2. Законспектувати:

• Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – С. 227-229 („Культура мовлення і письмо”) або Український правопис / АН України, Інститут мовознавства і. О.О.Потебні; Інститут української мови. – К.: Наук. думка, 1993. – С. 57 („Графічні скорочення”).

• Бондаренко Т.Г. Орфографічна помилка: спроба лінгвістичного переосмислення // // Наукові записки Інституту Журналістики. – Електронна бібліотека Інституту Журналістики. – Інтернет. - http:// journlib. univ. kiev.ua.

3. Виконати практичні завдання:

• Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Завдання і вправи. – К.: Вища школа, 1995. – Вправи 401, 416.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

Мета: перевірити рівень знань студентів з модуля 1 «Фонетика, орфоепія і культура усного мовлення журналіста. Графіка і орфографія української мови».

ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА

1. Повторити теоретичний матеріал модуля 1 «Фонетика, орфоепія і культура усного мовлення журналіста. Графіка і орфографія української мови» (відповідно до планів практичних і лабораторних занять, тематики самостійної роботи).

АУДИТОРНА РОБОТА

1. Організаційний момент.

2. Написання диктанту.

3. Виконання практичного завдання: записати текст фонетичною транскрипцією, пояснити орфоепічні особливості поданого тексту.

Практичне заняття №5

Тема: Синонімія. Антонімія. Паронімія

Мета: Навчитись визначати синоніми, антоніми і пароніми та їх різновиди в текстах; з'ясувати особливості використання цих лексико-семантичних груп у публіцистичному стилі; вдосконалити вміння працювати зі словниками синонімів, антонімів і паронімів.

План

1. Синонімія як тип лексико-семантичного відношення. Класифікації синонімів.

2. Синонімічний ряд та його структура. Перифрази та евфемізми.

3. Поняття про антонімію. Типи антонімів. Енантіосемія, антитеза, оксиморон, іронічне зіставлення.

4. Паронімія та пароніми. Типологічні ознаки, особливості та типи паронімів. Парономазія.

5. Особливості використання синонімів, антонімів і паронімів у публіцистичному стилі. Причини мовних помилок при вживанні синонімів, антонімів і паронімів.

6. Словники синонімів, антонімів, паронімів. Особливості їх побудови.

Попередня підготовка

1. Опрацювати літературу:

а) основну:

• Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та інші. – К.: Либідь, 1991.– С. 57-71.

• Сучасна українська літературна мова / А.П.Грищенко, Л.І.Мацько, М.Я.Плющ та ін.; За ред. АП.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997. – С. 149-174.

• Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К., 1965. – С. 24-32.

• Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. –К., 1973.– С. 45-100.

• Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973.– С. 115-134.

• Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та інші. – К.: Либідь, 1991.– С. 57-71.

• Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. – Харків, 1997. – С. 66-106.

• Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 1994. – С. 122-124.

б) додаткову:

• Завгородня Л.В. Перифрази як засіб стереотипізації соціальної інформації // Наукові записки Інституту Журналістики. - Електронна бібліотека Інституту Журналістики. – Інтернет. - http:// journlib. univ. kiev.ua.

• Бобух Н.М. Антоніми та фразеологізми з семантично-протилежними компонентами //Мовознавство. – 1992. – №4. – С.62-67.

• Попович А.С. Евфемізми в сатирично-гумористичних романах Є.Гуцала та О.Чорногуза // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Філологічні науки. Випуск 7. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. – С. 201-205.

в) словники:

• Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К., 1986.

• Караванський Святослав. Практичний словник синонімів української мови. – К.: Українська книга, 2004.

• Словник синонімів української мови: В 2 т. /А.А.Бурячок та ін. – К., 1999-2000.

• Полюга Л.М. Словник антонімів. – К.: Рад. школа, 1987; К., 1999.