Основні дослідження

автори

проведення експерименту та результати

Д. Тібо, т. Рікен

Вибірка: першокурсники гарвардського університету

Проведення дослідження: досліджуваний у лабораторії зустрічає двох інших (підставних) досліджуваних, один із яких виглядає, як людина з більш високим статусом, а інший – з низьким. Досліджуваних поміщають у різні кімнати з завданням розв’язувати кросворди. Довідник з розв’язаними завданнями є лише у підставних досліджуваних. Справжній досліджуваний може спілкуватися з ними (щоб попросити довідник) лише шляхом переписки. При виникненні труднощів досліджуваний звертається до своїх “колег”, але тричі поспіль отримує відмову. Після четвертого листа, в якому містилися погрози, досліджуваному приносять одразу два довідники. Пізніше причини уступки інших досліджуваних він пояснював так: власник більш високого статусу прислав довідник внаслідок “внутрішнього бажання допомогти”, а власник низького статусу мав дві можливі причини погрозу, що містилася в листі, та внутрішнє бажання.

Висновки: на диференціацію оцінки причини уступки іншої людини впливає статус цієї людини

Е. Джонс

Досліджувані слухали запис розмови експериментатора з людиною, яка прагне показати себе придатною до певної професії. Одні люди мали підходящі для цієї професії риси, а інші мали позитивні риси, але не підходящі для професії. Досліджувані оцінювали поведінку другої групи людей як більш відверту, а їх особистісні якості вважали кращими, ніж у інших. Поведінка першої групи мала дві можливі причини (особистісні переваги та прагнення відповідати ролі)

С. Штройферт К. Штройферт

Досліджувані: підлітки, які вважали, що змагаються з іншими

результати: ті з учасників, що виграли, вважали причиною свого результату вмілу гру, а ті, що програли – занадто сильних суперників

Л. Росс

Досліджуваних поділили на дві групи – “екзаменаторів” та “студентів”. Одні ставили питання, інші відповідали, роблячи при цьому помилки. Після експерименту “екзаменатори” однаково високо оцінювали і себе, і партнерів, а “студенти” вважали, що “екзаменатори” знають більше і краще, ніж вони.

О.О. Бодальов

Проведення дослідження: двом групам студентів показували фотографію однієї і тієї ж людини. Попередньо першій групі повідомлялося, що ця людина є злочинцем, а іншій – видатним вченим. Після цього кожній людині зопрпонували скласти словесний портрет людини.

Результати: у першому випадку були одержані такі характеристики: глибоко посаджені очі свідчили про злобу, вип’ячене підборіддя – про рішучість йти до кінця у злочині. У другій групі ті ж глибоко посаджені очі свідчили про глибину думки, а підборіддя – про силу волі у подоланні труднощів на шляху пізнання.

М. Ротбарт

П. Біррелл

Експериментатори просили оцінити вираз обличчя людини на фотографії. Ті, кому сказали, що це лідер гестапо, винний у варварських медичних експериментах на полонених концтаборів, оцінювали людину на фотографії як жорстоку. Ті, кому повідомляли, що це лідер підпільного антинацистського руху, казали, що це сердечна та добра людина…

Ш.А. Надірашвілі

Авторитетний лікар-окуліст здалека демонстрував групі студентів чистий лист білого паперу і просив студентів підняти руку, коли вони побачать посередині листка білу точку. Через певний час майже усі досліджувані піднімали руку, щоб повідомити про появу насправді неіснуючої точки.