1. Професіограма слідчого органів прокуратури

2. Інформаційно-пошукові слідчі дії

3. Комунікативні слідчі дії

4. Інформаційно-комунікативні слідчі дії

В С Т У П

Якість та результативність слідчої діяльності безпосередньо пов’язані з рівнем її теоретичного осмислення, ступенем розробленості прийомів та засобів здійснення, озброєнністю прокурорського слідства досягненнями науково-технічного прогресу. Використання цих досягнень спрямоване на підвищення рівня розкриття злочинів, ефективіності провадження слідчих дій забезпечення вірогідності доказування, точного й повного виконання вимог закону щодо розслідування кримінальних справ.

Реалізація цього обумовлює необхідність всебічного залучення наукових досягнень у практику та відповідно підвищує рівень вимог до розвитку кримінально-процесуальної науки. Вказане повною мірою стосується й криміналістики, яка покликана сприяти удосконаленню провадження слідчих дій. На сучасному етапі ця проблема стала особливо актуальною через якісні зміни злочинності, різке кількісне зростання та суттєве поширення її меж.

У вирішенні зазначених обставин важлива роль належить арсеналу криміналістичних прийомів та засобів, які забезпечують ефективність провадження слідчих дій. Визначення можливостей більш раціонального застосування наявних та розробка нових прийомів та тактичних засобів провадження слідчих дій є одним з основних напрямків її удосконалення. Основою цього повинно служити пізнання сутності провадження слідчих дій, їх організаційно-правової та психологічної специфіки, потреб, соціально-економічної обумовленості, принципів та умов реалізації, оскільки ефективність діяльності визначається не тільки рівнем розвитку прийомів та засобів їх здійснення, а в першу чергу – їх відповідністю характеру діяльності та завдання, які вирішуються.

Аналіз стану боротьби зі злочинністю, рівень розкриття та якість розслідування злочинів, свідчать про серйозні недоліки у провадженні слідчих дій. Причини негативного стану, який склався у цій галузі, пов’язані як з поглибленням політичних, економічних, соціальних кризових явищ, продовження спаду виробництва, зниженням прожиткового рівня основної частини населення України, його соціальною незахищеністю, так і недосконалістю структури й організації роботи правоохоронних органів, їх недостатнім матеріальним та науково-методичним забезпеченням, слабкою розробленістю основних положень слідчої діяльності.

Вважаємо, що сьогодні найактуальнішими питаннями у частині провадження слідчих дій є:

а) комплексний характер провадження слідчих дій, одночасної наявності в його змісті демократичних основ та примусових властивостей;

б) системи принципів слідчих дій, що служать основою для розробки та удосконалення прийомів та тактичних засобів їх здійснення, визначення їх допустимості та умов ефективного впровадження;

в) взаємозв’язку принципів із прийомами здійснення слідчої дії;

г) обумовленості прийомів та засобів провадження слідчих дій, їх змістом та цілями;

д) сучасного стану прийомів та тактичних засобів провадження слідчих дій;

е) правового та організаційно-методичного забезпечення впровадження та використання прийомів та засобів ефективного провадження слідчих дій;

є) умов застосування прийомів та засобів провадження слідчої дій;

Окреслене свідчить про актуальність комплексного, системного вивчення проблем провадження слідчих дій, пізнання їх змісту та природи, прийомів та засобів здійснення.

Дослідження слідчої діяльності на рівні психолого-правових закономірностей її функціонування дозволило глибше розкрити сутність проблеми провадження слідчих дій, яка розглядається, на базі обширного матеріалу з урахуванням тенденцій розвитку сучасного наукового знання.

1. Професіограма слідчого органів прокуратури

Діяльність по розслідуванню злочинів — цілеспрямований процес, метою якого є відтворення справжньої картини події злочину за її прямими та непрямими доказами, її психологіч­на структура може розглядатись як сукупність основних (піз­навальної, конструктивної, комунікативної, організа­ційної) та допоміжних (профілактичної та засвідчувальної) різновидів діяльності.

Пізнавальна діяльність — пошук, сприймання, аналіз та узагальнення інформації, за допомогою якої встановлюється істинне знання щодо конкретної кримінальної справи; кон­структивна діяльність складається з відібрання та компо­зиції зібраного доказового матеріалу (відновлення події зло­чину по матеріальних та ідеальних слідах) і планування роз­слідування (планування змісту майбутньої діяльності, тобто визначення предмета та заходів розслідування; планування організації перевірки версій; планування системи та послідо­вності власних дій; планування системи та послідовності дій інших учасників процесу розслідування); комунікативна діяльність — процес встановлення та підтримання психо­логічного контакту з різними категоріями учасників процесу розслідування, а також здійснення на них психологічного впливу з метою одержання необхідної інформації про подію злочину; організаційна діяльність — реалізація системи слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для отриман­ня доказової інформації; координація діяльності працівників органів внутрішніх справ, що беруть участь у процесі розслі­дування злочину; формування технічної та психологічної готовності до виїзду оперативно-слідчої групи при проведенні окремих слідчих дій. Профілактична діяльність полягає у виявленні причин та умов, що сприяють злочинності; здій­сненні психологічного впливу на різні категорії учасників розслідування з метою корекції їх небажаної позиції чи пове­дінки; засвідчувальна — надання всій одержаній інформа­ції спеціальних, передбачених законом форм (протокол, по­станова тощо).

Організаційно-психологічна структура слідчої діяльності представлена: інформаційно-пошуковими, комуніка­тивними та інформаційно-комунікативними слідчими діями.

Інформаційно-пошукові — це дії, основу яких складає ін­формаційний пошук та оперування інформацією щодо події злочину (огляд місця події, впізнання); комунікативні — гру­па слідчих дій, які мають в основі комунікативну діяльність, тобто здійснюються в умовах постійного контакту та діалогу між учасниками процесу розслідування (допит, допит віч-на-віч); інформаційно-комунікативні — група слідчих дій, знач­не місце серед яких належить як пізнавальній, конструктив­ній, так і комунікативній діяльності слідчого (обшук, перевір­ка свідчень на місці, затримання).

Один з важливих аспектів діяльності слідчого як організатора - швидке укомплектування групи осіб, з якими йому необхідно організувати взаємодію або від яких йому потрібно отримати додаткову інформацію. Комплектування такої групи залежить від довершеного злочину, місцевих умов та інших чинників.

Основа організаторської діяльності - здатність вміло орієнтуватися в дійсності, зокрема в початковій ситуації, якостях людей і їх можливостях.

Талановитий слідчий-організатор навіть у складних умовах знаходить вихід. На основі доброго орієнтування в людях і обстановці він спочатку уявно, а потім і реально розставить людей відповідно до їх можливостей, врахує способи і засоби, намітить перспективи взаємодії, надихне людей на виконання поставленого перед ними завдання.

Організаторські якості і уміння значною мірою можна прищепити (виховати) і розвинути. Складність проблеми полягає в тому, що вони формуються в умовах навчання та професійної діяльності. На нашу думку для слідчої роботи необхідні передусім такі організаційні якості, як:

- наполегливість, енергійність, самоорганізованність, що забезпечує цілеспрямоване розслідування злочину у взаємодії з іншими працівниками правоохоронних органів;

- винахідливість, відповідальність, вимогливість, уміння зберігати таємницю, організаторські здібності, що забезпечують керівництво різними групами людей в процесі розслідування злочинів;

- витримка, дисциплінованість, самокритичність, почуття власної гідності у відносинах з колегами і керівництвом.

Суттєвою особливістю слідчої діяльності є те, що вона у всіх випадках потребує відповідного закріплення, посвідчення одержаних фактів в процесі пізнання. Посвідчувальна діяльність полягає в наданні всій одержаній інформації спеціальних, передбачених законом форм (доручення, вказівки, вимоги тощо).

Розглянемо особливості удостовірчої діяльності слідчого суть якої полягає в перекладі здобутої інформації в нову, переважно письмову форму.

Слідчий отримує початкову інформацію від працівників органів дізнання у вигляді усних чи письмових повідомлень (пропозиції, рекомендації, різні процесуальні документи та оперативні матеріали), усної мови (допит, очна ставка та ін.), а також у вигляді письмової мови (документи, протоколи). Всю отриману інформацію слідчий після її аналізу і відбору внаслідок удостовірчої діяльності фіксує в спеціальних, передбачених законом формах.

Володіючи великою процесуальною самостійністю, слідчий сам ухвалює рішення, реалізовує його, вибирає шляхи і засоби для розкриття злочину.

Показник культури в роботі слідчого - уміння організувати робочий день так, щоб жодна година свого чи чужого часу не пропала даремно.

Слідча робота передбачає постійне спілкування з антисуспільно настроєними громадянами, неминучі зустрічі з жорстокістю, обманом, цинізмом, смертю у всіх її проявах, стражданням і горем потерпілих, активну протидію правопорушників. Не випадково, вже на першому році роботи з органів слідства та дізнання прагне піти значна кількість молодих працівників. Вищезазначене свідчить про нагальну потребу розробки професіограм та кваліфікаційних характеристик слідчих органів прокуратури, що дозволило б визначити конкретні числові критерії, професійно-важливих якостей фахівців з метою:

1) здійснення ефективного професійного добору та відбору фахівців в слідчий підрозділ органів прокуратури;

2) здійснення науково-обгрунтованого відбору на навчання слухачів та студентів до Академії прокуратури України.

Психологічні особливості слідчої діяльності, що характерні для всіх “критичних” видів діяльності та притаманні слідчій діяльності в цілому:

1. Характерні для всіх “критичних” видів діяльності:

1) дефіцит часу; 2) вплив на особистість особливо сильних подразників та домінування негативних емоцій при нестачі позитивних; 3) підвищена відповідальність при прийнятті рішень та необхідність невідкладного вжиття заходів.

11. Притаманні слідчій діяльності в цілому:

1) наявність правової регламентації діяльності-суворе правове регулювання розкриття злочинів, піднесене до норми закону і обов'язкове для виконання; 2) наявність владних повноважень, тобто права та обов'язку застосування влади від імені закону; 3) наявність елементів небезпеки і ризику, причому не тільки фізичних (загроза для життя та здоров`я), але й при прийнятті рішень, які можуть мати небажані особистісні наслідки; 4) різноманітність службових ситуацій, неможливість чіткого планування й прогнозування результатів, що зумовлюється складною, багатофакторною природою злочинності; 5) високі вимоги щодо навичок професійного спілкування.