Складання звіту

У звіті приводиться короткий опис основних санітарних приладів, область застосування, місця встановлення та ескізні малюнки. Викреслюються схе­ми підведення водопровідної води і відведення стічних вод у каналізацію, а також гідрозатвори для захисту від проникнення газів із каналізаційних труб в приміщення. Характеристики основних санітарних приладів.

Література [2,с.175-190;].

Контрольні запитання

1. Основні вимоги, що ставляться до приймачів стічних вод.

2. Характеристика санітарно-технічних приладів.

3. Способи кріплення санітарно-технічних приладів.

4. Будова трапів та гідрозатворів.

5. Основні монтажні розміри встановлення санітарно-технічних приладів.

Лабораторна робота 6. Труби та фасонні частини внутрішньої каналізації

Матеріальне забезпечення лабораторної роботи

Відрізки труб внутрішньої каналізації, діаметром 25 - 100 мм. Фасонні та з’єднувальні частини каналізаційних труб.

Мета роботи: ознайомлення з видами водовідвідних труб, їх характеристиками та способами з’єднання; з фасонними частинами та їх призначенням.

Порядок виконання роботи

Рекомендації до підготовки та проведення лабораторної роботи

Внутрішня каналізаційна мережа складається з відвідних трубопроводів, стояків, збірних горизонтальних ділянок, випусків, витяжної частини і приладів для контролю і прочищення.

Відвідні труби служать для збору стічних вод від санітарних приладів і передачі їх в стояк. Відвідні труби приєднують до гідрозатворів санітарних приладів і прокладають з похилом до стояка. Відвідні труби повинні мати діаметр не менше максимального діаметру випуску, приладу чи гідрозатвору.

Стояки – вертикальні трубопроводи, призначені для транспортування стоків в каналізаційний випуск. Мінімальний діаметр стояків – 50 мм. Діаметр стояків повинен бути не менше, ніж найбільший діаметр відвідної труби чи випуск приладу, який приєднується до стояка.

Збірні горизонтальні ділянки – горизонтальні трубопроводи, призначені для транспортування стічних вод від стояка до випуску.

Випуски служать для збору стоків від стояків і відводу їх в дворову каналізаційну мережу. Вони виконуються у вигляді прокладених з похилом в напрямку дворового каналізаційного колодязя трубопроводів, які об’єднують всі стояки. Діаметр випуску приймають не меншим, ніж максимальний діаметр стояка, який приєднаний до випуску.

Матеріали труб:

1) Чавунні труби. Труби для систем внутрішньої каналізації і водостоків виготовляють з сірого чавуну. Зовнішні і внутрішні поверхні покривають нафтовим бітумом.

Труби поділяють на два класи. До класу А належать труби і фасонні деталі, які витримуються під гідравлічним тиском 0,1 МПа до нанесення антикорозійного покриття – використовують для замонолічуваних систем каналізації і відкритих трубопроводів в будинках з підвищеними естетичними вимогами. До класу Б належать труби і фасонні деталі, які витримуються під гідравлічним тиском 0,1 МПа після нанесення антикорозійного покриття – використовують для систем каналізації будинків масової забудови.

Труби випускають трьох умовних проходів – 50, 100 і 150 мм, довжина – 2 – 6 м, товщина стінки – 6,7 – 31 мм. Приклад умовного маркування: ТЧК-50-1500- Б ГОСТ 6942.3-80 – труба чавунна каналізаційна, D_у=50 мм, L=1500 мм, клас Б.

З’єднання чавунних труб відбувається за допомогою розтрубів. Розтруби бувають гладкі і з жолобком. Під час збирання чавунних труб в розтруб однієї труби вставляють гладкий кінець іншої. Проміжок між трубами заповнюють ущільнювачем (цемент, азбестоцементна суміш, сірка – надають стику міцність і забезпечують герметичність; гумові кільця, манжети, шнури, просмолене конопляне пасмо, герметики – забезпечують гнучкість і герметичність стику, а також вимагають незначних затрат праці для виконання монтажних робіт.

2) Пластмасові труби. Для систем водостоків і каналізації використовують труби з поліетилену високого тиску (ПВТ) - D_у=50, 85 і 100 мм, низького тиску (ПНТ) - D_у=50, 85 мм , полівінілхлориду (ПВХ) - D_у=50, 85, 100, 110, 160, 200 мм і поліпропілену (ПП). Для влаштування каналізаційних труб в житлових будинках використовують пластмасові труби і фасонні деталі діаметром 50, 90 і 110 мм.

З’єднання пластмасових труб – зварювання, склеювання, за допомогою розтрубів, фланців, муфт, накидних гайок, хомутів.

Витяжну частину влаштовують для вентиляції каналізаційної мережі і для попередження відсмоктування води з гідравлічних затворів при утворенні вакууму в стояці під час скиду рідини. Вона влаштовується у вигляді труби, яка є продовженням стояка і виходить на дах будинку. Витяжна частина у вигляді окремих вентиляційних стояків застосовується при скиді в стояк великих кількостей стічних вод, коли недостатньо кількості повітря, щоб знизити вакуум до величин, які не викликають “зриву гідрозатвору”. При засміченнях на основному стояці вентиляційний працює як резервний, пропускаючи частину стоків. Вентиляційний стояк прокладають паралельно основному і з’єднують з ним перемичками через один поверх знизу – нижче останнього нижнього приладу, чи зверху – по направленому вверх відростку косого трійника, встановленого вище бортів стічних приладів чи ревізій, розташованих на даному приладі. Витяжну частину передбачають у всіх будівлях більше 5 поверхів. При меншій поверховості необхідність вентиляції перевіряють розрахунками.

.

Пристрої для прочищення мережі призначені для видалення засмічень. Ревізії виконують у вигляді люків в трубі, які закривають кришкою з прокладкою, що кріпиться до корпусу двома або чотирма болтами. При підземному прокладенні труб ревізії встановлюють в колодязі. Прочистки встановлюють в місцях, де потрібне прочищення труб тільки в одному напрямку. Вони виконуються у вигляді косого трійника і відводу під кутом 135° чи двох відводів під кутом 135°, що забезпечує плавний перехід троса в трубу. Зверху розтруб закривається заглушкою на легкоплавкій мастиці чи сурико-крейдяній замазці.

Фасонні частини.

Зміна напрямку труб, приєднання відгалужень, санітарних приладів, з’єднання труб між собою виконують за допомогою фасонних частин. Сюди відносять: компенсаційні патрубки (використовують для зміни довжини трубопроводу в межах будівельних допусків); патрубки з розтрубом для вставок між фасонними частинами L=150 – 400 мм ; відводи під кутом 110, 120 і 135°; коліно під кутом 90°; відступи зі зміщенням 75 мм для обходу будівельних конструкцій; трійники – прямі і косі; хрестовини – прямі і косі; муфти для з’єднання труб одного діаметру; патрубки перехідні для з’єднання труб різного діаметру; ревізії.

Для полегшення монтажу і зменшення числа з’єднувальних частин використовуються комбіновані фасонні частини: трійники-переходи, які дозволяють змінювати напрямок трубопроводу і приєднувати трубу меншого діаметру; відвід-хрест для приєднання унітазу до стояка і двох бічних відгалужень меншого діаметру; двоплощинну хрестовину для приєднання до стояка горизонтальних відгалужень, розміщених в різних приміщеннях.

а) б)

рис. 9. Ревізії (а) та прочистка (б)

рис. 3.21. Фасонні каналізаційні частини:

а - компенсаційні прості патрубки; б - відводи; г - коліна; в, д, ж, е - хрестовини; к, л - трійники; з - патрубки перехідні; и - відступи; м - муфти