні (вектори), двовимірні (матриці) та багатовимірні (тензори) масиви.

Вставку масивів виконується Вставка (Insert) – Матрица (Matrix) та набиранням чисел у відповідні маркери. Змінювати значення елементів можна змінювати операцією присвоєння. Для введення індексів використовується символ [. Для роботи з матрицями є панель інструментів.

1.3 Суми і добутки

Обчислення суми і добутку виконуються за допомогою кнопок палітри Calculus, на якій є чотири необхідні кнопки (Рис.25.2).

Рисунок 25.2 – Палітра Calculus