Проблемні теми для обговорення

Переваги та недоліки ступеневої підготовки фахівців з вищою освітою.

Переваги та недоліки багатофазової державної й державно-громадської системи акредитації освітньо-професійних програм та навчальних закладів.

В чому полягають особливості Болонського процесу?

Що визначає рівень акредитації вищого навчального закладу?

Чим відрізняється університетська освіта від освіти, отриманої в інших типах вищих навчальних закладів?

Чи не забагато університетів в Україні?

Для чого потрібен державний стандарт освіти в епоху глобалізації?

Чому не еквівалентні поняття зміст освіти та зміст навчання?

Чим відрізняються освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця з міжнародної інформації та інформаційного аналітика-міжнародника?

Як найкраще подати структурно-логічну схему підготовки фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня за відповідною спеціальністю?

Що дає анотація навчальної програми нормативної дисципліни?

Чому у вищих навчальних закладах існує така значна кількість видів навчальних занять, тоді як у середній школі є лише один вид - урок?

Чи можна зняти практику як форму організації навчального процесу у вищих навчальних закладах?

Чи потрібні різноманітні види поточного та підсумкового контролю знань, вмінь та навичок, набутих студентами?

Чи існує принципова різниця між заліком та іспитом як видами підсумкового контролю?

Чи існує принципова різниця між державним іспитом та захистом кваліфікаційної роботи?

Які форми проведення державного іспиту можна рекомендувати для державної атестації?

Які форми проведення кваліфікаційної роботи можна рекомендувати для державної атестації?

Чи існує відмінність між завданнями-продуктами та завданнями-діями?

Чому конспектування лекцій можна віднести до самостійної роботи студентів?

В чому полягають особливості підготовки, поведінки під час та виконання індивідуальних завдань після проведення лабораторних, практичних та семінарських занять як видів самостійної роботи студента?

Чому в навчальному процесі спеціальності "міжнародна інформація" запроваджені курсові роботи, а не курсові проекти?

Чому в навчальний процес вищої школи вводиться кредитно-модульна система?

Що забезпечує кредитно-модульна система організації навчального процесу?

Який з видів науково-дослідної роботи студента вимагає найбільшого ступеня самостійності?

Чи потрібен викладач як науковий керівник або консультант при виконанні студентами випускних кваліфікаційних робіт?

Змістовий модуль ІІ.

Основи інформаційно-аналітичної діяльності

в міжнародних відносинах

Тема 6. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної

діяльності в міжнародних відносинах ( 6 год.)

Лекція 11. Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти

Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти: мета, сутність, причина та наслідок, тенденція, основний результат. Основні завдання інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах. Функції інформаційно-аналітичної діяльності: пізнавальна, перетворююча.

Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання. Методи емпіричного пізнання: спостереження, опис, експеримент. Форми теоретичного пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Форми абстрактного мислення: поняття, судження, умовивід (висновок). Аналіз і синтез в інформаційно-аналітичній діяльності.

Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності. Інформаційний та аналітичний рівні. Моніторинг, аналіз міжнародних відносин, дослідження актуальних проблем.

Критерії оцінки аналітичної інформації: корисність, повнота, точність, своєчасність, достовірність, ясність викладення, переконливість.

Суб’єкт, об’єкт, предмет, процес і засоби інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

Лекція 12. Процес інформаційно-аналітичної діяльності

Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності. Стандартні та проблемні ситуації в міжнародних відносинах. Характеристики проблемних ситуацій: об’єктні, суб’єктні, причинні, цільові, вибору, часового розвитку. Компоненти проблемних ситуацій: факт, подія, явище.

Процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної діяльності.

Інтелектуальні засоби інформаційно-аналітичної діяльності: відомості, дані, повідомлення. Технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності: картки, каталоги, щоденники, інформаційні системи, автоматизовані інформаційні системи, експертні системи, автоматизовані робочі місця аналітиків.

Семінарське заняття 5. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

План.

1. Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти:

- мета;

- сутність;

- причина та наслідок;

- тенденція;

- основний результат.

2. Основні завдання інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах.

3. Функції інформаційно-аналітичної діяльності:

- пізнавальна;

- перетворююча.

4. Пізнавальна діяльність:

- емпіричне пізнання;

- теоретичне пізнання.

5. Методи емпіричного пізнання:

- спостереження;

- опис;

- експеримент.

6. Форми теоретичного пізнання:

- відчуття;

- сприйняття;

- уявлення.

7. Форми абстрактного мислення:

- поняття;

- судження;

- умовивід (висновок).

8. Аналіз і синтез в інформаційно-аналітичній діяльності.

9. Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності:

- інформаційний та аналітичний рівні;

- моніторинг ситуацій;

- аналіз міжнародних відносин;

- дослідження актуальних проблем.

10. Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації: - корисність;

- повнота;

- точність;

- своєчасність;

- достовірність;

- ясність викладення;

- переконливість.

11. Суб’єкт, об’єкт, предмет, процес і засоби інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

12. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності. 13. Стандартні та проблемні ситуації в міжнародних відносинах.

14. Характеристики проблемних ситуацій:

- об’єктні;

- суб’єктні;

- причинні;

- цільові;

- вибору;

- часового розвитку.

15. Компоненти проблемних ситуацій:

- факт;

- подія;

- явище.

16. Процес інформаційно-аналітичної діяльності.

17. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної діяльності.

18. Інтелектуальні засоби інформаційно-аналітичної діяльності:

- відомості;

- дані;

- повідомлення.

19. Технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності:

- інформаційні системи;

- автоматизовані інформаційні системи;

- експертні системи;

- автоматизовані робочі місця аналітиків.

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

1. Засвоїти основні поняття методологічних засад та змісту інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах ( 2 год.)

2. Виконати домашнє індивідуальне завдання 3. "Аналіз проблемної ситуації в міжнародних відносинах" ( 8 год., термін виконання – 30 листопада)

• Обрати проблемну ситуацію в міжнародних відносинах і для неї:

- визначити компоненти інформаційно-аналітичної діяльності;

- сформулювати основні завдання інформаційно-аналітичної роботи в конкретній ситуації;

- визначити функції інформаційно-аналітичної діяльності;

- обрати методи емпіричного та форми теоретичного пізнання для аналізу конкретної ситуації;

- обрати рівень та форми інформаційно-аналітичної роботи в конкретній ситуації;

- визначити та прорангувати критерії оцінки аналітичної інформації;

- визначити характеристики проблемної ситуації;

- навести перелік інтелектуальних засобів, що використовувались при аналізі проблемної ситуації;

- навести перелік технічних засобів, що використовувались при аналізі проблемної ситуації.

• для обраної проблемної ситуації міжнародних відносин визначити чинники та показники, що впливають на неї і визначають її сутність, тенденції розвитку.

Джерела інформації: [1, 2, 4, 6, 50 - 90]