Метод індексу прибутковості

Цей метод є по суті слідством методу чистої теперішньої вартості. Індекс рентабельності (PI) розраховується по формулі

або, якщо передбачаються не одноразові вкладення

(2.3.1)

Очевидно, що якщо: Р1 > 1, то проект слід прийняти;

Р1 < 1, то проект слід відкинути;

Р1 = 1, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, якщо вони мають зразково однакові значення NPV. або при комплектуванні портфеля інвестицій з максимальним сумарним значенням NPV.

Метод періоду окупності

Цей метод - один з найпростіших і широко поширений в світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової впорядкованості грошових надходжень. Алгоритм розрахунку терміну окупності (PP) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо дохід розподілений по роках рівномірно, то термін окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При отриманні дробового числа воно округляється у бік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника PP має вигляд

PP=n, при якому. (2.4.1)

Деякі фахівці при розрахунку показника PP все ж таки рекомендують враховувати часовий аспект. В цьому випадку враховуються грошові потоки, дисконтовані по показнику "ціна" авансованого капіталу, тоді наближено значення періоду окупності можна знаходити за наступною формулою :

(2.4.3)

Показник терміну окупності інвестиції дуже простий в розрахунках. Разом з тим, він має ряд недоліків, які необхідно враховувати в аналізі.

По-перше, він не враховує вплив доходів останніх періодів. По-друге, оскільки цей метод заснований на недисконтованих оцінках, він не робить відмінності між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, по різних розподілах їх по роках. По-третє, даний метод не володіє властивістю адитивності.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестиції

Цей метод має дві характерні риси: по-перше, він не припускає дисконтування показників доходу; по-друге, дохід характеризується показником чистого прибутку PN (балансовий прибуток за мінусом відрахувань до бюджету). Алгоритм розрахунку виключно простий, що і зумовлює широке використовування цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується розподілом середньорічного прибутку PN на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться у відсотках). Середня величина інвестиції знаходиться розподілом початкової суми капітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості (RV), то її оцінка повинна бути виключена

. (2.5.1)

Обчислений показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, що розраховується розподілом загального чистого прибутку підприємства на загальну суму коштів, авансованих в його діяльність (підсумок середнього балансу-нетто).

Кожен із перерахованих методів оцінки ефективності має свої переваги та недоліки, а також межі застосування. Висновок: жодна з перерахованих методик не може бути прийнята як універсальна.