Тема 11. Співучасть у злочині.

План:

1. Поняття й ознаки співучасті у злочині.

2. Види співучасників злочину.

3. Форми співучасті.

4. Поняття і види причетності до злочину.

Нормативні акти та практика їх застосування .

Кримінальний кодекс України (ст. 26-31).

Кримінально-процесний кодекс України (ст.97, 101, 102-106, 112-115, 227).

Закон України Про оперативно- розшукову діяльністьвід 18 лютого 1992 р. ( ст.1, 5, 8, 9)

Постанова ПВС №1 від 26 січня 1990 р. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи . (п3).

Постанова ПВС №1 від 27 березня 1992 р. Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини 9 п. 13, 14).

Постанова ПВС №1 від 1 квітня 1994 р. Про судову практику в справа про злочини проти життя і здоров я людини (п.15, 17-1—17-6, 18).

Постанова ПВС №6 від 23 грудня 1983 р. Про практику застосування судами України законодавство про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність ( п. 4, 5,9)

Постанова ПВС №1 від 7 жовтня 1994 р. Про судову практику в справах про хабарництво (п. 12, 17, 21, 25).

Постанова ПВС №9 від 7 липня 19945р. Про судову практикусправах про бандитизм.( п.2,3)

Постанова ПВС №3 від 25 грудня 1998 р. Про судову практику в справах про злочини пов язані з психотропними та прикурсорами ( п.8).

Постанова ПВС №12 від 27 лютого 1992р. Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності.( п. 25, 33).

Монографії, посібники, лекції.

Бурчак Ф.Г. Учени о соучастии по уголовному праву.- Киев, 1969.

Виттенберг Г. Панченко, П. Прикосновенность и преступления- 1976.

Галикавбаров Р.Р. Груповое преступления: постоянные и переменные признаки- Свердловськ . 1973.

Галижбаров Р.Р. совершения перемений групой – Омск, 1980.

Галикавбаров Р.Р. Квалификация груповых преступлений – М., 1980.

Зелинський А.Ф. соучастии в преступлении.- Волгоград, 1971.

Панченко П.М. Преступления попустительство.- Иркутск, 1976.

Тельноф П.Ф. Ответвенность за соочаствие в преступлении .- М.1974.

Царегородцев А.М. Ответственность організаторов преступлений – Омск, ВШМ, 1978.

Наукові статті, тези, рецензії.

Акімов М. Преспективний напрямок кримінально-правової бородьби з організованою злочинністю/ Право України –1999.-№9.

Бажанов М. Про застосування ст. 19.КК України / Право України –1994.-№4.

Володько М.В. Ответственность организаторов преступлений Проблемы груповой и рецедивной преступности : Сб.- Омск ,1981.

Иванов Н.Г. организованая преступность и совершения уголовного законодательства о соучастии Государствпа и право.-1990.-№7.

Кладков А. Квалификация преступлений, совершеных в соучастии/ Законность –1998.-№ 8.Ст. 26-28.

Куринов Б.А. Квалификация преступлений, совершеных в соучастии/ Сов. государства и права.-1984.№11.

Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України.-2001.-№11.

1. Поняття й ознаки співучасті у злочині.

Співучасть у злочині – це умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК).

Ознаки співучасті у злочині:

2. Види співучасників злочину.

Види співучасників (ст. 27 КК):

1. Виконавець (ч. 2 ст. 27 КК):

Особа, яка у співучасті з іншими суб єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.

2. Організатор (ч. 3 ст. 27 КК)

Особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчинення.

Особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувал нею.

Особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

3. Підбурювач (ч. 4 ст. 27 КК).

Особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

4. Пособник (ч. 5 ст. 27 КК)

Особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяє вчиненню злочину іншим співучасникам, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховувати злочинне знаряддя чи засоби вчинення злочину, чи предмету, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим способом сприяти приховуванню злочину.

Виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ним злочин.

Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

3. Форми співучасті.

Форми співучасті – тип сумісної діяльності декількох осіб, в процесі вчинення злочину, що відрізняється за способом їх взаємодії та ступенем узгодженості (ст. 28 КК).

Форми співучасті:

Організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом (ч. 1 ст. 30 КК).

Інші учасники організованої групи чи злочинної організації підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен з них (ч. 2 ст. 30 КК).

4. Поняття і види причетності до злочину.

Причетність до злочину – дія чи бездіяльність, яка хоча і пов язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.