- •1. Якість та ефективність інформаційної системи
- •2. Процес проектування інформаційної системи Сутність процесу проектування, його стадії та етапи
- •3. Права та обов’язки замовника та розробника
- •4. Учасники процесу проектування
- •5. Трудомісткість етапів проектування
- •6. Методи проектування інформаційних систем
- •7. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація
- •8. Методи і моделі прийняття проектних рішень
- •9. Поняття надійності керуючої системи
- •10. Аналіз якості керуючої системи в часі
- •11. Функція надійності керуючої системи
- •12. Фактори, що впливають на надійність
- •13. Визначення надійності роботи виконавця
- •14. Вплив структури системи на її надійність
- •15. Вплив асу на надійність і ефективність інформаційної системи
- •16. Методи оптимізації інформаційних мереж
- •17. Цільові функції оптимізації
- •18. Типові задачі оптимізації
- •19. Критерії й обмеження в задачах оптимізації іс
- •20. Основні задачі оптимізації іс
- •21. Неаналітичні методи оптимізації
- •22. Евристичні методи оптимізації
- •23. Методика оцінки ефективності іс
- •24. Методи оцінки ефективності it-інвестицій
- •Метод чистої теперішньої вартості
- •Метод внутрішньої ставки доходу
- •Метод індексу прибутковості
- •Метод періоду окупності
- •Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестиції
- •Вартісна оцінка результатів впровадження інформаційної системи
- •Витрати на автоматизовану обробку інформації розраховуються
- •Розрахунок вартості програмної продукції іс
- •25. Оцінка ефективності інформаційних технологій в маркетинговій діяльності підприємства Використання концепції життєвого циклу клієнта при оцінці ефективності прогресивних технологій
- •2.2.2. Ефективність нових рішень в маркетинговій діяльності.
- •2.2.3 Основні коефіцієнти визначення ефективності впроваджених технологій.
- •26. Моделювання системи маркетингу
- •2.4.1 Блок-схеми імітаційної моделі й алгоритм взаємодії е лементів маркетингової системи
- •3. Маркетингове середовище.
- •27. Ефективність інформаційних систем в різних галузях діяльності Ефективність банківської інформаційної системи
- •Автоматизована система фінансових розрахунків
- •Ефективність інформаційної системи в статистиці
- •Ефективність інформаційної системи в податковій сфері
- •Перелік основних завдань дпа
- •Платник
- •3. Інформаційне забезпечення
- •Література
2.2.3 Основні коефіцієнти визначення ефективності впроваджених технологій.
Володіння сучасною системою є досить істотною статтею витрат компанії, і користь від цих витрат повинна бути ретельно розрахована і проаналізована. Для розрахунку ефективності застосовуються такі коефіцієнти, як:
-
Сукупна вартість володіння (ТСО)
-
Показник повернення інвестицій (ROI)
-
Аналіз ефективності витрат (cost-benefits analysis)
Ці коефіцієнти не є незалежними - показниками повернення інвестицій і ефективності витрат, розраховуються на основі сукупної вартості володіння системою. При цьому, сам розрахунок сукупної вартості володіння, без порівняння решти параметрів, не може дати уявлення про доцільність використання системи: чим
більше користувачів працюють в єдиній системі і складніший бізнес процеси, які лежать в основі системи, тим вище буде сукупна вартість володіння, але і користь від подібної системи буде незаперечне вищим.
Залежно від внутрішніх корпоративних вимог компанія може вибирати свої показники ефективності. Система повинна бути налаштована на досягнення стратегічних і тактичних цілей організації. Якщо компанії при впровадженні CRM-системи, ігнорують корпоративну стратегію і розглядають її використання як технологію реалізації виключно тактичних задач, то, не дивлячись на безперечні одержані переваги, принципових поліпшень в бізнесі компанії може і не наступити. У 1994 році були опубліковані дані, які переконливо довели, що явної залежності між інвестиціями в інформаційні технології і прибутком фактично не існує. В результаті був вироблений новий підхід до оцінки ефективності інформаційних технологій: з одного боку, необхідно підраховувати так звану "вартість володіння", підтримку устаткування і програмного забезпечення, що становить інформаційну систему компанії, а з другого боку, визначати, наскільки використовування цієї інформаційної системи підвищує продуктивність праці. Оцінка ефективності інформаційних технологій – це інструмент, що дозволяє дотримувати розумний баланс між витратами і продуктивністю. Є ще одна дилема, пов'язана з інвестуванням в IT: важливо зрозуміти, що ефективніше - вкладати засоби в рішення короткострокових задач або орієнтуватися на майбутнє? Першим напрямом в оцінці ефективності інформаційних технологій оцінка ІТ - бюджету. Наступний напрям - це побудова ефективних відносин між співробітниками компанії і IT-департаментом. Для цього необхідно класифікувати всіх користувачів і виробити найбільш оптимальний підхід до роботи з кожною групою. Третій напрям - це вибудовування правильних відносин між ІТ – департаментом і бізнес-середовищем компанії. Проблема полягає в тому, щоб дати фахівцю інструмент для спілкування з керівництвом на фінансовій мові. У технологіях оцінки і зниження ТСО (Total cost of ownership - сукупної вартості володіння), в системі регулярного обліку і аналізу фінансово-економічних показників корпоративної інформаційної системи консультанти враховують досвід не тільки всесвітньо відомих компаній, але і конкретні особливості організації і експлуатації 1C . Це дозволяє фахівцям компанії успішно реалізовувати проекти по оптимізації ІТ - бюджету зниженню впливу кінцевого користувача на працездатність 1C, підвищенню продуктивності роботи співробітників за рахунок зниження тимчасових і матеріальних витрат на незаплановані простої, виявлення "вузьких місць" у взаємостосунках між інформаційною системою, кінцевим користувачем і службою підтримки і розвитку. Щоб успішно діяти на ринку, крім оптимізації бізнес-процесів, які вже були розглянуті, компанії необхідно систематично і цілеспрямовано будувати відносини з ринком - тобто налагоджувати систему маркетингових комунікацій. Сукупна вартість володіння (ССВ), Total Cost of Ownership (TCO). Методика підрахунку ССВ є двовимірною моделлю (матрицею), заснованою на отриманні і аналізі інформації про бюджет на інформаційні технології конкретного підприємства. Основною метою підрахунку вартості володіння, окрім виявлення надмірної статі ви тати, є оцінка можливості повернення вкладених в інформаційні технології засобів - чого, окрім чисто дозвільної цікавості, використовуються дані, одержані в результаті підрахунку? Для аналізу привабливості інформаційних технологій, як об'єкту для інвестицій. І просто для оцінки однієї із статі корпоративних витрат. Але підрахунок ССВ показує тільки витратну, але зовсім не прибуткову частину.
Для розрахунку ефективності використовування майбутньої системи необхідно з великою скрупульозністю оцінити майбутні витрати протягом всього терміну життя системи. Життєвий цикл системи можна умовно розділити на 6 етапів:
-
Вибір
-
Придбання
-
Упровадження
-
Експлуатація
-
Поліпшення
-
Заміна на нову систему
Спробуємо систематизувати виникаючі витрати на кожному з етапів життя системи в наступних розрізах:
-
Устаткування
-
Системне ПО
-
Прикладне ПО
-
Зовнішній консалтинг - послуги зовнішніх консультантів
-
Внутрішня робота - зарплата співробітників, зайнятих упровадженням підтримкою CRM системи
6. Загальновиробничі витрати, асоційовані з CRM системою повернення від інвестицій в систему залежить від можливостей компанії працювати краще з новими бізнес - процесами, а затрати на впровадження необхідно планувати та розраховувати.
Затрати по розробці програмного забезпечення автоматизації роботи відділів маркетингу підприємства „ЕЛСІС":
-
заробітна плата програміста;
-
затрати на влаштування робочого місця програміста(комп'ютер, меблі, знос за період використання );
-
використання ліцензованих програм;
-
затрати на систему зв'язку;
-
матеріали;
Оскільки підприємство вирішило впроваджувати програму власними силами то ряд затратних статей було скорочено, що сприяє більш швидкому поверненню – інвестованих коштів. Таблиця 5
Та при розгляді вище вказаних затратних статей не враховано людського фактору. Який проявляється на стадії впровадження нових технологій, при цьому весь персонал автоматизованих відділів приймає участь у впровадженні, та оплата їх роботи не враховується. Фактично для спрощення ССА беруться лише прямі затрати, вплив яких є фактичним і зазначені в первинних документах підприємства.