14. Вплив структури системи на її надійність

Удосконалювання структури керуючої системи безпосередньо впливає на зміну величини _і, розглянутої нами вище. Крім того, структура керуючої системи визначає надійність структурного підрозділу і всієї системи в цілому. Можна в порядку першого наближення думати, що прямого впливу на структуру автоматизація керування не робить. Г. X. Попов, аналізуючи фактори, що впливають на структуру керуючої системи, відзначає [38], що «визнаючи роль впливу АСУ на структуру керування, потрібно технічний фактор розглядати тільки як коригувальний». До подібних же висновків приходить В. Г. Вишняков [6], затверджуючи, що «виділення ряду рутинних операцій, що підлягають обробці на ЕОМ, не змінює змісту й характеру функцій структурних підрозділів, а отже, не може виступати вирішальним фактором, що модифікує організаційну структуру».

І все-таки було б неправильно цілком приймати ці твердження як правомірні. Автоматизація керування будівельним виробництвом здійснюється далеко не однаково в умовах різних структур керуючих систем. АСУ повинні бути орієнтовані на досконалу й пристосовану для їхнього впровадження структуру керуючої системи. Можна уявити, що загальна методика удосконалювання системи повинна включати аналіз існуючих організаційних форм, розробку системи економічних принципів діяльності системи, створення відповідної структури й автоматизацію процесів керування [39].

Кваліфікація первинних елементів керуючої системи (виконавець, керівник) впливає на якість процесу керування найбільш істотно, про що говорить кількісна оцінка показника ( = 0,238 > ( =0,1÷0,227 > = 0,1 ÷ 0,223 > = 0,1 ÷ 0,198 > = 0,116).

Розгляд цього питання включає два аспекти. З одного боку, більш складна робота вимагає додатки визначених знань, навичок (накопичення визначеної кількості постійної інформації), з іншого боку - наявності кваліфікації. Невиконання першої умови впливає на якість процесу керування, невиконання другого — на продуктивність праці виконавця. Обидва ці аспекти мають на увазі безпосередній вплив на показник автоматизації керування.

Дійсно, автоматизоване рішення будь-якої задачі, в основі якого лежить формалізація процесу, приводить до того, що можливості, здатності виконавців (їхня кваліфікація) як би зрівнюються. Будь-який з виконавців при наявності алгоритму, реалізованого ЕОМ, прийме рішення з однаковим ступенем оптимізації, тобто одержить однаковий рівень якості прийнятого рішення. З іншого боку, так як джерелом інформації для ухвалення рішення в умовах АСУ будуть дані ЕОМ (результати рішення задач інших підсистем), що накопичуються по ходу функціонування системи, то взаємодія виконавця (керівника) із постачальником інформації (ЕОМ) дозволить теоретично одержати клас складності розв'язуваних задач для усіх виконавців рівним нулеві, надійність керуючої системи — максимальної.

15. Вплив асу на надійність і ефективність інформаційної системи

У той же час створення й упровадження АСУ припускає появу в керуючій системі нових категорій працівників, що експлуатують автоматизовану систему, і відповідне підвищення кваліфікації існуючих кадрів.

Наявність своєчасної умовно-постійної інформації про стан об'єкта керування визначається швидкодією й надійністю засобів зв'язку. Аналізуючи ефективність і практику експлуатації існуючих АСУ, можна відзначити, що сучасні засоби зв'язку між суб'єктом і об'єктом керування є обов'язковою і невід'ємною частиною будь-якої автоматизованої системи керування. Якість функціонування зворотного зв'язку в будь-якій системі керування в першу чергу залежить від якості й надійності засобів зв'язку. Величина знаходиться в зворотно пропорційній залежності від параметрів зв'язку і, отже, безпосередньо визначається автоматизацією процесів керування, тому що зв'язок - складена частина АСУС.

На швидкість роботи виконавця (керівника) як вихідного елемента керуючої системи впливає безліч факторів, однак, як вже зазначалося, формалізація процесів керування виробництвом дозволяє нівелювати здатності всіх елементів щодо можливостей ухвалення оптимального рішення. Швидкість переробки інформації при її повному й своєчасному надходженні залежить від ряду інших специфічних властивостей людських елементів. До таких понять варто віднести в основному психологічні особливості людини (характер, уміння зосередитися, умови роботи, психологічну сумісність з учасниками колективного вироблення рішення і т.п.). Саме цим пояснюється великі інтервали величини = 0,1 ÷ 0,223 , отриманої експертним шляхом.

Автоматизація процесів керування дозволяє зменшити ступінь впливу суб'єктивних факторів при виробленні рішенні, не говорячи вже про значний ріст продуктивності управлінської праці. При цьому автоматизація тут безпосередньо впливає подвійно: з одного боку, веде до зниження показника виконавця, з іншого боку - до зменшення реального часу t, необхідного на вироблення рішення. Звідси випливає, що на даний фактор підвищення якості процесу керування автоматизація безпосередньо впливає.

Швидкість передачі інформації об'єктові керування впливає на якість процесу керування досить значно ( = 0,1 ÷ 0,198). Даний етап як би завершує одиничний цикл процесу керування, але це ще не означає, що вироблене управлінське рішення однозначне буде реалізовано об'єктом керування, тому що його реалізація залежить ще і від інших факторів, у першу чергу економічних.

Можна, у першому наближенні, обмежитися представленням про те, що величина показника залежить лише від якості і надійності засобів зв'язку керуючої системи з об'єктом керування, а виходить, безпосередньо зв'язана з автоматизацією керування так само, як це було з показником . Таким чином, аналіз впливу автоматизації на фактори підвищення якості процесу керування будівельним виробництвом дозволяє зробити висновок про те, що розробка, впровадження й функціонування АСУ вимагають комплексного розгляду у взаємозв'язку й взаємозумовленості соціально-економічних, організаційно-технічних і психологічних сторін процесу керування.

Великий вплив має АСУ на процес ухвалення рішення як основу функціонування керуючої системи. З'являється можливість одержати нові види інформації для вироблення перспективних і поточних рішень, скоротити час її одержання, підвищити точність і швидкість її обробки.

Усе це сприяє підвищенню якості прийнятих рішень і скорочує час на їхню підготовку й прийняття, зменшує вплив суб'єктивного фактора, що, у свою чергу, забезпечує підвищення надійності керуючої системи.

АСУ дозволяє керівникові звільнитися від багатьох поточних питань і більше часу приділяти рішенню принципових, перспективних задач. АСУ упорядковує організацію потоків інформації, систему її збору, збереження, передачі й обробки, усуває дубльовану і зайву інформацію. Найбільш повний вплив АСУ виявляється в створенні й упорядкуванні масивів постійної інформації про матеріальні, трудові і фінансові ресурси, про продукцію, а також у створенні інтегрованої системи інформації. АСУ безпосередньо впливає на рівень формалізації процесів керування й збільшення використання математичних методів і моделювання, що підвищують ступінь оптимальності рішень. Математична інтерпретація процесів керування дозволяє не тільки більш змістовно викласти якісну природу цих процесів, але і знайти їхні кількісні характеристики. Це, у свою чергу, поглиблює й прискорює процес керування.

При впровадженні АСУ практичне значення має виховна сторона справи: вона дисциплінує, зміцнює почуття відповідальності працівників керуючої системи. Механізація й автоматизація інженерно-управлінської праці знищує багато перешкод між різними службами в процесі обліку, планування й ін.

Застосування ЕОМ як складової частини АСУ неминуче приводить до нагромадження в обчислювальному центрі різних нормативних, звітних і інших даних, на основі яких здійснюються розрахунки для всіх економічних, технічних і адміністративних служб керуючої системи. Таким чином, аналіз впливу автоматизації на якість процесів керування, що обумовлює зростання надійності керуючої системи, дозволяє виділити наступні прояви цього впливу:

- визначені організаційні зміни в структурі керуючої системи;

- підвищення рівня формалізації процесу керування виробництва;

- збільшення швидкості роботи керуючих систем, що впливає на швидкість будівельного виробництва;

- збільшення швидкості обміну інформацією керуючої системи й об'єкта керування;

- збільшення ємності накопичення інформації як специфічного виробничого ресурсу;

- забезпечення великої відповідності між кваліфікацією керуючих працівників і змістом їхньої праці й ін.