Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) для студентів заочної форми навчання:

- виконання домашнього письмового завдання – контрольної роботи – 10, 0 балів

- самостійне опрацювання у вигляді конспекту переліку питань по дисципліні – 80,0 балів

- підготовка резензії на одне з видань зі списку рекомендованої літератури до семінарських занять – 10 балів.

Переведення даних 100 бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу ЕСTS і здійснється за умовами, затвердженими в ухвалі Вченої ради «Про нову редакцію Порядку оцінювання знань студентів» від 28.05.2009 р.

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90 -100	5 (відмінно)	А
80 -89	4 (добре)	B
70 -79		С
66-69	3 (задовільно)	D
60-65		Е
21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
0-20	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивчення дисципліни	F

4. Завдання поточного контролю знань студентів заочної форми навчання Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з дисципліни

1. В.Вільсон як політик і дипломат (політичний портрет).

2. Ф.Д.Рузвельт як політик і дипломат (політичний портрет).

3.У.Черчіль як політик і дипломат (політичний портрет).

4.Ш. де Голь як політик і дипломат (політичний портрет).

5.Політичний портрет будь-якого відомого представника світової дипломатії XX століття.

6. Зовнішня політика США у 1920-1930-ті рр.

7.Зовнішня політика Великої Британії у 1920-1930-тірр.

8.Зовнішня політика Франції у 1920-1930-ті рр.

9. Зовнішня політика Німеччини у 1920-1930-ті рр.

10 Зовнішня політика Японії у 1920-1930-ті рр.

11. Ліга Націй як міжнародна організація: історичний аналіз діяльності.

12. Дипломатія великих держав (СРСР, США, Великої Британії) в період II світової війни.

13. Проблеми формування і діяльності антигітлерівської коаліції в роки II світової війни.

14. Історія підготовки, проведення, значення рішень Тегеранської 1943 р. союзницької конференції.

15. Історія підготовки, проведення, значення рішень Ялтинської 1945 р союзницької конференції.

16. Історія підготовки, проведення, значення рішень Потсдамської, 1945 р. союзницької конференції.

17. ООН: історія формування і діяльності.

18. ООН в сучасній системі міжнародних організацій: проблеми функціонування.

19. «Холодна війна» як чинник міжнародних відносин після II світової війни.

20. Доктринальне забезпечення зовнішньої політики США після II світової війни (політика стримування комунізму).

21. Утворення держави Ізраїль і дипломатія великих держав.

22. Ближньосхідна проблема в системі міжнародних відносин після II світової війни.

23. Війна в Кореї (1950-1953 рр.) і дипломатія великих держав.

24. Карибська криза: її передумови та наслідки для системи міжнародних відносин 1960-1970-х рр.

25. Війна у В'єтнамі та дипломатія великих держав.

26. Рух неприєднання: історія виникнення, роль в системі міжнародних відносин 1960-1980-х рр.

27. Радянсько-американські відносини, їх роль у формуванні політики розрядки у 1970-ті рр.

28. Східноєвропейська політика В.Брандта, її роль у формуванні політики розрядки у 1970-ті рр.

29. Загальноєвропейська нарада в Гельсінкі: її підготовка, проведення, вплив на систему міжнародних відносин 1970-1980-х рр.

30. Афганістан в дипломатії великих держав 1970-1990-х рр.

31. Радянсько-американські відносини др. пол. 1980-х - початку 1990-х рр.

32. НАТО: історія формування і діяльності, роль в сучасній системі міжнародних відносин.

33. Югославія 1990-х і дипломатія великих держав.

34. Міжнародний тероризм на межі ХХ-ХХІ століть та проблеми боротьби з ним.

35. Зовнішньополітична доктрина Росії на межі ХХ-ХХІ століть.

36. Зовнішньополітичні орієнтири незалежної України на межі ХХ-ХХІ століть.

37. Україна в системі національних інтересів США.

38. Проблеми сучасної європейської і світової безпеки.

39. Проблеми сучасної міжнародної безпеки. Роль і можливості в підтримці міжнародного миру: ООН, НАТО, ОБСЄ ОДКБ

40. Підходи західноєвропейських країн до проблем безпеки сучасного світу. СЕПБО.

42. Провідні напрямки зовнішньої політики США на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

43. Доктрина Дж.Буша-молодшого: її сутність і наслідки в системі міжнародних відносин початку 2000-х рр.

44. Війна США в Іраку: причини і наслідки.

45. Особливості зовнішньополітичного курсу за часи адміністрації Б.Обами.

45. Зовнішньополітичний курс сучасного Китаю.

46. Характер і напрямки російсько-американських відносин на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

47. Українсько-російські відносини: їх стан та перспективи розвитку.

48. Українсько-американські відносини: стан та перспективи розвитку.

49. Проблема євроатлантичних орієнтирів України.

50. Газова проблема в системі міжнародних відносин європейських країн.

Перелік завдань для поточного (модульного) контролю знань студентів

заочної форми навчання

Завдання 1.

1. Особливості міжнародних відносин останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.. Формування воєнно-політичних блоків. Локальні конфлікти країн Європи.

2. Загальні тенденції розвитку міжнародних відносин у 1930-ті рр. Хроніка подій.

3. Розкол Німеччини та Європи. Утворення воєнно-політичних блоків. Перетворення «холодної війни» у домінуючий фактор світової політики.

Завдання 2.

1. Антивоєнні рухи напередодні війни.

2. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині. Зовнішньополітична програма та дипломатія нацизму.

3. Війна в Кореї 1950-1953 рр. і політика великих держав.

Завдання 3.

1. Початок Першої світової війни. Загарбницькі плани воюючих блоків у війні.

2. Утворення блоку агресивних держав. Вісь: Берлін - Рим - Токіо. Політика умиротворення агресора.

3. Локальні конфлікти у світі після Другої світової війни. Карибська криза та її наслідки.

Завдання 4.

1. Специфіка та провідні напрями зовнішньої політики країн Антанти і Троїстого Союзу в умовах Першої світової війни.

2. Воєнна агресія Італії, Німеччини та Японії в 1935 – 1937 рр., позиція великих держав.

3. Передумови кризи колоніалізму. Початок деколонізації, її етапи та результати. ООН і боротьба проти колоніалізму.

Завдання 5.

1. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.

2. Громадянська війна й воєнна інтервенція Італії та Німеччини в Іспанії. Позиція великих держав.

3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки. Формування руху неприєднання, його роль у боротьбі демократичних сил за мир у повоєнні роки.

Завдання 6.

1. Приєднання Туреччини до країн австро-німецького блоку. Наслідки даної події для подальшого ходу Першої світової війни.

2. Американський нейтралітет: його вплив на міжнародні відносини 1930-х рр.

3. . Війна у В’єтнамі і політика великих держав.

Завдання 7.

1. 7. Боротьба ворогуючих блоків за союзників на Балканах в період Першої світової війни.

2. Мюнхенська, конференція західних держав. Її передумови та наслідки для міжнародних відносин у Європі.

3. Радянсько-американські відносини першої половини 1970-х рр. , їх роль у становленні політики розрядки.

Завдання 8.

1. Вступ Італії у Першу світову війну.

2. Передвоєнна політична криза в Європі (1939 р.): зусилля щодо її розв’язання.

3. «Нова східна політика» В.Брандта, її вплив на відносну стабілізацію у Європі протягом 1970-х рр.

Завдання 9.

1. Причини та обставини вступу у Першу світову війну США.

2. Англо-франко-радянські переговори в Москві (1939 р.).

3. Розрядка міжнародної напруженості першої половини 1970-х років. Гельсінкський процес. Заключний акт НБСЄ 1975 р., його зміст та міжнародне значення.

Завдання 10.

1. Дипломатичні позиції воюючих держав у 1916-1917 рр.

2. Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх сучасні оцінки.

3. Міжнародні відносини 1970-х – першої половині 1980-х рр.: від політики розрядки до посилення конфронтації протилежних систем.

Завдання 11.

1. Політика Японії в умовах Першої світової війни. Відношення до неї країн Антанти і Троїстого Союзу.

2. Напад Німеччини на Польщу і реакція західних держав. «Дивна війна в Європі».

3. Причини загострення міжнародної напруженості наприкінці 1970-х – початку 1980-х рр. Вторгнення радянських військ в Афганістан та його наслідки

Завдання 12.

1. Лютнева 1917 р. революція в Росії і дипломатія країн Антанти в умовах війни.

2. Проблема возз’єднання українських земель в системі міжнародних відносин початкового етапу війни.

3. Тенденції міжнародних відносин в умовах перебудови в СРСР.

Завдання 13.

1. Сепаратний вихід Росії з Першої світової війни.

2. Радянсько-фінська війна. Наслідки цих подій для міжнародного становища СРСР.

3. «Нове політичне мислення» М. Горбачова: його суть і політичне спрямування.

.

Завдання 14.

1. Дипломатія воюючих країн наприкінці Першої світової війни.

2. Політика СРСР щодо країн Прибалтики. Сучасні правові оцінки приєднання прибалтійських країн до СРСР..

3. Демократичні революції у країнах Східної Європи 1989 – 1990 рр. та їх вплив на міжнародні відносини кінця 1980-х – початку 1990-х рр.

Завдання 15.

1. 14 пунктів В.Вільсона. Роль цього документу у дипломатичних відносинах держав наприкінці війни

2. Політичні та геостратегічні обставини вступу США у Другу світову війну.

3. Загальні тенденції міжнародних відносин в постбіполярний період.

Завдання 16.

1. Дипломатична і воєнна поразка Німеччини і її союзників у Першій світовій війні.

2. Проблема ленд-лізу і характер її розв’язання в роки Другої світової війни.

3. Європа в системі міжнародних відносин 1990-х – початку 2000-х рр

Завдання 17.

1. Геополітичні зміни в світі після Першої світової війни. Система міжнародних відносин і нова розстановка політичних сил.

2. Передумови і процес формування антигітлерівської коаліції.

3 Провідні напрямки зовнішньої політики США на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

Завдання 18.

1. Паризька мирна конференція. Версальська система мирних договорів.

2. Проблема другого фронту в міжсоюзницьких відносинах під час Другої світової війни.

3.Доктрина Дж.Буша-молодшого: її сутність і наслідки в системі міжнародних відносин початку 2000-х рр.

Завдання 19.

1. Російське і українське питання на Паризькій мирній конференції.

2. Союзницькі відносини по лінії Велика Британія – США в умовах Другої світової війни.

3. Війна США в Іраку: причини і наслідки.

Завдання 20.

1. Створення Ліги Націй. Мандатна система.

2. Тегеранська 1943 р. конференція країн-союзників. Проблема відкриття другого фронту.

3. Проблеми сучасної міжнародної безпеки. Роль і можливості в підтримці міжнародного миру: ООН, НАТО, ОБСЄ ОДКБ

Завдання 21.

1. Вашингтонська конференція та її рішення.

2. Кримська 1945 р. конференція і її рішення.

3. Підходи західноєвропейських країн до проблем безпеки сучасного світу. СЕПБО.

Завдання 22.

1. Трансформація Версальсько-Вашингтонської системи протягом 1920-х рр. План Дауеса. План Юнга.

2. Конференція в Сан-Франциско. Прийняття статуту ООН

3. Міжнародний тероризм, причини активізації, характер, перспективи стримування в умовах постбіполярного світу.

Завдання 23.

1. Локальні міжнародні конфлікти в Європі в 1920-ті рр.

2. Потсдамська 1945 р. конференція і закінчення II світової війни.

3. Зовнішньополітичний курс сучасного Китаю.

Завдання 24.

1. Загальні оцінки Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів.

2. Міжнародна діяльність України наприкінці та по закінченні Другої світової війни. Україна як фундатор ООН.

3. Характер і напрямки російсько-американських відносин на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

Завдання 25.

1. Дипломатія буржуазного пацифізму: суть, тенденції ствердження в міжнародній діяльності західноєвропейських країн в першій половині 1920-х рр.

2. Капітуляція Японії і закінчення світової війни. Історичне значення перемоги Об’єднаних Націй у другій світовій війні.

3. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.

Завдання 26.

1. Локарнський договірний комплекс. Розвиток міжнародних відносин у Європі в др. пол. 1920-х рр.

2. Двополюсність як чинник міжнародних відносин у повоєнні роки.

3. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.

Завдання 27.

1. Процес міжнародного визнання СРСР.

2. «Холодна війна», її передумови, суть, наслідки в системі міжнародних відносин др.пол.1940-х – 1960-ті рр.

3. Українсько-російські відносини, їх стан та перспективи розвитку.

Завдання 28.

1. Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи. Крах дипломатії міжнародного пацифізму.

2. Берлінська криза 1948-1949, її роль у розколі Німеччини та розгортанні «холодної війни».

3. Сучасні зовнішньополітичні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.

6. Порядок ліквідації академічних заборгованостей студентів за результатами підсумкового

Відповідно до Ухвали Вченої ради університету від 24 квітня 2008р., та наказу ректора № 329 від 6 травня 2008р. про «Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань» академзаборгованістю студентів вважається: заборгованість, що виникла в студента в результаті відсутності атестації або одержанні незадовільної оцінки (FX або F) за результатами підсумкового конторолю знань;

З вибіркових дисциплін навчального плану підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю ПМК (заліку).

Студенти, які за результатами ПМК одержали «не зараховано» з оцінкою "F", подають заяву на повторне вивчення дисципліни згідно з «Положенням про надання додаткових освітніх послуг понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для студентів, які мають ліквідувати академічну заборгованість або академічну різницю», ухваленим Вченою радою 28.02.08р.

Студенти, які за результатами повторного вивчення дисципліни одержали незадовільну оцінку ( "FX" або "F"), подають заяву на останнє перескладання підсумкового контролю комісії, яка створюється деканом факультету;

Студенти, які за результатами ПМК отримали незадовільну оцінку "F" і не прошли вчасно повторного вивчення дисципліни, відраховуються з університету.

Студенти, які за результатами ПМК одержали «не задовільно» з оцінкою "FX", подають заяву на перескладання заліку викладачу. Якщо студент не пересклав заліку викладачу, він подає мотивовану заяву на повторне перескладання заліку комісії, яка створюється деканом факультету.

Терміни ліквідації академічних заборгованостей студентів.

Академзаборгованість ліквідується під час спеціальної додаткової сесії за окремим розкладом.

Студенти, які за результатами підсумкового семестрового контролю ( заліку (ПМК) чи екзамену) одержали оцінку "F" ліквідують академзаборгованість згідно з «Положенням про надання додаткових освітніх послуг понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для студентів, які мають ліквідувати академічну заборгованість або академічну різницю», ухваленим Вченою радою від 28.02.08р.

Студенти, які за результатами підсумкового семестрового контролю ( заліку (ПМК) чи екзамену) одержали оцінку "FХ" ліквідують академзаборгованість протягом перших десяти днів з початку наступного семестру.