2. Вибір теми курсової роботи

Зміст курсової роботи зумовлюється передусім її темою. Студентам, надається право вільного вибору теми курсової роботи щодо обраного студентом напрямку дослідження, яке обов'язково вміщує і ту тему, за якою буде написана курсова робота. Перелік можливих напрямів дослідження, що є додатком до методичних вказівок (додаток А), може бути лише орієнтиром для студента і не в якому разі не обмежувати його вибір теми, бо наукове дослідження це творчий процес і ця творчість починається з вибору свого напряму і своєї теми.

Оскільки тема дослідження повинна бути актуальною, а зміст НДРС – відбивати рішення науково-практичної задачі дослідження, то вибору тема передує виявлення (постановка) актуальності проблеми, що породжує науково-практичну задачу, і формулювання мети рішення конкретної науково-практичної задачі, а також виявлення і формулювання предмета і об'єкта дослідження. Така послідовність дозволить сформулювати тему НДРС, назва якої буде достатній ступені визначати предметну область і мету дослідження. Іншими словами, тема повинна бути сформульована таким чином, щоб в назві теми проглядалися в загальних рисах мета, об'єкт і предмет дослідження.

Вибираючи тему курсової роботи студент повинен зорієнтуватися у тому, щоб дослідження, здійснене в процесі розробки курсової роботи, можливо було продовжити в подальших наукових пошуках при виконанні дипломної або магістерської робіт.

Вибрана тема погоджується з науковим керівником і затверджується на кафедрі. Подальше її змінення або коригування можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом.

Після затвердження теми студент разом із науковим керівником складає завдання на виконання курсової роботи, яке затверджує завідуюча кафедрою.

3. Опрацювання літератури з теми дослідження

Виконання курсової роботи починається з усвідомлення природи питання. Тому розпочинати роботу слід з вивчення матеріалу, що стосується обраної студентом теми.

У процесі підготовки до написання курсової роботи підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія.

Літературні джерела є для студента основним джерелом інформації, яка будучи перетвореною тим чи іншим способом в процесі дослідження обернеться в авторські пропозиції щодо рішення науково-практичної задачі, що стоїть перед студентом. Оскільки в загальному уявленні НДРС можна подати як пошук інформації і переробку цієї в інформацію іншого роду, то увесь процес дослідження з цієї точки зору може бути зображений як аналіз тієї інформації, що має місце у теперішній час, і синтез нової інформації. Аналіз і синтез переплітаються постійно в процесі дослідження. Але при цьому аналіз домінує при розгляді предметного поля, потенціального інструментарію рішення задачі, а синтез – при розробці напрямів рішення задачі.

Практично в усіх випадках після вибору теми дослідження починається велика і кропітка робота по ознайомленню з історією питання, що визначено для дослідження, та з сучасним його станом.

Попереднє ознайомлення з досліджуваним питанням необхідно перш за все для того, щоб позбавити себе від повтору раніше виконаних робіт і старих помилок. Крім того, попереднє ознайомлення з літературою по питанню, що досліджується, надає можливість вивчити це питання в його розвитку, більш глибоко пізнати його проблематику, що дає підставу точніше сформулювати тему дослідження.

Якщо по питанню, що досліджується, є вичерпна опублікована робота, то її автор зазвичай викладає і історію цього питання, і знайомить з сучасним його станом, і наводить огляд основних раніше проведених досліджень по цьому питанню з вказівкою відповідних печатних джерел. Крім того, така робота містить загальний перелік літератури, який має відношення до досліджуваного питання.

Але не завжди по питанню, що досліджується, є узагальнююча робота. Тому досліднику необхідно самостійно провести поглиблені пошуки літературних джерел, щоб одержати найповнішу бібліографію питання.

Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного і алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання, тобто журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів. Важливо підібрати джерела сучасної зарубіжної літератури. Слід пам'ятати, що основні аспекти проблеми майбутнього дослідження майже завжди сформульовані у працях, результати яких вже опубліковано.

Методика вивчення літератури, як основа наукового дослідження в курсовій роботі, залежить від індивідуальних особливостей студента – загальноосвітнього рівня і спеціальної підготовки, ерудиції та особливостей пам‘яті, звичок, працездатності. Разом з цим є доцільним дотримання загальних правил опрацювання літератури.

Вивчення наукових публікацій, як правило, охоплює такі етапи:

• загальне ознайомлення з роботою її змістом;

• побіжний перегляд усього тексту;

• послідовне читання матеріалу;

• ретельна проробка тексту;

• виписування потрібного матеріалу, для формування тексту курсової роботи;

• критичне оцінювання, редагування занотованого фрагменту тексту майбутньої курсової роботи.

Вивчення першоджерел не передбачає їх копіювання. Слід виписувати цінні для курсової роботи фрагменти літературних джерел, дбаючи про абсолютну їх ідентичність з оригіналом і сумлінне бібліографічне оформлення. Працюючи над конкретним розділом, питанням, важливо постійно простежувати їх зв‘язок із проблемою загалом, а розробляючи широку проблему, вміти поділити її на частини, детально обмірковуючи кожну з них.

На особливу увагу заслуговують інформаційні статті, які містять оперативний, актуальний, стислий виклад певних фактів, повідомлення про подію, явище. Необхідно вибрати лише найсвіжіші дані, найавторитетніші джерела, обов‘язково зазначаючи, звідки взяті матеріали. Дібрані з літературних джерел факти слід оцінювати критично, пам‘ятаючи, що наука, техніка, культура постійно розвиваються, збагачуються новими знаннями. Те, що донедавна вважалось абсолютною істиною, через деякий час може бути розцінено як абсурд.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитата, тобто дослівний фрагмент тексту, чиїсь слова, що наводяться письмово або усно, органічно доповнюючи текст роботи.

Цитата є необхідною опорою автора курсової роботи в аналізі та синтезі інформації. Відштовхуючись від них, можна створити систему переконливих доведень, необхідних для об‘єктивної характеристики явища, яке спостерігається і досліджується.

Крім прямого цитування, можливо застосувати переказ тексту першоджерела. При цьому текст – інтерпретація має бути ретельно звірений із першоджерелом.

Відібрана література підлягає уважній обробці. Розділи, що мають особливе значення для курсової роботи, старанно обробляють, звертаючи особливу увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору й протиріч.

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках мають бути зроблені конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов‘язково робити бібліографічні записи джерел: автор, назва книги (статі), видавництва (назва журналу), рік видання, обсяг книги (номеру журналу), номер сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті курсової роботи.

Після вивчення і конспектування матеріалу його необхідно ще раз переглянути, щоб склалося цілісне уявлення про предмет і об‘єкт дослідження, ступінь розробленості вітчизняними і зарубіжними ученими питання, що досліджується, його актуальності для розвитку теорії і практики.