-
Складання структурно-логічної схеми дослідження і структурно-логічної схеми курсової роботи.
Структурно-логічна схема є однією з форм планування роботи, яка дозволяє з одного боку описувати процедуру (алгоритм) дослідження і досягнення мети тобто сформулювати робочу гіпотезу дослідження, а з другого – установити логічну послідовність виконання структурних розділів і підрозділів курсової роботи. Отже у першому випадку мова йде про структурно-логічну схему, тобто алгоритм дослідження, а у другому – про структурно-логічну схему самої курсової роботи. Але в обох випадках „логічність” це не стільки обґрунтованість викладеного, скільки виправдана послідовність етапів дослідження.
Структурно-логічні схеми можуть бути складені різними способами, з різною деталізацією і різним ступенем домінування структурної або логічної складових. Звідси вони можуть бути представлені в різному виді і відрізнятися за змістом, бо кожне дослідження має свої особливості, які визначаються предметом і метою дослідження.
Виходячи з того, що основна частина курсової роботи, як правило, складається з трьох розділів: оглядово-теоретична частина, дослідницько-аналітична частина, рекомендаційна частина, шаблон структурно-логічної схеми (алгоритму) дослідження може мати такий вигляд (рис.1.).
Для того щоб підкреслити структурну складову, при побудові алгоритму дослідження можна використовувати графічні засоби, які візуалізують перетин його (алгоритму) структурних елементів (рис. 2.).
Виходячи з викладеного, основним результатом побудови структурно-логічної схеми дослідження є визначення робочої гіпотези рішення науково-практичної задачі, сформульованої в темі дослідження.
Робочою гіпотезою називають певне припущення про способи вирішення протиріччя, що породжує проблему, рішення якої буде розцінено як досягнення мети дослідження.
Формулюючи гіпотезу, дослідник відбудовує припущення про те, яким чином він передбачає досягти поставлену мету дослідження. При цьому гіпотеза може неодноразово уточнюватися, доповнюватися або змінюватися.
Структурно-логічна схема курсової роботи має свої особливості. Основою для її побудови є змістовий план курсової роботи. Шаблон структурно-логічної схеми курсової роботи показано на рис.3.
Рис.1. Шаблон структурно-логічної схеми (алгоритму) дослідження
Рис. 2. Шаблон алгоритму дослідження з наголосом на структурну складову
Рис. 3. Шаблон структурно-логічної схеми курсової роботи
7. Обґрунтування актуальності дослідження по обраній темі
Однією з головних вимог до будь-якої науково-дослідної роботи – це вимога щодо актуальності дослідження по обраній темі.
Актуальність – це сучасність, злободенність, важливість будь-чого на даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми (для курсової роботи – поставленої науково-практичної задачі).
Умовно основні складові, за якими здійснюється опис актуальності дослідження по обраній темі, можуть бути представлені у такий спосіб (рис.4)
Рис. 4. Основні складові актуальності дослідження по обраній темі
Сучасність теми якнайбільше проявляється в тих науково-дослідницьких задачах, рішенню яких присвячена тема, і які породжені поточними темпами розвитку економіки, темпами науково-технічного прогресу, інтеграційними процесами тощо.
При цьому студент повинен знайти певний компроміс між сучасністю і розробленістю теми (науково-практичної задачі).
Актуальність припускає значущість (важливість), яку підкреслюють фразами типа „на сучасному етапі розвитку економіки України...” або „в трансформаційній економіці...” Такі фрази підкреслюють, що від рішення задачі, яка досліджується, залежить успіх функціонування економіки, галузі, підприємства.
Твердження актуальності припускає вказівку на своєчасність рішення науково-практичної задачі саме в теперішній час.
Під актуальністю мають на увазі проявлення невирішеності науково-практичної задачі, котрі притаманні певній сукупності господарських явищ або процесів, які прийняті в якості об'єкта дослідження як твердження актуальності локалізувати предмет дослідження в межах певного об'єкта дослідження.
Актуальність – це ступінь важливості взаємозв'язків рішення поставленої в темі науково-практичної задачі і рішення інших актуальних науково-практичних задач, яка дозволяє вести мову про послідовність досліджень і тому актуальності першочергового (своєчасного, злободенного), рішення науково-практичної задачі, яка поставлена в темі дослідження.