3. Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни «Організація юридичної роботи на підприємстві»:

Основою ефективної роботи студентів на заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійне опрацювання рекомендованих джерел права, навчальної та наукової літератури, рішення завдань та підготовка проектів господарських і процесуальних документів. При цьому необхідним елементом самостійної роботи студентів при підготовці до занять є конспектування навчальної та наукової літератури. При відповіді на семінарах і практичних заняттях допускається користування конспектом, оформленим під час вивчення рекомендованої літератури і джерел.

Готуючись дозаняття, необхідно звернути увагу на ключові поняття вказаних тем та засвоїти їх. При відповіді на занятті слід будувати свій виступ так, щоб в ньому містились: чітке формулювання теоретичних положень, обґрунтування цих положень і розкриття їх найбільш характерних ознак і властивостей; аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними прикладами з юридичної практики; обґрунтовані висновки.

Обговорення питань семінару, практичного завдання може відбуватись в формах співбесіди, загальної дискусії, заслуховування та обміркування проектів господарських та процесуальних документів, рефератів і реферативних повідомлень, проведення письмових контрольних робіт або тестування, “бліц»- опитування тощо.

Необхідною умовою успішного оволодіння навчальною дисципліною є самостійна робота студентів над вивченням рекомендованих джерел і літератури, опублікованої правозастосовчої практики тощо. При цьому слід зазначити, що перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім законспектувати в зошит з підготовки до семінарів і практичних занять відповідний матеріал підручника чи навчального посібника, рекомендованих монографій та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно і критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово чи вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст, використовуючи довідникову і енциклопедичну літературу.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які докладно не розглядаються або розглядаються оглядово в лекціях і потребують опанування нормативних джерел, окремих наукових статей або монографій. Реферат є цілком самостійною творчою роботою, яка засвідчує рівень засвоєння студентом важливих проблем навчального курсу, оволодіння методикою підготовки і захисту письмової роботи. Вимоги до оформлення реферату відповідають вимогам до оформлення курсових і дипломних робіт. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході семінарських занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються і оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи, статті, тез або підготовки доповіді на наукову конференцію молодих вчених.

Перелік питань, які виносяться на залік, складається з питань, що розглядаються на лекціях, семінарських та практичних заняттях та питань для самостійного вивчення.

Успішне оволодіння навчальною дисципліною повинно розглядатися студентами як умова становлення спеціаліста-юриста, який володіє високою професійною культурою і кваліфікацією.

4. Завдання вивчення дисципліни: спрямовується на засвоєння основних доктринальних та нормативних положень, їх ґенези та розвитку, а так само системних зв’язків, що передбачає досягнення такого рівня підготовки студента, при якому він повинен:

- знати:

1) на понятійному рівні: основні поняття та категорії юридичної роботи на підприємстві;

2) на фундаментальному рівні: основні наукові концепції, теорії тощо, які стосуються розуміння та змісту тих чи інших інститутів права;

3) на практично-творчому рівні: основні методики тлумачення та застосування норм права, а так само основи методології науково-дослідницької діяльності у сфері права.

- вміти:

1) на репродуктивному рівні: відтворювати сприйняті знання з дисципліни;

2) на алгоритмічному рівні: застосовувати загальні моделі та послідовності вивчення тих чи інших інститутів;

3) на евристичному рівні: на основі методологічно обґрунтованих наукових пошуків продукувати нові знання про предмет дисципліни, що вивчається.