5. Характеристика функцій соціології як науки.

Різноманітність зв’язків соціології з життям суспільства, її сус­пільне призначення визначається, насамперед, тими функціями, які вона виконує. Основні функції соціології: теоретична, описова, інфор­маційна, прогностична, ідеологічна.

Теоретична функція — це концентрація, роз’яснення, поповнення та збагачення існуючого соціологічного знання, розроблення законів і категорій даної науки на основі дослідження соціальної дійсності.

Описова функція — систематизація, опис, накопичення дослід­ницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різного роду наукових звітів, статей, книг.

Інформаційна функція — збирання, систематизація та накопичення соціологічної інформації, отриманої в результаті проведених досліджень.

Прогностична функція полягає у соціальному прогнозуванні. Соціологічні дослідження завершуються обгрунтуванням короткотермінового або довгострокового прогнозу досліджуваного об’єкта. Ідеологічна функція випливає з того, що соціологія об’єктивно бере участь в ідеологічному житті суспільства.

Співвідношення і взаємодія соціології та інших суспільних дисциплін. Соціологія розвивається не ізольовано, а в постійному взаємозв’язку з іншими суспільними науками. Особливо важливо розглянути співвідношення і взаємодію соціології з соціальною філософією, історією, політологією, економічною наукою та деякими іншими суспільними науками.

Перш за все необхідно порівняти соціологію й соціальну філо­софію. Соціологія, як і багато інших наук, вийшла з філософії. Що ж таке соціальна філософія? Соціальна філософія являє собою розділ філософії, де осмислюється якісна своєрідність суспільства в його відмінності від природи. Вона аналізує проблему сенсу й цілей існування суспільства, його походження, перспектив, спрямованості, рушійних сил і розвитку. Різниця між соціальною філо­софією і соціологією виявляється у методі дослідження соці­ального. Філософія вирішує суспільні проблеми абстрактно, керу­ючись певними настановами, які випливають з низки логічних роздумів. На думку “батьків-засновників” соціології, суспільне життя повинно вивчатися не абстрактно, а на основі методів емпі­ричної (дослідної) науки.

Порівнюючи соціологію та історію, слід підкреслити, що між цими двома науками чимало спільного. І та й інша вивчають усе суспільство, а не тільки якусь одну його частину. Але між цими науками є чимало суттєвих відмінностей, які йдуть по лінії перш за все своєрідності їх характеру, природи. Їх співвідношення — це співвідношення теорії та історії, теорії суспільного розвитку та його історії.

Дуже важливо також визначити правильне співвідношення соціології та політики. Їх тісний взаємозв’язок визначається тим, що, по-перше, соціальні спільноти, соціальні організації та інсти­тути виступають найважливішими суб’єктами й об’єктами полі­тики; по-друге, політична діяльність являє собою одну з основних форм життєдіяльності особи і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві; по-третє, політика як дуже широке, складне й багатогранне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політи­ка, культурна політика і т. ін.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому.

Розглянемо співвідношення соціології, економічної теорії, а також деяких інших наук. Як і політологія, усі вони, на відміну від соціології, вивчають не суспільство як цілісну соціальну систему, а ту чи іншу його частину, сферу, сторону. Так, економічна наука зосереджує свої зусилля на дослідженні матеріального виробництва, економічної діяльності людей, зміни в яких впливають на соціаль­ні процеси. Ось чому, по-перше, соціологія не може не спиратися на економічну теорію, не взаємодіяти з нею. З іншого боку, економічні процеси, як показує життя, чим далі, тим більше залежать від впливу соціальних умов і факторів і їх використання у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. І це також вимагає посилення взаємодії економічної і соціальної наук. Це саме можна сказати про співвідношення соціології з іншими спеціальними суспіль­ними науками.

Як висновок слід відмітити, що в питанні про співвідношення соціології і спеціальних суспільних наук мова може й повинна йти про їх більш чи менш тісний взаємозв’язок, а відтак — і про взаємопроникнення в реальному дослідженні суспільного життя при збереженні предметних кордонів цих наук, але не про поглинання соціологією цих наук.

Література

1. Дюргейм Э. Социология и социальные науки // Философская и социологическая мысль. — 1992. — №5.

2. Заславская Т. И. Роль социологии в ускорении развития советского общества // Социологические исследования. — 1987. — №2.

3. Комаров М. С. Размышления о предмете социологии // Социологические исследования. — 1990. — №11.

4. К дискусии о предмете // Социс. — 1991. — № 7, 9, 11.

5. Смелзер Нейл. Социология: Пер. с англ. — М., 1994.

6. Современная западная социология: Словарь. — М., 1990.

7. Социологический справочник. — К., 1990.

8. Социологический словарь. — Минск, 1991.

9. Соціологія: Курс лекцій / За ред. В. М. Пічі. — К., 1996.

10. Ядов В. А. Размышления о предмете социологии // Социс. — 1990. — №2.

Навчальні завдання

1. У різних наукових словниках знайдіть визначення поняття “соціо­логія”. Порівняйте їх, проаналізуйте й виділіть стрижневі поняття, через які воно розглядається.

2. Соціальне життя включає в себе елементи багатоманітних соціаль­них відносин і дій різних суспільних груп, класів, націй, держав, особистостей. Які вони? Подумайте й виділіть кілька груп інтересів, котрі реально існують у різних учасників соціального життя.

3. Специфіка вивчення суспільних явищ полягає в тому, що соціальні науки більшою мірою, ніж природничі, торкаються інтересів людей. Тому проблема вірогідності (неупередженості) соціальних досліджень є дуже гострою. Чи можна розв’язати цю проблему?

4. Соціологія є науковим знанням про суспільство. Це означає, що соціологія використовує наукові способи вивчення дійсності, методи й засоби, розроблювані у процесі еволюції наукового знання, становлення й розвитку різних (природничих та суспільних) наук. Які наукові способи, методи й засоби використовуються в соціології?

5. Який зв’язок соціології з гуманітарним знанням, а також з наукою (або науками), котрі ви професійно вивчаєте?

Завдання для перевірки знань

1. Яке знання можна вважати позанауковим? Чим воно відрізня­ється від наукового?

2. Соціологія — це наукове вивчення суспільства. Що це означає? Як це можна довести?

3. Соціологія та “здоровий глузд” — чи впливають вони один на одного?

4. Чи можна визнати перевагу соціології або “здорового глузду” стосовно один одного? Що спільного та що відрізняє соціологію від філософії та історичного знання? Чи потрібні соціології перша та друге?

5. Соціологічний “кут погляду” — у чому його специфіка? Чи можна назвати соціолога універсальним ученим?

6. Чи слід з’ясовувати, що є предметом соціології? Кому й навіщо це потрібно?

7. Який метод найбільш популярний у соціології?