![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лабораторна робота 13. Робота з множинними типами даних . . . 76 Лабораторна робота 14. Створення й обробка файлів . . . . . . . . . . 79
- •Порядок виконання лабораторних робіт
- •Типи даних
- •Оператор привласнювання
- •Оператори уводу-виводу
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Умовний оператор
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 4 нестандартні й обмежені типи даних. Оператор варіанта
- •Нестандартні типи даних
- •Обмежені типи даних
- •Оператор вибору варіанта
- •Оператор циклу for
- •Приклади виконання завдання лабораторної роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 5 регулярні типи даних. Селективна обробка масивів
- •Регулярні типи даних
- •Приклади виконання завдання лабораторної роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 7 вкладені цикли. Обробка двовимірних масивів
- •Загальні вказівки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 8 процедури і функції
- •Процедури
- •Функції
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 9 обробка символьних даних
- •Символьний тип даних
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 10 обробка строкових даних
- •Строковий тип даних
- •Процедури
- •Функції
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 11 комбіновані типи даних
- •Приклади виконання завдання лабораторної роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 12 файли і файлові типи даних
- •Файловий тип даних
- •Процедури обробки файлів
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 13 робота з множинними типами даних
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 14 створення й оброблення файлів
- •Файли з типом
- •Процедури для роботи з файлами з типом
- •Функції для обробки файлів з типом
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 15 коректування файлів
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Процедури роботи з екраном
- •Процедури установлення текстових режимів I управління кольором
- •Процедури управління курсором
- •Процедура установлення текстових вікон
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 17 перевірка достовірності даних
- •Вибір критеріїв достовірності
- •Типові алгоритми уводу I перевірки достовірності даних
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 18 графічні засоби мови паскаль
- •Графічні процедури мови Паскаль
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Розрахунок масштабу I зрушення графіка
- •Процедура для креслення графіка
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а
Оператор привласнювання
Загальний вид - V:=A.
Тут V - змінна, A - вираз, := - операція привласнювання. Вираз А може містити константи, змінні, назви функцій, знаки операцій і дужки. Наприклад:
y:= 2*x+3*sin(sqr(x))/cos(z);
k:= a < b * m.
Для піднесення до ступеня використовується рівність ax=exlna. Тому при необхідності обчислити y=ax, можна записати оператор:
y:=exp(x*ln(a)).
У виразі дії виконуються зліва направо з дотриманням такого старшинства:
1) вираз у дужках;
2) not;
3) *, /, div, mod, and;
4) +, -, or;
5) =, <>, <, >, <=, >=, in.
Змінній типу integer не можна привласнювати вирази типу real.
Оператори уводу-виводу
Оператори уводу-виводу мають вид:
- read (список уводу);
- readln (список уводу);
- write (список виводу);
- writeln (список виводу).
Оператори readln і writeln здійснюють після уводу і виводу перехід до нового рядка. У списках уводу - виводу перелічуються через кому імена змінних. Наприклад:
read(k,ab); writeln(y1,zk).
На друк можна виводити довільний набір символів, який взято в апострофи, наприклад:
writeln(’ x1=’,x1).
Для перемінних, які виводяться, можна явно вказати число позицій, наприклад, для цілої перемінної:
write(’k=’, k:6),
а для дійсної:
write(’k=’, k:10:4),
де 10 - загальне число позицій, з них 4 - під дробну частину.
Приклади виконання завдання лабораторної роботи
Приклад 1. Обчислити y = 2cos2x, де x=2lna; a=6,7.
Блок-схема
Порядок роботи:
Крок 1. Уводимо a.
Крок 2. Обчислюємо x = 2lna.
Крок 3. Обчислюємо y = 2cos2x.
Крок 4. Друкуємо x, y.
Крок 5. Останов.
Приклад 2. Скласти програму для обчислення функції
,
де b = x(arctgy + e-x+3); x = 4,2; y = 1,7.
Паскаль - програма для даного прикладу має вид
program pr2;
var x,y,a,b,c,d:real;
begin
x:=4.2; y:=1.7;
b:=x*(arctan(y)+exp(-x+3));
c:=sqrt(abs(x-1))-exp(ln(abs(b))/3);
d:=1+sqr(x)/2+sqr(sqr(y))/5;
a:=c/d;
writeln(‘ b=‘,b,’ a=‘,a)
End.
Приклад 3. Трикутник заданий довжинами сторін. Знайти радіуси вписаного й описаного кола.
Якщо сторони трикутника позначити через а,b,c, напівпериметр через р, а площу через s, то можемо записати:
.
Паскаль-програма для даного прикладу має вид
program pr3;
uses crt;
var a,b,c,p,s,rb,rm:real;
z:char;
begin clrscr;
WRITE('УВЕДИ СТОРОНИ ТРИКУТНИКА: ');
readln(a,b,c);
p:=(a+b+c)/2;
s:=sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c));
rm:=s/p;
rb:=a*b*c/(4*s);
writeln(‘ a= ‘,a,‘ b= ‘,b,’ c= ‘,c);
writeln(‘ rm= ‘,rm,‘ rb= ‘,rb);
z:=readkey
end.
Завдання до лабораторної роботи
Складіть програму для обчислення функції b=f(x,y,z), де z=(x,y). Вид функції і вхідні дані наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Вар. |
f(x,y,z) |
(x,y) |
x |
y |
1 |
e|x-y|(tg2z)x |
|
-4,52 |
0,75 |
2 |
|
|
2,87 |
0,84 |
3 |
|
|
0,42 |
-0,87 |
4 |
|
|
5,34 |
3,85 |
5 |
|
|
-2,75 |
-1,42 |
6 |
|
|
1,82 |
18,25 |
7 |
|
|
1,54 |
-3,26 |
8 |
|
|
1,82 |
18,23 |
9 |
|
|
-0,85 |
1,25 |
10 |
|
|
0,12 |
-8,75 |
11 |
|
|
1,58 |
3,42 |
12 |
|
|
-15,24 |
4,67 |
13 |
|
|
6,55 |
-2,78 |
14 |
|
|
0,84 |
0,65 |
Продовження таблиці 1
Вар. |
f(x,y,z) |
(x,y) |
x |
y |
15 |
|
|
1,12 |
0,87 |
16 |
|
|
0,27 |
4,38 |
17 |
|
|
6,35 |
7,32 |
18 |
|
2sin(x+y) |
3,91 |
-0,51 |
19 |
|
|
0,42 |
1,23 |
20 |
|
|
4,32 |
-0,54 |
21 |
|
|
0,83 |
2,38 |
22 |
|
|
-0,93 |
-0,25 |
23 |
|
|
3,25 |
4,12 |
24 |
|
|
-0,72 |
-1,42 |
25 |
|
|
3,98 |
-1,63 |
26 |
|
|
-0,62 |
5,54 |
Продовження таблиці 1
Вар. |
f(x,y,z) |
(x,y) |
x |
y |
27 |
|
|
-4,58 |
2,32 |
28 |
|
|
-3,44 |
5,28 |
29 |
|
|
5,48 |
2,25 |
30 |
|
|
3,42 |
-1,45 |
Лабораторна робота 2
ПРОГРАМУВАННЯ РОЗГАЛУЖеного
ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Мета роботи: виробити практичні навички в складанні алгоритмів, написанні та налагодженні програм на розгалужений обчислювальний процес.
Структура Паскаль–програми
Паскаль-програма складається із заголовка program і блоку. Блок складається із шести розділів:
1) розділ міток label;
2) розділ констант const;
3) розділ типів type;
4) розділ змінних var;
5) розділ процедур і функцій;
6) розділ дій (операторів).
Першому розділу може передувати необов’язкове речення uses. Замість одного оператора в будь-якому місці програми можна вставити цілий набір операторів, розділених крапкою з комою, які записані в операторні дужки begin end. Такий оператор називається складеним. Перед end крапка з комою звичайно не ставиться.