3. Завдання для підготовки на семінарське заняття

А. Контрольні питання

1. Що таке забезпечення виконання зобов’язання? Якими є ознаки забезпечення на відміну

від суміжних правових інститутів?

2. Що таке акцесорність зобов’язання? У чому її практичне значення?

3. За якими критеріями можлива класифікація видів забезпечення зобов’язань? У чому

полягає практичне значення такої класифікації?

4. У чому полягає сутність альтернативних видів забезпечення?

5. На які групи класифікуються альтернативні види забезпечення?

6. Стисло охарактеризуйте проценти річні. Чим вони відрізняються від процентів за

користування чужими грошовими коштами?

Б. Завдання для самостійної підготовки

1. Накресліть схему «Способи (види) мінімізації комерційних (підприємницьких) ризиків».

2. Випишіть з тексту Цивільного кодексу України юридичні засоби мінімізації ризиків у

зобов’язаннях, які не передбачені прямо Главою 49 Цивільного кодексу, але які за всіма ознаками

відповідають критеріям видів (способів) забезпечення виконання зобов’язань.

В. Питання для обговорення на семінарі

1. Які ризики існують при укладенні наступних договорів? Яким чином ви порадили б

мінімізувати відповідні ризики?

а) договір на виконання робіт щодо монтажу обладнання із приватним підприємством, яке

має статутний капітал у розмірі 500 грн., єдиним засновником якої є ТОВ із значними активами;

б) споживчий кредит для приватної особи, який буде використано для власних потреб

(ремонт квартири, туристична поїздка);

в) договір поставки із компанією, яка перебуває у стані банкрутства (стадія розпорядження

майном);

г) договір поставки сировини із молдавською компанією, яка має репутацію компанії, що

брала участь у рейдерських захопленнях майна;

д) договір оренди квартири із фізичною особою, яка планує проживати у квартирі протягом

щонайменше 2 років;

е) договір про спільну діяльність із державним підприємством на розроблення родовища

корисних копалин строком на 20 років;

ж) договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства на 10 років;

з) договір про надання фізичній особі позики в розмірі 35 тис. євро строком на 1 рік;

и) договір про постачання палива на теплоелектростанцію, яка є у комунальній власності;

к) договір на надання юридичних послуг підприємству, яке перебуває у судових процесах з

кількома банками щодо прострочення зі сплати по кредитам;

л) довгостроковий договір із російською компанією про постачання в Росію металургійної

продукції;

м) договір про зберігання сільськогосподарської продукції виробника строком на 6 місяців;

н) договір про поставку обладнання замовникові (велике промислове підприємство) на

умовах розстрочення платежу;

о) договір на оптову закупівлю споживчих товарів (чай, кава, какао) у імпортера – дочірньої

компанії великого іноземного концерну.

2. Чи можливо встановити забезпечення щодо наступних обов’язків:

а) обов’язок відшкодувати шкоду, завдану у результаті ДТП;

б) обов’язок виконати рішення суду, яке набрало законної сили, але ще не виконане;

в) обов’язок виконати договір, за яким вже настав строк виконання;

г) обов’язок, за яким сплив строк позовної давності;

д) обов’язок укласти договір у майбутньому (попередній договір).

3. На думку деяких авторитетних дослідників та практиків (наприклад, В.В. Вітрянського),

стягнення процентів річних як самостійної спеціальної форми відповідальності за прострочення

виконання грошового зобов’язання виключає можливість застосування за те ж саме порушення

будь-якої неустойки. Водночас, українські суди дозволяють паралельно стягувати неустойку та

проценти річні. Обґрунтуйте Вашу точку зору з даного питання.

Г. Практичні завдання

1. ПП «Стандарт» уклало із ТОВ «Блісс» договір поставки, відповідно до умов якого ПП

здійснювало 100-відсоткову передплату у розмірі 95 000 грн. за товар – канцелярські приналежності

в асортименті, а ТОВ зобов’язувалося здійснити відвантаження товару у повному обсязі до 19 грудня

2008 р. ПП вчасно сплатило суму авансу, але відвантаження від ТОВ не послідувало, що ТОВ

пояснило складною фінансовою ситуацією наприкінці року та небажанням його постачальника

переукладати договір поставки на новий рік на попередніх умовах. Зважаючи не беззмістовне

листування, 9 лютого 2009 р. ПП надіслало ТОВ листа з вимогою якнайшвидше відвантажити товар

або негайно повернути гроші. Відповіді на лист не надійшло, спроби іншим шляхом зв’язатися з

керівництвом ТОВ результату не дали. ПП було змушене закупити аналогічний товар у приватного

підприємця Хоменка, на суму 110 тис. грн.

16 березня 2009 р. ПП надіслало на адресу ТОВ листа наступного змісту:

«Зважаючи на ваше небажання відвантажувати товар за чинним між нами договором поставки або

повертати заплачену нами авансом суму у розмірі 95 000 грн., а отже враховуючи Ваше фактичне користування

нашими грошовими коштами вже протягом понад місяця, вважаємо, що договір поставки трансформувався у

договір позики з дня, наступного за днем відвантаження, тобто, з 20 грудня 2008 року. Вимагаємо негайно

(протягом 7 днів) повернути нам суму боргу з процентами за користування у розмірі облікової ставки НБУ

(ст. 1048 ЦК), інакше ми будемо змушені звернутися до суду».

Відповіді на цей лист з боку ТОВ також не послідувало.

30 березня 2009 року ПП вчинило проти ТОВ позов з наступними вимогами: 1) повернути

суму боргу з урахуванням індексу інфляції; 2) сплатити проценти за користування грошовими

коштами ПП з розрахунку однієї облікової ставки НБУ; 3) відшкодувати збитки у розмірі сплачених

приватному підприємцю Хоменку 110 тис. грн.; 4) відшкодувати моральну шкоду (завдану тим, що

підприємство було змушене чекати оплати та вести беззмістовне листування).

Питання:

1) Чи є підставними та чи підлягають задоволенню вимоги ПП до ТОВ?

2) Розрахуйте санкції, на які може претендувати ПП у даному спорі (зокрема, проценти річні та

індекс інфляції).

3) Що б Ви порадили ПП для запобігання виникненню подібних суперечок у майбутньому?

Свої відповіді обґрунтуйте.

2. ТОВ «Еліт-Топ» уклало з Дочірнім підприємством «Фарби України» договір позики, згідно з

яким ТОВ «Еліт-Топ» зобов’язалося надали ДП «Фарби України» поворотну фінансову допомогу в

розмірі 100 000 грн. протягом 7 днів з моменту укладення договору строком на 6 місяців під 14 %

річних. За умовами договору ДП у забезпечення повернення позичених коштів передало ТОВ у

заставу майнові права вимоги за іншим договором, у якому ДП брало участь як кредитор. Але після

укладення договору позики ТОВ зумовлені кошти не перерахувало, а зі спливом 6 місяців

звернулося з вимогою повернути зазначену в договорі суму з процентами (107 000 грн.). Після

отримання відмови ТОВ звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

ДП заявило, що підстав для здійснення заставного права немає, оскільки факту порушення договору

не було.

Питання:

1) У чому полягає принцип акцесорності забезпечення?

2) Яким чином суд повинен вирішити даний спір? Своє рішення обґрунтуйте посиланнями на

чинне законодавство.

3. ТОВ «Терен» та АТ «Металпрокат» вступили у переговори щодо укладення договору

поставки. ТОВ «Терен» (потенційний покупець) направило АТ «Металпрокат» (потенційний

постачальник) проект договору, який АТ підписало із складенням протоколу розбіжностей, який,

зокрема містив умову наступного змісту: «У разі невиконання Покупцем обов’язків щодо оплати товару він

сплачує Постачальникові проценти у розмірі 10 % річних від суми заборгованості». Покупець, замість

підписання договору з протоколом розбіжностей, зробив 50-відсоткову передплату за продукцію,

але після того, як продукцію було відвантажено, повідомив, що не може сплатити решту 50 %

вартості договору. АТ звернулося до нього з претензією перерахувати суму заборгованості та

сплатити 9% річних, зумовлені договором. ТОВ відмовилося сплачувати проценти на тій підставі,

що проценти річні – це вид забезпечення, а отже мав установлюватися в договорі обов’язково в

письмовій формі, недотримання якої призвело до нікчемності умови.

Питання:

1) Якою є природа процентів річних?

2) Яким має бути наслідок недодержання письмової форми щодо встановлення «інших»

(прямо не передбачених Главою 49 ЦК) видів забезпечення договору?

4. Приватний підприємець Зінченко позичив у знайомого Михненка 50 000 грн. На

підтвердження укладення договору Зінченко передав Михненку розписку наступного змісту: «Я,

О.В. Зінченко (паспортні дані, індивідуальний номер платника податків), позичив у М.С. Михненка 50 000 грн.

під 12 процентів річних. Зобов’язуюся повернути борг через рік, 25 вересня 2009 р. У разі прострочення зобов’язуюся

сплатити штраф 20 % (підпис, дата)».

У день виконання Зінченко боргу не повернув, пославшись на відсутність грошей, та пообіцяв

сплатити його в повній мірі на початку наступного тижня. Але ані за тиждень, ані за місяць борг так

і не було повернено. 25 січня 2010 року Михненко звернувся до юристів з проханням

проконсультувати його щодо можливостей стягнення боргу.

Питання:

1) На яку максимальну суму може претендувати Михненко?

2) Якщо б Михненко радився з Вами перед укладенням договору, яким чином Ви б порадили

йому мінімізувати ризик неповернення грошей? Свою відповідь обґрунтуйте.