Завдання до лабораторної роботи
Складіть програми для розв’язання наступних задач.
Варіант 0n та 3n. Сформуйте файл із модулів цілих чисел. Знайдіть <умова А> (табл. 19).
Варіант 1n. Сформуйте файл із квадратних коренів цілих чисел. Знайдіть <умова Б> (табл. 20).
Варіант 2n.
Сформуйте файл із чисел послідовності
(-1)k2k/k,
де k=
.
Знайдіть <умова
Б> (табл.
20).
Таблиця 19
|
n |
Умова А |
|
1 |
Кількість парних чисел серед компонентів файла |
|
2 |
Кількість непарних чисел серед компонентів файла |
|
3 |
Кількість квадратів непарних чисел |
|
4 |
Кількість квадратів парних чисел |
|
5 |
Середнє арифметичне значень компонентів з парними номерами |
|
6 |
Середнє геометричне значень компонентів з непарними номерами |
|
7 |
Найбільше зі значень компонентів з парними номерами |
|
8 |
Найменше зі значень компонентів з непарними номерами |
|
9 |
Суму квадратів компонентів файла |
|
0 |
Добуток квадратів компонентів файла |
Таблиця 20
|
N |
Умова Б |
|
1 |
Суму компонентів файла |
|
2 |
Добуток компонентів файла |
|
3 |
Суму квадратів компонентів файла |
|
4 |
Модуль суми компонентів файла |
|
5 |
Квадрат добутку компонентів файла |
|
6 |
Найбільший з компонентів файла |
|
7 |
Найменше зі значень компонентів з парними номерами |
|
8 |
Найбільше зі значень компонентів з непарними номерами |
|
9 |
Суму найбільшого і найменшого зі значень компонентів файла |
|
0 |
Середнє арифметичне модулів компонентів файла |
Лабораторна робота 13 робота з множинними типами даних
Мета роботи: виробити практичні навички в завданні змінних множинного типу і виконанні найпростіших операцій над ними; ознайомитися з задачами, у яких необхідно використовувати змінні множинного типу.
Множинний тип даних
У задачах множинний тип повинний будуватися на основі базового типу, у якості якого використовується або символьний тип, або обмежений, базовим якого є також символьний тип. Програма повинна правильно працювати для довільного набору символів.
Загальний вид опису множини - TYPE T=SET OF TK;
Тут Т - ідентифікатор типу; ТК - тип множини (кожної, крім типу SET). Кожну змінну-множину треба описати в розділі VAR. Множина може бути описана і безпосередньо при описі змінної.
Операції над множинами:
1 Об'єднання -
['B','F'] + ['B'...'D'] = ['B','C','D','F'].
2 Перетинання (приналежність двом множинам) -
[0..4] * [5,6] = [];
[4,5] * [5,6] = [5].
3 Вирахування (елементи першої множини, що не є елементами другої множини) -
[1,5,9] - [2,4,8,9] = [1,5].
4 Приналежність множині -
5 IN [3..7] TRUE.
5 Тотожність -
[весна] = [] FALSE.
6 Нетотожність -
[осінь,зима] <> [осінь,весна] TRUE.
7 Міститься в (<=) -
[зима] <= [весна,осінь,зима] TRUE.
8 Містить (>=) -
[літо,осінь] >= [весна] FALSE.
При визначенні множини необхідно враховувати наступні обмеження:
- базисний тип – будь-який скалярний (тип real не є скалярним);
- максимальна кількість елементів 256;
- значення елементів з базисного типу повинне належати множині 0..255.
Множини можуть обчислюватися за посередництвом виражень над множинами. Ці вираження складаються з констант, змінних і операцій.
Приклад:
USES CRT;
TYPE
LET = SET OF ‘A’..#255;
VAR
CH : CHAR;
YES : LET;
NO : LET;
YESNO: LET;
BEGIN
YES := [‘Y’,’Y’,’Д’,’Д’];
NO := [‘N’,’N’,’Н’,’Н’];
YESNO := YES+NO; {об'єднання множин};
Write (‘Продовжити? (Т/Н)’);
REPEAT
CH:=READKEY;
UNTIL CH IN YESNO;
{перевірка на приналежність Ch множині припустимих значень відповідей користувача}
IF CH IN NO THEN HALT;
WRITELN(CH);
END.