1. Яким повинен бути юрист як особистість, як людина?

Юридична деонтологія, намагаючись відповісти на це питання, акцентує увагу на необхідності розвитку таких особистісних якостей як відповідальність, чесність, принциповість, пунктуальність та ін. Для юриста велике значення має вольова ознака – він повинен бути сильною особистістю, переборювати несприятливі обставини та негативні впливи зовні. Багатьом юристам, які працюють в системі правоохоронних органів, доводиться навчитися стійко сприймати і переносити людський біль, емоційні зриви і потрясіння, не піддаватися так званій «професійній деформації».

2. Що повинен знати юрист?

Намагаючись відповісти на це питання, курс юридичної деонтології розглядає витоки та етапи становлення юридичної освіти, основні компоненти навчального плану за фахом. Успішна професійна діяльність правознавця не може здійснюватися без належного засвоєння значного масиву знань, що стосуються сутності й форми різноманітних правових норм, відносин, процесів. Ці знання отримуються протягом усього навчання студента на факультеті.

Вказана дисципліна дає основні стратегічні орієнтири в галузі юридичної освіти, показує джерела й етапи вітчизняної юридичної освіти, знайомить студента із світовими традиціями навчання юриспруденції. Крім того, вона дає можливість краще розібратися в структурі й змісті навчального плану спеціальності «Правознавство».

3. Які цінності та ідеали повинен вміти захищати юрист?

Курс юридичної деонтології орієнтує студента на те, що юрист зобов'язаний керуватися у своїй діяльності певними переконаннями й установками, в числі яких загальнолюдські ідеали, національні святині, певні корпоративні цінності. Ці цінності – абстрактні категорії, але, перш за все, певні норми, ідеї і процедури, що реалізуються саме в повсякденній діяльності правознавця – незалежно від того, де саме і ким він працює. Пріоритетними для юриста є ті ідеали і цінності, які суспільство в даний момент вважає найбільш важливими і необхідними для забезпечення прав і свободи людини.

4. Що повинен вміти юрист?

Юридична деонтологія покликана створити у студента оптимальний образ юриста, який володіє різноманітними прийомами ефективного спілкування (комунікативна компетентність) і всебічними професійними знаннями і навичками (власна професійна компетентність юриста). Адже саме діяльність на практиці - головне призначення юриста. Якщо практика - це критерій істини, то для юриста практика - єдина форма і спосіб встановлення істини, відстоювання та захисту її. Студент має змогу підготувати себе до складної і напруженої роботи. Тому юрист повинен не просто вміти працювати зі знанням справи, а й брати на себе повноту відповідальності, бути готовим до того, що саме його, юриста, слово буде останнім і вирішальним у виявленні істини, відстоюванні верховенства права та справедливості.

Семінарські заняття виступають найважливішою ланкою навчального процесу з вивчення юридичної деонтології. На семінарських заняттях відбувається безпосередній контакт викладача та студента. Семінарські заняття починаються проведенням «нульового» контролю, що припускає з’ясування вихідних знань студентів в області юридичної деонтології. Основне завдання семінарських занять – обговорення теоретичних питань, наукових проблем, пошуку пропозицій і рекомендацій, оволодіння юридичною мовою, а також поглиблення та закріплення знань, отриманих студентами на лекціях. Семінарські заняття виступають перевіркою правильності розуміння розглянутих питань, їх постановки, обґрунтування та рішення.

Підготовка до семінарських занять складається з наступних етапів:

1. активна робота студентів на лекційних заняттях;

2. самостійна робота з вивчення літератури та нормативно-правових актів;

3. аналітичне осмислення зв’язку теоретичних знань з юридичною практикою.

Готуватися до семінарських занять необхідно завчасно, самостійну підготовку варто починати з ознайомлення з темою і планом майбутнього семінарського заняття, переліком літератури. Вивчення матеріалу доцільно починати з ознайомлення з конспектом лекції з даної теми, після цього рекомендується прочитати рекомендовану літературу та ознайомитися з відповідними нормативно-правовими актами.

Виступаючи на семінарі, студент може користуватися текстом підготовленої відповіді. «Притягнутість» до тексту свідчить про недостатню підготовку студента до заняття, тому «вільний» виступ у вигляді «живої» мови показує глибину знань та володіння матеріалом.

На кожному семінарському занятті викладач підводить підсумки (оглядовий аналіз виступів, виправлення допущених помилок та ін.).