Завдання 4. Визначення часу перебування людей в засобах захисту шкіри

Допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри залежить від температури повітря в робочій зоні і визначається за додатком 24.

Приклад рішення завдання № 4.

Бульдозерист виконує роботу в легкому захисному костюмі Л-1. Визначити допустимий час тривалості роботи, якщо температура в кабіні бульдозериста 30^оС.

Рішення

Допустимий час перебування в легкому захисному костюмі Л-1 визначаємо за додатком 24. При температурі повітря +30^оС він складе 0,3 г., (18 хв.).

Таблиця 28. Вихідні данні для виконання завдання № 4

Варіант	Температура повітря, о С
1	30
2	26
3	22
4	7
5	12
6	23
7	30
8	26
9	22
10	7
11	12
12	23
13	30
14	26
15	22

Завдання 5. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження

Втрати робочих, що служать і проживаючого поблизу об'єкту населення, особового складу формувань цивільного захисту залежатиме від чисельності людей, що опинилися в осередку хімічного ураження, ступеня їх захищеності, своєчасного використання засобів індивідуального захисту і місця їх знаходження.

Кількість робочих і службовців, що опинилися в осередку хімічного ураження, підраховується по їх наявності на території об'єкту по будівлях, цехах, майданчиках; кількість населення – по житлових кварталах в місті (населеному пункті). Можливі втрати людей в осередку ураження визначаються за додатком 25.

За наслідками оцінки хімічної небезпеки робляться висновки, розробляються і проводяться заходи щодо захисту робочих, що служать, населення, сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю.

Приклад рішення завдання № 5.

У населеному пункті що опинився в зоні хімічного зараження в результаті аварії на хімічно небезпечному об'єкті проживає 1000 людин. Населення по сигналу хімічної небезпеки сховалося в простих укриттях. Забезпеченість протигазами 50%. Визначити можливі втрати людей і ступінь їх ураження.

Рішення

Спочатку за додатком 25 визначимо можливі втрати серед населення у відсотках (П_ХВ). За заданих умов вони складуть 27%.

Кількість втрат, тобто N_ХВ = 1000 · 0,27 = 270 людин.

Орієнтовна структура втрат:

• легкого ступеня: 270 · 0,25 ≈ 68 люд.

• середнього і важкого ступеня: 270 · 0,4 = 108 люд.

• із смертельним результатом: 270 · 0,35 ≈ 95 люд.

Таблиця 29. Вихідні данні для виконання завдання № 5

Варіант	К-ть людина	Характер укриття людей	% забезпеченості протигазами
1	850	Прості укриття	70
2	680	Прості укриття	80
3	120	Поза укриттям	90
4	400	Поза укриттям	100
5	600	Прості укриття	0
6	260	Будівлі	40
7	850	Прості укриття	70
8	680	Прості укриття	80
9	120	Поза укриттям	90
10	400	Поза укриттям	100
11	600	Прості укриття	0
12	260	Будівлі	40
13	850	Прості укриття	70
14	680	Прості укриття	80
15	120	Поза укриттям	90

ТЕМА «МОДЕЛЮВАННЯ СЦЕНАРІЇВ ВИНИКНЕННЯ

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС»

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ «ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКІВ

УРАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ»

ОСЕРЕДОК ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ

Характеристика осередку ядерного ураження

При ядерному вибуху на місцевості утворюється осередок ядерного ураження – територія, в межах якої в результаті дії вражаючих чинників відбулися масові поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин, руйнування і пошкодження будівель і споруд.

Осередок ураження характеризується: зонами руйнувань, зонами пожеж і зонами радіоактивного зараження.

За зовнішню межу осередку ядерного ураження приймають умовну лінію місцевості, проведену на такій відстані від епіцентру (центру) вибуху, де величина надмірного тиску ударної хвилі рівна 10 кПа.

По характеру руйнувань промислових, і житлових будівель, споруд, величині надмірного тиску у фронті ударної хвилі (ΔРф) осередок ураження (ОУ) умовно ділиться на зони: повних, сильних, середніх і слабких руйнувань.

Зона повних руйнувань має на межі надмірний тиск у фронті ударної хвилі 50 кПа (0,5 кг.с/см²⁾ і характеризується: масовими безповоротними втратами серед незахищених робочих і службовців; повним руйнуванням будівель і споруд; руйнуванням і пошкодженням КЕС, а також сховищ цивільного захисту; утворенням суцільних завалів. Площа зони складає 15% від всієї площі осередку ураження.

У зоні повних руйнувань рятувальні і інші невідкладні роботи (РіІНР) проводяться в дуже складних умовах і включають розчищення суцільних завалів і порятунок тих, що переховуються, із завалених сховищ, в першу чергу подачу повітря в сховища, в яких порушена система фільтровентиляції.

Зона сильних руйнувань з надмірним тиском у фронті ударної хвилі від 50 до 30 кПа (від 0,5 до 0,3 кг.с/см²⁾ характеризується масовими втратами (до 90%) серед незахищених робочих і службовців; повним і сильним руйнуванням будівель і споруд; пошкодженням комунально-енергетичних мереж (КЕМ); утворенням місцевих і суцільних завалів; збереженням сховищ і більшості протирадіаційних сховищ (ПРС) підвального типа. Площа зони складає 10% від всієї площі ОУ.

Основні РіІНР в цій зоні – розчищення завалів, гасіння пожеж, порятунок людей із завалених сховищ і ПРС, а також із зруйнованих будівель, що горять.

Зона середніх руйнувань з надмірним тиском у фронті ударної хвилі від 30 до 20 кПа (0,3 до 0,2 кг.с/см²2⁾ характеризується: втратами серед незахищених робочих і службовців (до 20%); середнім і сильним руйнуванням будівель і споруд; утворення місцевих і осередкових завалів, суцільних пожеж; збереженням КЕМ, сховищ і більшої частини ПРС. Площа зони складає 15% від всієї площі ОУ.

В основному рятувальними роботами в цій зоні є: гасіння пожеж, порятунок людей з-під завалів, зруйнованих будівель, що горять.

Зона слабких руйнувань з надмірним тиском у фронті ударної хвилі від 20 до 10 кПа (0,2 до 0,1 кг.с/см²⁾ характеризується слабкими і середніми руйнуваннями будівель і споруд. Площа зони складає 60% від всієї площі ОУ.

Основні рятувальні роботи в цій зоні – це гасіння пожеж і порятунок людей з частково зруйнованих будівель, що горять.

Осередок ядерного ураження характеризується складною пожежною обстановкою.

У осередкуі виділяються три основні зони пожеж: зона окремих пожеж, зона суцільних пожеж і зона пожеж в завалах.

Зона окремих пожеж характеризується такими світловими імпульсами:

на зовнішній межі 100-200 кДж/м², на внутрішній - 400-600 кДж/м² залежно від потужності ЯВ (нижні межі відповідають потужності до 100 кТ, верхні - 1000 кТ і більш); охоплює район, в якому пожежі виникають в окремих будівлях і спорудах, цей район займає частину території зони слабких руйнувань і виходить за її межі.

У цій зоні є можливість швидкої організації гасіння загорянь і пожеж.

Зона суцільних пожеж характеризується світловим імпульсом 400-600 кДж/м² і більш; охоплює територію, де під впливом світлового імпульсу виникають пожежі більш ніж в 50% будівель і споруд, і протягом 1-2 г. вогонь розповсюджується на переважну більшість будівель, розташованих в даному районі, і утворюється суцільна пожежа, при якій вогнем охоплено більше 90% будівель. Зона охоплює велику частину території зони сильних руйнувань, всю зону середніх руйнувань і частину зони слабких руйнувань осередку ураження.

У зоні суцільної пожежі не можливий прохід або знаходження невоєнізованих формувань цивільного захисту без проведення спеціальних протипожежних заходів щодо локалізації або гасіння пожеж. Пожежна обстановка в зоні, головним чином, залежатиме від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, категорії пожежної небезпеки виробництва, а також щільності забудови.

У зоні суцільної пожежі можливо виникнення вогненного шторму – це особливий вид суцільної пожежі на значній території (1,5-2 км²). Стовп вогню піднімається на висоту 5 км, виникає ураганний вітер, направлений до центру пожежі.

Зона пожеж в завалах розповсюджується на територію частини зони сильних і всієї зони повних руйнувань осередку ураження. Для цієї зони характерний сильне задимлення і тривале горіння в завалах, інтенсивне виділення продуктів неповного згорання і токсичних речовин.

У зонах задимлення виникає небезпека отруєння людей, що як знаходяться в захисних спорудах, так і беруть участь в РіІНР на території об'єктів і житлових кварталів. Причиною загибелі людей може бути загальне підвищення температури диму. Вдихання продуктів згорання, нагрітих до 60°С, навіть при вельми невеликому змісті окислу вуглецю, як правило, приводить до смертельного результату.

Можлива пожежна обстановка в районах міської і виробничої забудови більшою мірою залежатиме від вогнестійкості будівель, категорії пожежної небезпеки виробництва, щільності забудови, а також ступеня руйнувань.