Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “політологія”

Іспит з дисципліни “Політологія” проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, визначеній в повній відповідальності з програмою дисципліни, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з навчальним проведенням у традиційну 4-бальну систему, при цьому, максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 50 балів. Результат поточної успішності відраховується при загальному (підсумковому) оцінюванні знань студентів.

Об'єктом оцінювання знань студентів в процесі поточного контролю є:

1. Систематичність, активність та змістовність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни.

2. Рівень виконання модульних завдань.

3. Самостійна робота студентів.

4. Креативні роботи студентів.

5. Тестування по важливим темам курсу.

1. Систематичність, активність та змістовність роботи студента протягом семестру, оцінюється в 30 балів:

А) виступи на семінарах 0-5 балів;

Б) виконання самостійних робіт (есе, реферати, дослідження) 0-5 балів (всього 2 роботи) 5х2=10;

В) участь у студентській науковій конференції 0-5 балів;

Г) використання на семінарі новітньої оригінальної літератури 0-5 балів.

Д) виконання творчих робіт (інтелект-карти, ділові ігри, проблемні питання тощо) 0-5.

2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студентів, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З курсу “Політологія” передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль, (0 – 5 балів) за кожний модуль.

Перше модульне завдання містить питання предмету політології, як науки, політики, політичної влади, історії і становлення й розвитку в тому числі: політична думка стародавнього світу, середньовіччя, епохи відродження, нового та новітнього часу і розвиток політичної думки в Україні. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою: 0; 5; балів.

Друге модульне завдання складається з тестових вправ за тематикою сучасний політичних течій, а також сутності і функціонування політичної системи суспільства та її елементів, політичного режиму, що представляють найважливішу частину курсу “Політологія”.

Студент проходить тестування по темах: “Сучасні політичні течії”, а також по темах, в яких вивчається політична система та її елементи: держава, політичні партії та рухи, політичні відносини, політичні правові норми, політична свідомість та політична культура. Результати тестування зводяться у загальну оцінку 0 або 5 балів. Загальну оцінку 5 балів студент отримає за умови успішного виконання всіх тестових вправ.

Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.

Студенти, які беруть активну участь у науково-дослідницькій роботі з проблем політології, представляють свої роботи на конференціях та конкурсах мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності, яких не набрали 50 балів.

Результати поточного контролю знань студентів, які отримали від 0 до 50 балів вносять до залікової відомості без переведення їх у 4-х бальну систему.

Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання студентом екзаменаційних завдань. Екзаменаційний білет містить 5 рівноцінних питань і складається таким чином, щоб він охоплював всю програму курсу. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: від 0 - 10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою1	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний

Якщо студент на іспиті набирає менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	(відмінно)
B	80-89	(добре)
C	70-79
D	66-69	(задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Для оцінювання відповідей студентів з навчальної дисципліни “Політологія” використовуються наступні критерії:

- відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на проставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою дисципліни; уміння використовувати знання для аналізу політичного життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, політичних явищ і процесів.

- доброму рівню (8 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав ґрунтовні знання програмного матеріалу, засвоєння учбової літератури, чітке володіння категоріальним апаратом.

- задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу дисципліни “Політологія”, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.

- незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.